Вступ до Декоративно - Ужиткового Мистецтва.

20-ті роки ХХ ст. - створення школи "Баухауз" - початок дизайну.

Головною характеристикою є функція + естетичні вимоги часу. (за Ветрувієм - доцільність, утилітарність і краса)

Важливим є:

- матеріал;

- техніка;

- декор;

Декор має функціональне значення. У декорі не існує випадковості.

Художня концепція включає форму, силует(крій), декор.

Цілісність твору полягає у пропорціях і гармонії.

Почалось у палеоліті. Ґрунтовне вивчення починається з другої половини ХІХ століття(Земпер, Фельке).

ДУМ(художнє ремесло) до середини ХІХ століття не ставилось у ряд з Високим Мистецтвом.

Кегель написав працю "система окремих мистецтв" в яких не має ДУМ.

Термін ДУМ утверджується у 70-ах роках ХХ століття. У всіх народів зберігається загальна схема ДУМ.

Національна характеристика залежить від:

- наявності специфічних матеріалів;

- світогляду;

- мислення;

- самобутніх техніки;

- географічне розташування;

Із розвитком промисловості у ХХ столітті почалась загроза зникнення національних ДУМ.

Класифікація ДУМ:

- за матеріалом;

- за технологічними особливостями;

- за функціями;

- за виражальними ознаками: поліхромно, монохромна і пластична(об'єм), ажурно - силуетна група;

Вид і типологія творів - поняття категорії.

Гліптика - різьба по дорогоцінному камені.

Одні види мистецтва існують у сфері побуту, інші є вузько спеціалізовані.

Функціонування у побуті різних видів предметів розширюється за рахунок типології і підгрупи(матеріал і технології).

Глини бувають: каолінові і глини з великим вмістом заліза, але всі ці глини мають різні назви, як готова продукція:

- фарфор(1200 градусів, імператорський фарфор був білий і без поливи);

- майоліка;

- фаянс;

- кам'яна маса;

- шамот;

Підгрупи в обробці дерева:

- різьбярство: об'ємна і суха різьба;

- столярство;

- токарство;

- бондарство(створення бочок);

Типологічна група - стале поєднання однотипних предметів, де ти розуміється як абстрактний, узагальнений зразок предметів.

Кожна типологічна група вирізняється сукупністю деяких зовнішніх формотворних ознак.

В кераміці посуд має багато типологічних груп:

- миски;

- кратера;

- ойнохоï;

- амфори;

- канфари;

- кухлі;

- чайні і кавові сервізи;

- дзванки;

- банки;

- тарелі;

До групи мисок входить типологічна підгрупа:

- великі миски;

- малі миски;

- декоративні миски;

Вид поясного вбрання в Стародавньому Єгипті називається схенті і буває:

- зі складками;

- без складками;

Римські тоги бувають:

- тісна;

- простора;

- умбу;

- паліум;

Геникея - жіноча частина в римському будинку.

Форма кіліка - призначена для переливання вина між опонентами під час тосту в Давньому Римі.

Художня обробка металу

Єгипет.

В основному зберіглося золото.

Функції виробів металу:

-естетична;

-магічна;

-утилітарна;

Групи металопластики:

-посуд;

-знаряддя праці;

-натільні відзнаки;

-зброя;

-збруя;

-архітектурні прикраси;

Велике значення має символіка металу, каміння і зображення.

В додинастичний період обробляють мідь та золото.

Пізніше з'являється форма лотосу(з канелюрами).

Із золотих знахідок першої династії відомі браслети з пластин з карбуванням, філігранні намистини і пластини світло блакитної бронзи, аметисту і склоподібної пасти.

2850 р. до н.е. - правління Меноса. Існують перші гроші - важки(14гр.) з вибитим іменем фараона. Вони перші почали виготовляти круглі монети.

2000 р. до н.е. - починають користуватися сріблом, електрумом і платиною. Знали різні типи золота: жовте, зелене, червоне. Видобували з річкового піску Нілу, перші предмети кували. 4000 р. до н.е. навчилися плавити золото. Є відомі пам'ятки дві діадеми царівни Ехнамет.

Інкрустація слонової кістки, коштовним камінням, фаянсом і склом. Популярністю користуються зворотня інкрустація.

Середнє царство - розквіт ювелірного мистецтва. Додається перетинчаста та виємчата емаль, техніка зерні, карбування по листовому золоту. Виготовляють діадеми, браслети, перстні.... Декоруються пластинами різноманітних каменів. Гамма синьо-зелена. Поліхромія твориться за рахунок бірюзи, лазурит, малахіт, сапфір і сердолік. Використовували і звичайний камінь. Характерна легка асиметрія, ажурність, пропорційність об'ємів і кольорових плям. Найрозповсюдженішими є око людини, місяця, човна, скарабея, грифони. З найвідомішою є саркофаг Тутанхамона. Найтаємничишим є майстерність карбування, золото було на 20 раз тонше сучасного.

Техніка золотого піску-шороховата поверхня золота.

Техніка обробки бронзи - була кована, легка і тонкостінна 2/3 мм.

Використовували цинк, фосфор та алюміній.

Також використовувався ваасфер(народжений на небі) - метеоритне залізо. Вважали, що воно є найціннішим.

Для зброї використовували бронзу.