Український медичний ліцей
Національного Медичного Університету ім.. О. О. Богомольця
Кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб №1
Завідувач кафедри:
професор Нетяженко В.З.
Реферат на тему: «Перша допомога при отруєннях і сонячному та тепловому ударах»
Підготувала:
Учениця 10-В класу
ІІ групи
Колот Вікторія Олександрівна
Викладач: Дідкивська Людмила Андріївна
Київ – 2013
2
Зміст
Отруєння................................................................. 3
Перша допомога при отруєннях………………. 4
Профілактика отруєнь…………………………. 5
Сонячний удар……………………………………6
Симптоми сонячного удару…………………… 7
Допомога при сонячному ударі……………….. 7
Профілактика…………………………………… 7
Тепловий удар…………………………………... 8
Тепловий удар легкого ступеня………………. 8
10. Тепловий удар середньої важкості………….. 8
11. Тепловий удар важкого ступеня…………….. 9
12. Допомога при тепловому ударі………………. 9
13. Профілактика………………………………….. 9
14. Список використаних джерел……………… 11
3
Отруєння
Отруєння або інтоксикація — порушення функцій чи ушкодження органів внаслідок дії отрут чи токсинів, що проникли в організм чи утворилися в ньому.
Автоінтоксикація — отруєння організму шкідливими речовинами, що утворюються в ньому при нормальній життєдіяльності або при захворюваннях.
Класифікація:
За перебігом виділяють гострі та хронічні отруєння. Гострі отруєння відносяться до захворювань, кінець яких залежить від своєчасно розпочатої інтенсивної терапевтичної допомоги на догоспітальному етапі лікування.
Хронічні отруєння розвиваються поступово під дією однієї й тієї ж хімічної речовини, яка потрапляє до організму впродовж тривалого часу. Прояву гострого отруєння при хронічному потраплянні отрути до організму сприяють такі явища, як кумуляція, сенсибілізація, звикання та залежність.
Кумуляція - скупчення в організмі хімічної або фармакологічно активної речовини. Скупчуватись може речовина, що повільно виводиться або знешкоджується у організмі.
Сенсибілізація - явище, при якому в організмі виробляється підвищена чутливість до повторного вживання хімічної речовини. Часто повторне введення одних й тих же ліків у сенсибілізований організм проявляється алергійними реакціями.
Виділяють такі шляхи потрапляння токсичної речовини до організму:
Пероральний шлях, коли хімічні сполуки починають всмоктуватись вже в ротовій порожнині, потім у шлунку, кишечнику (особливо жиророзчинні сполуки).
Парентеральний шлях (внутрішньовенно, внутрішньом'язово, підшкірно) - найшвидший спосіб потрапляння токсичної дози лікарських препаратів у кров.
Інгаляційний шлях - отруєння газоподібними, пароподібними речовинами у суміші, що вдихається, а також рідкими речовинами у формі аерозолей.
4
Перкутанний шлях, коли отруйні речовини типу шкірно-наривної дії порівняно добре проникають через шкіру, всмоктуються та мають загальнорезорбтивну дію.
Введення токсичних речовин в різні порожнини організму.
Перша допомога при отруєннях
При будь-якому гострому отруєнні, незалежно від отрути, яка його спричинила, необхідно вжити такі заходи першої допомоги:
1. Видалення отрути. У разі надходження отрути інгаляційним шляхом потерпілого виводять із отруйної атмосфери та забезпечують інгаляцію киснем; якщо отрута потрапила на шкіру, негайно промивають уражену ділянку чистою водою з милом; якщо отрута потрапила на слизові оболонки, зокрема на кон’юнктиву, її треба промити протягом 10—12 хв теплою водою або теплим ізотонічним розчином натрію хлориду; якщо отрута потрапила через рот, обов’язково промивають шлунок теплою водою: хворому дають випити 3—4 склянки води, після чого штучно викликають блювання лоскотанням зіва щіточкою чи пір’їнкою надавлюванням на спинку носа, масажують ділянку шлунка у положенні хворого зігнувшись. Більш ефективним методом видалення отрути, що ще не всмокталася, є промивання шлунка за допомогою зонда.
2. Застосування адсорбуючих засобів. Активоване вугілля (готують кашку з 1 столової ложки вугілля, яку хворий ковтає, запиваючи водою), біла глина (25—30 г), палена магнезія (1—2 столові ложки на склянку води).
3. Осадження отрут за допомогою таніну (25—30 г).
4. Застосування обволікаючих засобів. Збитий яєчний білок (1—3 яєчних білка на 1 л води), молоко, молочна сироватка, рослинний слиз, киселі, желе, борошно, крохмаль.
5. Очищення кишок за допомогою проносних (5 % розчин магнезії сульфату або натрію гідрокарбонату (20 г на 200 мл води) та клізм.
6. Збільшення діурезу за рахунок споживання значної кількості лужних мінеральних вод (або 2 % розчину натрію гідрокарбонату), зігрівання ділянки попереку (грілки, солюкс, діадинамічні токи, компрес).
7. Призначення специфічної антидотної терапії після визначення причин отруєння.
8. У разі сповільнення серцевої діяльності та дихання застосовують закритий масаж серця та штучне дихання.
5