
- •Предмет і завдання патологічної фізіології, зв'язок з іншими науками, значення для клініки.
- •2Методи патологічної фізіології. Експеримент, його значення для розв'язання фундаментальних проблем медицини. Види експерименту. Основні етапи проведення експериментальних досліджень.
- •3Історія розвитку патологічної фізіології в Україні (h. A. Хржонщевський, в. В. Підвисоцький,о. О. Богомолець, о. В. Репрьов, д. О. Альперн ).
- •4Основні поняття загальної нозології: здоров'я, хвороба, патологічний процес, патологічний стан, патологічна реакція.
- •5Типові патологічні процеси.
- •6Основні напрями розвитку вчення про хворобу: гуморальний (Гіппократ) солідарний (Демокріт), целюлярний (р. Вірхов). Розвиток зазначених напрямів на сучасному етапі.
- •7Визначення поняття етіології. Проблема причинності в патології.
- •8Класифікація етіологічних факторів. Поняття про фактори ризику. «Хвороби цивілізації».
- •9Принципи класифікації хвороб.
- •10Роль причин та умов у виникненні хвороб.
- •11Дія на організм зниженого атмосферного тиску.
- •12Визначення поняття патогенезу. Причиннонаслідкові звя'зки в патогенезі, їх варіанти.
- •13Руйнівні та пристосувальні явища в патогенезі (на прикладі крововтрати). Значення місцевого та загального в патогенезі (на прикладі запалення).
- •14Закономірності розвитку механічної травми. Травматичний шок. Синдром тривалого розчавлювання.
- •15Загальна та місцева дія термічних факторів на організм. Патогенез гіпер- і гіпотермії.
- •16Механізми патогенної дії іонізуючого випромінювання. Поняття про променеві ураження та їх наслідки.
- •17Дія на організм високого атмосферного тиску. Хвороба декомпресії, патогенез. Вибухова декомпресія.
- •18Спадкові та вроджені хвороби, визначення понять. Роль мутацій у виникненні спадкових хвороб. Види, причини, наслідки мутацій.
- •19Хромосомні хвороби. Механізми виникнення, характеристика.
- •20.20Моно- и полигенные наследственные болезни.
- •21.21Поняття про конституцію: роль у патології; класифікація типів конституції за Гіппократом, Сіго, Кречмером, і. П. Павловим і о. О. Богомольцем.
- •22.22Реактивність і резистентність: визначення, види, механізми. Залежність реактивності від віку, статі, спадковості, стану нервової та ендокринної систем.
- •23.23Роль фізіологічної системи сполучної тканини в резистентності організму до дії патогенних агентів (о. О. Богомолець).
- •24.24Імунологічна реактивність: гуморальні та клітинні механізми. Види порушень.
- •25.25Первинні імунодефіцити: класифікація, причини та механізми. Патогенез основних клінічних проявів порушень в- і Тсистем лімфоцитів.
- •26.26Вторинні імунодефіцити: причини і механізми розвитку. Синдром набутого імунодефіциту (снід): етіологія, патогенез, основні прояви.
- •27.27Фагоцитоз: стадії та механізми, Порушення фагоцитозу: причини, механізми, наслідки.
- •30.30Аллергические реакции 1 типа
- •31.31Анафилактические реакции
- •32.32Аллергические реакции 2 типа
- •3333.Алергические реакции 3 типа
- •34. 34В реакциях гиперчувствительности типа IV
- •35.35Аутоалергічні хвороби. Причини та механізми розвитку.
- •36.36Ушкодження клітини: принципи класифікації, основні ознаки. Механізми і прояви ушкодження субклітинних структур: плазматичної мембрани, мітохондрій, ендоплазматичного ретикулуму, лізосом.
- •37.37Молекулярні механізми ушкодження клітини. Роль перекисного окиснення ліпідів та іонів кальцію в процесах альтерації. Механізми захисту та адаптації клітин до патогенних агентів.
- •38.38Артеріальна та венозна гіперемія: визначення понять, етіологія, механізми виникнення і розвитку, варіанти завершення та наслідки.
- •39.39Ішемія: визначення поняття, причини, патогенез, наслідки. Механізми ішемічного ушкодження клітин. Стаз: види.
- •40.40Тромбоз: визначення поняття, основні патогенетичні фактори і фази тромбоутворення. Причини та механізми адгезії та агрегації тромбоцитів.
- •41.41Емболія: визначення поняття, види емболів. Емболія судин великого та малого кола кровообігу, системи ворітної вени.
- •42.42Порушення мікроциркуляцїї. Класифікація. Характеристика садж–синдрому. Причини і механізми розвитку. Типові порушення місцевого лімфообігу.
- •43.43Запалення: визначення поняття, основні ознаки, стадії. Фізикохімічні зміни у вогнищі запалення (Шаде).
- •44.44Медіатори запалення, їх походження, механізми дії.
- •45.45Порушення місцевого кровообігу в разі запалення (ю. Конгейм). Механізми розвитку артеріальної та венозної гіперемії у вогнищі запалення.
