1. Національній економіці як цілісній системі притаманна ознака: загальним економічним середовищем, наявністю тісних економічних зв'язків, територіальною визначеністю, спільною системою національного захисту

2. У складі національної економіки виділяється: виробничої сфери, представленої матеріальним та нематеріальним виробництвом, та невиробничої сфери

3. До сфери матеріального виробництва входить:,промисловість,сільське господарство, будівництво, транспорт, торгівля, зв'язок

4. До сфери нематеріального виробництва входить: Нематеріальне виробництво наукові знання й інформація; витвори мистецтва;послуги, що надаються населенню. Нематеріальне виробництво включає науку й наукове обслуговування, мистецтво й культуру, охорону здоров'я й ін.

5. Національна економіка переслідує ціль: Стабільності зростання національного обсягу виробництва, Стабільного рівня цін, Високого, стабільного рівня зайнятості, Підтримання рівноважного зовнішньоторговельного балансу.

6. Кінцевим результатом функціонування національної економіки є: є приріст національного багатства, обсягів прибутків і потрібних суспільству товарів і послуг, найефективніше використання обмежених людських ресурсів і матеріалів.

7. Підприємствами групи «А» вважають: виробництва засобів виробництва та

8. Підприємствами групи «Б» вважають: підприємства з виробництва предметів споживання

9. Підприємствами другого підрозділу є:группа Б

10. Підприємствами першого підрозділу є:группа А

11. Зовнішні фактори, що впливають на функціонування та розвиток національної економіки,включають: політичні,економічні,демографічні,культурн

12. Політична нестабільність у державі як фактор, що впливає на формування ефективної національної економіки, відноситься до групи:політичні

13. Розвиток теорій регулювання економіки здійснювався у наступному порядку їх формування:меркантилизм,физиократия,классическая,марксизм,кейнсианство,неоклассические теория,неоклассический синтез,социально-институциональній напрямок

14. Родоначальником теорії державного регулювання економіки визнано у світі:кейнс

15. Положення кейнсіанської теорії державного регулювання економіки покладені в основу функціонування такої економічної системи:ринкова

16. Положення марксистської теорії державного регулювання економіки покладені в основу функціонування такої економічної системи:адміністративно-командно систем

17. Ринковий механізм регулювання економічних процесів відповідає такому типу економічної системи::натуральне господарство

18. Поєднання елементів ринкового механізму та державного регулювання економіки характерне для:неокласичного синетзу та інституціонаьног перетворення

19. Економічний лібералізм – це: система соціально-економічних відносин, у якій домінують ринкові регулятори, а роль держави зведена до мінімуму

20. Система соціально-економічних відносин зі значним впливом держави на соціально-економічний розвиток –це:економічний дерижизм

21. Економічний дерижизм – це: Система соціально-економічних відносин зі значним впливом держави на соціально-економічний розвиток

22. Одним з видів економічної активності підприємств у моделі кругообігу є: сплата податків до державного бюджету

23. Результати функціонування економіки на макрорівні характеризують показники:внп,ввп,чнп,нд

24. Одним з показників, що характеризує результати функціонування національної економіки на макрорівні є:внп

25. Одним з показників, що характеризує результати функціонування національної економіки на макрорівні є:ввп

26. Визначте вірну послідовність розрахунків макроекономічних показників виробничим методом: додається вартість, додана на кожній стадії виробництва кінцевого продукту.

27. Одним з принципів, що покладений у розрахунки макроекономічних показників є: ВНП и НД країни створюються як у сфері виробництва, так і у сфері послуг

28. Одним з принципів, що покладений у розрахунки макроекономічних показників є: у створенні вартості товарів та послуг поряд з працею бере участь земля, капітал та підприємницька діяльність, а створений прибуток – це результат сукупного використання перерахованих факторів.

29. Одним з принципів, що покладений у розрахунки макроекономічних показників є: передбачає виключення повторного рахунку.

30. Валовий внутрішній продукт за своєю сутністю - це: Вартість кінцевого споживання товарів та послуг, що вироблені за рік у межах країни за допомогою економічних ресурсів, які належать як даній країні так і іншим

31. Вартість кінцевого споживання товарів та послуг, що вироблені за рік у межах країни за допомогою економічних ресурсів, які належать як даній країні так і іншим, вимірює показник:ВВп

32. Валовий національний продукт за своєю сутністю - це: Вартість кінцевого споживання товарів та послуг, що вироблені в обох сферах економіки за допомогою економічних ресурсів, які належать даній країні незалежно від їх місцезнаходження

33. Вартість кінцевого споживання товарів та послуг, що вироблені в обох сферах економіки за допомогою економічних ресурсів, які належать даній країні незалежно від їх місцезнаходження, вимірює показник:внп

34. У розрахунок валового внутрішнього продукту покладено принцип:принцип теріторіальності

35. У розрахунок валового національного продукту покладено принцип: принцип національної належності постачальників економічних ресурсів

36. Розрахунок валового внутрішнього продукту методом кінцевого використання передбачає додавання: додаються витрати всіх економічних агентів, що використовують ВВП: домашніх господарств, фірм, держави та іноземців ВВП = С+І+Д+Е

37. Розрахунок валового внутрішнього продукту розподільчим методом передбачає додавання: додаються усі види факторних доходів (заробітна плата, рента, відсотки та інше), а також два компоненти, що не є доходами: амортизаційні відрахування та чисті непрямі податки на бізнес

38. Розрахунок валового національного продукту виробничим методом полягає у визначенні: додається вартість, додана на кожній стадії виробництва кінцевого продукту. ДВ являє собою різницю між обсягом валового випуску (ВВ) за рік та чистими матеріальними витратами (ЧМВ)

39. Валовий внутрішній продукт відрізняється від валового національного продукту: ВНП відмінний від ВВП на суму переведеного у країну прибутку від вкладеного за кордоном капіталу (власності) та заробітної плати громадян, що працюють за кордоном, за винятком аналогічних, вивезених з країни доходів іноземців та іноземних суб’єктів господарювання ВНП = ВВП + Д (П) резидентів – Д (П) нерезидентів

40. Валовий національний продукт відрізняється від чистого національного продукту: ЧНП = ВНП –А, А-сума річної амортизації

41. Валовий внутрішній продукт відрізняється від валового випуску: Валовий випуск – це сумарна вартість всіх товарів і послуг, вироблених економікою за певний проміжок часу, включаючи товари і послуги проміж-ного споживання. ВВП - це показник внутрішньої економіки. Він включає всі вироблені на території країни кінцеві товари і послуги, незалежно від того, чиїми ресурса-ми - вітчизняними чи іноземними - вони були створені.

42. Національний доход держави відрізняється від чистого національного продукту Якщо з ЧНП вирахувати непрямі податки, то отримаємо показник національний дохід

43. Галузева структура національної економіки характеризує: внесок окремих видів економічної діяльності, окремих виробництв, галузей у загальний обсяг макроекономічних показників – ВНП, ВВП

44. Співвідношення галузей економіки у загальному обсязі валового національного продукту показує: галузева структура

45. Соціальна структура національної економіки характеризує: розподіл народного господарства за формами власності – державною, комунальною, приватною, власністю міжнародних організацій

46. До групи інтенсивних факторів економічного зростання відноситься: фактори, що призводять до економічного росту шляхом більш ефективного використання економічних ресурсів та підвищення їх якості. Наприклад, підвищення кваліфікації робітників; краще використання сировини, матеріалів, земельних ресурсів; оновлення та краще використання основних фондів

47. До групи екстенсивних факторів економічного зростання відноситься: фактори, що призводять до економічного росту завдяки збільшенню кількості економічних ресурсів. Це, наприклад, такі фактори, як збільшення обсягів інвестицій при збереженні існуючого рівня технологій; збільшення чисельності зайнятих робітників; зростання обсягів сировини, матеріалів, палива, що використовуються при виробництві продукції.

48. Фактори, що приводять до економічного зростання завдяки збільшенню кількості економічних ресурсів звуться:екстенсивні

49. Фактори, що приводять до економічного зростання завдяки більш ефективному використанню вже задіяних економічних ресурсів звуться:інтенсивні

50. Пасивна структурна політика держави полягає: зводиться до створення правової бази для вільного переміщення факторів виробництва з однієї сфери в іншу, з однієї галузі в іншу, з одного регіону в інший.