- •45Стадии:
- •46.46Механізми ексудації у вогнищі запалення. Причини і механізми зростання проникності кровоносних судин. Фази підвищення проникності судинної стінки.
- •47.47Механізми еміграції лейкоцитів у вогнищі запалення. Крайове стояння лейкоцитів, його механізми. Роль лейкоцитів у розвитку місцевих і загальних проявів запалення.
- •48.48Теорії запалення.
- •4949.Проліферація як компонент запалення. Поняття про фактори росту та механізми їх дії. Вплив гормональних факторів на патогенез запалення.
- •50.50Пухлини: визначення поняття, основні закономірності пухлинного росту. Пухлинна прогресія.
- •51.51Етіологія пухлин. Роль фізичних і хімічних факторів у виникненні злоякісних пухлин. Класифікація основних груп хімічних канцерогенів.
- •52.52Роль вірусів у виникненні пухлин, вірусні онкогени та продукти їхньої життєдіяльності.
- •53.53Поняття про вірусні, клітинні онкогени, протоонкогени та антионкогени. Мутаційний та епігеномний механізми канцерогенезу.
- •54.54Експериментальні методи вивчення пухлин. Роль імунної системи у виникненні та розвитку пухлин.
- •55.55Вплив пухлин на організм. Механізми інфільтративного росту та метастазування злоякісних пухлин. Патогенез ракової кахексії.
- •56.56Голодування, класифікація. Характеристика періодів повного голодування. Особливості обміну речовин у різні періоди голодування.
- •II. Период максимального приспособления.
- •III. Терминальный период.
- •57.57Білковоенергетична недостатність, її форми. Патогенез основних клінічних проявів.
- •58.58Порушення енергетичного обміну. Причини та механізми розладів енергозабезпечення клітин. Зміни основного обміну за умов патології.
- •59.59Порушення нервової та гормональної регуляції вуглеводного обміну. Гіпер- та гіпоглікемії, причини та механізми розвитку.
- •6060.Цукровий діабет. Класифікація. Етіологія інсулінозалежного та інсулінонезалежного цукрового діабету. Роль генетичних факторів у їх виникненні. Експериментальне моделювання цукрового діабету.
- •62.62Патогенез ожиріння при цукровому діабеті.
- •63.63 Нарушение жирового обмена -
- •64.64Ожиріння, його види. Етіологія та патогенез.
- •65.65Позитивний та негативний азотистий баланс. Спадкові порушення обміну амінокислот. Порушення пуринового та піримідинового обміну. Подагра, її патогенез.
- •66.66Порушення водно–електролітного обміну. Різні форми гіпер- та гіпогідрії, їх патогенез. Порушення обміну іонів натрію та калію.
- •6767.Набряк. Етіологія та патогенез різних його форм. Роль порушень регуляції водно–електролітного обміну у розвитку набряків (на прикладі серцевих набряків).
- •68.68Ацидоз: причини розвитку, компенсаторні реакції та патологічні зміни в організмі, показники кислотно–основного стану, принципи корекції.
- •69.69Алкалоз: причини розвитку, компенсаторні реакції та патологічні зміни в організмі, показники кислотно–основного стану, принципи корекції.
- •7070.Гарячка: визначення поняття, етіологія. Первинні та вторинні пірогени, їхнє походження та механізми дії.
- •71.71Патогенез гарячки. Механізм порушень терморегуляції у різні стадії гарячки. Зміни обміну речовин та фізіологічних функцій.
- •99.99Гіпоксія. Класифікація. Етіологія та патогенез окремих видів кисневого голодування.
- •100.100Суть патологічних змін і компенсаторних реакцій при гіпоксії.
- •I. Реакции, направленные на увеличение доставки кислорода кровью.
- •II. Местные (тканевые) реакции, направленные на улучшение обеспечения клеток кислородом.
- •III. Реакции в системах утилизации кислорода.
- •131131.Старіння. Структурні, функціональні, біохімічні прояви старіння. Прогерія. Сучасні теорії старіння.
23.23Роль фізіологічної системи сполучної тканини в резистентності організму до дії патогенних агентів (о. О. Богомолець).
23На важную роль соединительной ткани в обеспечении резистентности организма впервые указал A. A. Богомолец. Он и ввел в обращение термин "физиологическая система соединительной ткани".
Эта система выполняет следующие функции: 1) защитную (создание биологических барьеров, фагоцитоз, реакции гуморального и клеточного иммунитета); 2) трофическую (обеспечение питания элементов паренхимы); 3) опорную, пластическую.
Сывороткой Богомольца называют антиретикулярную цитотоксическую сыворотку (АДС), впервые полученную и предложенную в медицинскую практику А. А. Богомольцем.
Указанная сыворотка содержит антитела против компонентов соединительной ткани. При введении небольших ее количеств ускоряются процессы заживления ран и язв, происходит разрешение вялотекущих воспалительных процессов.