51. Соціально-економічними умовами (передумовами) виникнення державного регулювання економіки є: галузевий і територіальний розподіл праці, створення системи органів, які наділені регулюючими функціями, розробка методології державного регулювання економіки;

52. Державне регулювання економіки - це: форма цілеспрямованого впливу держави на соціально-економічні процеси, що відбуваються у суспільстві, спрямована на досягнення цілей та пріоритетів державної соціально-економічної політики.

53. Можливість процесу державного регулювання економіки забезпечують такі передумови: створенням умов для ефективного функціонування самого ринкового механізму,усуненням негативних наслідків ринкових процесів,захистом національних інтересів на світовому ринку,вирішенням проблем, які ринковий механізм не може вирішити, або вирішує їх погано

54. Об'єктом державного регулювання економіки у вузькому розумінні цього слова є: ті умови, процеси, відносини, елементи та сектори народного господарства, функціонування яких ринковий механізм не забезпечує взагалі або забезпечує незадовільно

55. Об'єктом державного регулювання економіки у широкому розумінні цього слова є: економіка держави та соціально-економічні процеси, що відбуваються в ній

56. Формами державного регулювання економіки є: адміністративне, бюджетне, податкове, фінансово-кредитне регулювання і планування.

57. Економічною функцією держави, що обумовлює необхідність державного регулювання економіки, є: державне управління економікою

58. Цінове регулювання – це: вплив держави на ціни й ціноутворення з метою приборкання інфляції, стимулювання модернізації виробництва, посилення конкурентноздатності вітчизняних товарів на світовому ринку

59. Ступінь та методи втручання держави у процес ціноутворення залежать від: стану економічного розвитку країни, інтенсивності інфляційних процесів, ступеня монополізації та конкуренції, питомої ваги державного сектору та інших чинникі

60. Пряме втручання держави у ціноутворення здійснюється шляхом: установлення фіксованих (твердих) цін на найважливіші товари та послуги; застосування граничних цін або граничних коефіцієнтів їх підвищення; декларування зміни цін; заморожування (блокування) цін на певний період; запровадження граничних рівнів посередницько-збутових націнок та торговельних надбавок; укладання договорів про ціни між державою та підприємствами

61. Органи державного регулювання економіки за рівнем системи управління поділяються на: законодавчу, виконавчу і судову

62. До галузевих органів регулювання належить: міністерства та регіональні органи виконавчої влади

63. Методами державного регулювання в залежності від виконуваних функцій є: адмін.,бюджетний,грошкред,податков,амортизаційний

64. Методи державного регулювання економіки в залежності від ступеню державного втручання поділяються на:прямого і непрямого (опосередкованого) впливу

65. Непрямий вплив держави на соціально-економічні процеси здійснюється:?

66. Прямими методами державного регулювання економіки є: адміністративний та бюджетний методи

67. Непрямими методами державного регулювання економіки є: податковий, грошово-кредитний методи державного регулювання економіки та амортизаційне регулювання

68. До бюджетних належать такі міри державного регулювання: дотації; субсидії; субвенції; пряме бюджетне фінансування; державні допомоги;державні капіталовкладення;державні закупівлі

69. Дотація має місце при наступному співвідношенні реальної ринкової ціни (Цр) та відпускної (Цв): Цр>Цв

70. Застосування адміністративного методу державного регулювання економіки переслідує ціль: збалансованість інтересів господарюючих суб’єктів за допомогою нормативних актів, указів та розпоряджень

71. Адміністративні міри державного регулювання – це: міри заборони, дозволу та примусу.

72. Інструментами адміністративного методу, що носять економічний характер, є:Держзамовлення;Ліцензії патенти;Квоти;Норми і стандарти;Санкції і штрафи.

73. 75.Податковий метод державного регулювання економіки використовується з метою: стимулювання діяльності (або її обмеження), що відповідає інтересам економічної політики держави; перерозподіл доходів підприємств і населення і створеного ВВП в цілому; стимулювання або обмеження попиту за допомогою зміни податкових ставок.

74. 76.Податкова база – це: кількісний вираз частини предмета податку визначеної в одиницях оподаткування, що залишилася після застосування податкових пільг, до якої застосовуєтьсяподаткова ставка.