Механизмы действия АЦС связаны с развитием цитотоксических иммунных реакций (см. разд. 10).
24.24Імунологічна реактивність: гуморальні та клітинні механізми. Види порушень.
24Иммунологическая реактивность— это способность организма отвечать на действие антигенов образованием антител и комплексом клеточных реакций, специфичных по отношению к данному антигену.
Существует два механизма иммунологической реактивности: гуморальный и клеточный.
Гуморальный тип иммунного ответа направлен прежде всего на внеклеточные бактерии и вирусы. Эффекторным звеном этого типа ответа являются антитела (иммуноглобулины) — продукты деятельности Влимфоцитов.
Клеточный тип иммунного ответа направлен на защиту от внутриклеточных инфекций и микозов, внутриклеточных паразитов и опухолевых клеток. Его эффекторным звеном являются иммунные Тлимфоциты, несущие специфические рецепторы к данному антигену.
25.25Первинні імунодефіцити: класифікація, причини та механізми. Патогенез основних клінічних проявів порушень в- і Тсистем лімфоцитів.
25Первичной называют иммунологическую недостаточность, которая возникает вследствие врожденных дефектов иммунной системы.
Причиной возникновения первичных иммунодефицитов могут быть:
а) генные мутации. Образовавшиеся дефектные гены передаются или сцепленно с полом (1/3 известных на сегодня первичных иммунодефицитов), или аутосомнорецессивно;
б) хромосомные мутации. Наиболее часто к развитию иммунодефицитов ведут аномалии 14, 18, 20й пар хромосом и синдром Дауна. Иммунологическая недостаточность при этом сочетается с другими сложными синдромами, возникающими вследствие хромосомных аберраций;
в) внутриутробные инфекции. Часто к возникновению иммунологической недостаточности приводят вирус краснухи и цитомегаловирус, вызывающие сложные пороки развития плода.
В зависимости от уровня нарушений и локализации дефекта выделяют следующие виды первичных иммунодефицитов:
1) гуморальные, или Вклеточные;
2) клеточные, или Тклеточные;
3) комбинированные.
Первичные Виммунодефициты возникают в результате нарушения процессов образования и дифференцировки Влимфоцитов. К этой группе относятся:
а) агаммаглобулинемия Брутона. Наследственный дефект передается сцепленно с Ххромосомой, поэтому проявляется практически только у мальчиков. Нарушается дифференцировка клетокпредшественников Влимфоцитов. Поэтому в организме отсутствуют Влимфоциты, плазматические клетки и иммуноглобулины. Тсистема лимфоцитов не нарушена;
б) общий вариабельный иммунодефицит. Включает в себя очень много форм. Общим их проявлением является гипогаммаглобулинемия, возникающая достаточно поздно — в возрасте 2530 лет. Разнообразные генетические дефекты нарушают дифференцировку Влимфоцитов на разных уровнях созревания;
в) селективный дефицит иммуноглобулинов. Нарушается образование одного или нескольких классов иммуноглобулинов. Образование же других классов антител может быть не нарушено или даже увеличено.
Первичные Тиммунодефициты возникают в результате нарушения процессов образования и дифференцировки Тлимфоцитов. К ним, в частности, относятся:
а) синдром Ди Джорджи — врожденная аплазия вилочковой железы. Является следствием пороков эмбрионального развития и часто сочетается с "волчьей пастью", аномалиями дуги аорты, аплазией гаращитовидных желез.
Нарушается дифференцировка клетокпредшественников Тлимфоцитов в Т0лимфоциты. Иммунный ответ клеточного типа невозможен. Гуморальный ответ на тимуснезависимые антигены сохраняется;
б) синдром Незелофа — алимфоцитоз. Генетический дефект передается по аутосомнорецессивному типу. Нарушается превращение Т0лимфоцитов в Т)лимфоциты, вследствие чего не могут осуществляться клеточные механизмы иммунного ответа.
Комбинированные иммунодефицита возникают в результате нарушений превращения стволовой клетки в клеткупредшественницу
лимфоцитопоэза или в результате сочетания дефектов В- и Тлиний лимфоцитов. , |
К этой группе относятся: |
а) тяжелый комбинированный иммунодефицит (швейцарский тип). Генетический дефект передается аутосомнорецессивно или сцем| ленно с Ххромосомой. Нарушается образование В- и Тлимфоцитова синтез иммуноглобулинов. Больные дети редко достигают 2летнегш возраста; А
б) синдром ЛуиБар, Характеризуется сочетанием иммунологи^ ческой недостаточности с атаксией (нарушениями координации дв№*| жений) и телеангиэктазией (поражениями мелких сосудов). Продол1 жительность жизни больных редко достигает 2030 лет;
в) синдром ВискоттаОлдрича. Иммунологическая недостаточ; ность сопровождается развитием экземы (поражений кожи) и тромбоцитопении. Как и в предыдущих случаях, страдают гуморальные и клеточные механизмы иммунного ответа. Продолжительность жизни больных не превышает 10 лет.