75. 77.Загальнодержавний податок – це встановлені ВРУ податки і збори, що стягуються на всій території держави.

76. 78.Місцевий податок – це податки і збори, що стягуються на відповідній території держави місцевими органами і зараховуються до місцевого бюджету.

77. 79.Прогресивний податок – це: податок, ставка якого підвищується при збільшенні бази оподаткування.

78. 80.Податок, ставка якого знижується при збільшенні бази оподаткування, зветься: регресивний.

79. 81.До загальних мір, що регулюють обсяг кредиту, відноситься: вплив на операції всіх комерційних банків і на ринок позикових капіталів або обсяг кредиту в цілому

80. 82.Загальним інструментом кредитної політики НБУ є: ставка відсотку, встановлення норми обов'язкових резервів.

81. 83.Встановлення Національним банком норми обов’язкових резерв – це: комерційні банки зобов'язані зберігати певний відсоток своїх резервів у Національному банку України.

82. 84.До селективних мір, що регулюють обсяг кредиту, відносяться: пряме обмеження розмірів банківських кредитів для окремих банків або позик; регламентація умов видачі конкретних видів кредитів, зокрема, встановлення розмірів маржі, тобто різниці між сумою забезпечення і розміром виданої позики, різниці між ставками по депозитах і ставками по кредитах; безвідсоткове кредитування будівництва житла для молодих сімей, іпотечне кредитування – кредитування під заставу майна (нерухомості).

83. 85.Регламентація умов видачі кредиту належить до: НБУ

84. 86.Селективним інструментом кредитної політики НБУ є: в вопросе 84

85. 87.Методи прогнозування поділяються на такі групи: інтуїтивні та формалізовані.

86. 88. Індикативне планування доцільно застосовувати: для змішаної економіки

87. 89.Застосування директивного планування доцільне: для країн з централізованою системою управління економікою

88. 90.Відмінною рисою індикативного планування є:. рекомендаційний характер

89. 91.Основними видами макроекономічного планування, які відомі у світовій практиці є: директивне та індикативне

90. 92.Основне призначення індикативного плану полягає в такому: в постановці цілей, визначенні пріоритетів розвитку національної економіки, а також у застосуванні стимулів, створенні таких умов, які б спонукали суб’єкти господарювання до виконання поставлених завдань. У визначенні основних орієнтирів, що характеризують масштаби, пропорції і кінцеву мету розвитку суспільного виробництва; у спрямуванні і координуванні рішень, які прийматимуться самостійно на підприємствах і підприємцями.

91. 93.За календарною ознакою розрізняють такі види індикативних планів: поточні та перспективні плани(середньострокові і довгострокові).

94.Індикативний план економічного та соціального розвитку України складається з такої кількості розділів:

Розділ 1. Соціально-економічна й екологічна ситуація.

Розділ 2. Основна мета, завдання та пріоритети економічного й соціального розвитку.

Розділ 3. Зведені макроекономічні показники та пропорції соціально-економічного розвитку України

Розділ 4. Соціальний розвиток і рівень життя населення 

Розділ 5. Економічний розвиток 

Розділ 6. Розвиток ринкових відносин 

Розділ 7. Зовнішньоекономічна діяльність 

Розділ 8. Охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів 

Розділ 9. Бюджетно-кредитне планування

Розділ 10. Інвестиційна діяльність 

Розділ 11. Соціально-економічний розвиток областей, районів, міст 

Розділ 12. Забезпечення досягнення показників плану 

92. 95.Базовими документами для розробки державного індикативного плану соціально-економічного розвитку є:

прогнози соціально-економічного розвитку; концепція та орієнтири соціально-економічного розвитку;

93. 96.Сутність балансового методу обґрунтування економічних рішень полягає в: ув'язки потреб потенційних споживачів з ресурсами, які можна отримати для їх задоволення від усіх потенційних постачальників.

95. 97.Методами індикативного планування є: балансовий метод;нормативний метод;

метод факторів;методи експертних оцінок;

метод системного аналізу;економіко-статистичні методи, такі як індексний, метод екстраполяції, метод кореляційно-регресійного аналізу;

економіко-математичні методи.