
- •3. Історія розвитку нейропсихології
- •7. Вузький локалізаціонізму в нейропсихології
- •8. Антілокалізаціоннная концепція формулювання вищих психічних функцій
- •9. Основні положення теорії системної динамічної локалізації вищих психічних функцій
- •13. Мінливість головного мозку
- •16. Блок прийому, переробки та сбереганія екстрацептівной інформації
- •17. Блок програмування, регуляції і контролю по зміні психічної діяльності.
- •18. Аналізатор і його будова
- •19. Коркова зона аналізатора та їх функція
- •21. Анатомічні дані междуполушарной ассиметрії
- •22. Результати фізіологічних досягнень межполушарной асиметрії
- •29. Загальні принципи будови аналізаторних систем
- •30. Агнозія
- •34. Будова і функція слухового аналізатора
- •VIII пара черепно-мозкових нервів - дуже коротка ділянка слух сист. При ураженні - слухові обмани.
- •37. Сенсорні шкірно-кінестетичні розлади
- •38. Тактильні агнозии
- •40. Елементарні рухові розлади
- •44. Експресивна і импрессивная мова
- •45. Форми мовленнєвої діяльності
- •46. Порушення пам'яті при локальних ураженнях мозку
- •47. Афазії
- •48. Основні характеристики пам'яті
- •2) Модально-специф. - Прояв-ся тільки в одній сфері (до стимулів однієї мод-сті)-явл-е ігнорують-я тих чи інших стимулів; праця-ти осозн-я стимулу в опред. Сит-х.
- •53. Види і етапи мислення
- •54. Порушення мислення при локальних уражень головного мозку
- •57. Порушення свідомості при локальних ураженнях головного мозку
- •58. Факторний аналіз в нейропсихології
- •59. Коркові нейропсихічні синдроми
- •61. Нейропсихологічні синдроми при ураженні скроневих часток
- •62. Нейропсихологічні синдроми при ураженні тім'яних часток
- •63. Нейропсихологічні синдроми при ураженні центральних звивин
- •64. Нейропсихологічні синдроми при ураженні лобових часток
- •65. Нейропсихологічні синдроми при ураженні підкоркових структур
13. Мінливість головного мозку
ГМ чол-а володіє значною мінливістю: етніч, стать, вік і індивід мінливий-ть.
Етнічні відмінності - загальна вага ГМ, його розміри, організація борозен і звивини. Маса мозку корелює з вагою тіла і формою черепа. Пол: 1375 г для чоловік і 1245 г для дружин - середовищ вага мозку європейця. З віком маса мозку та морфологіч-е будова відділ-х структур і провідних волокон змінюються, причому у дружин зміни менш помітні, ніж у чоловік. З моменту народження ГМ постепен зр-ся і досягає макс маси до 20 років; після 50 років - постепен уменьш-е (~ на 30 г кожн. 10 років життя). Індивід морфологіч-я мінливість мозку - относ-я до маси мозку і до др його хар-м. Порогові значення ваги мозку: хв - 900 г (750-800 г), макс - 2200-2300 р. При обсязі мозку 246-622 см (мікроцефалія) - явне зниження умствует сп-тей. Вис мінливість у будові поверхні ПШ переднього мозку, що відбивається в мінливості будови його борозен і звивини. Велика індивід мінливість підкірки утворень: обсяг підкірки ядер у різних людей може різнитися в 2-3 рази.
14. Основні структурно-функціональні блоки мозку та їх взаємодії
Весь мозок може бути подразделен на три структ-функц блоку:
I. енергетичний блок, або блок регуляції ур-ня активності мозку;
II. блок прийому, переробки та зберігання екстероцептивні (тобто вихідної ззовні) інфо;
III. блок програмування, регуляції і контролю за протіканням психич деят.
Кожна ВПФ осущ-ся за участю всіх 3 блоків мозку, що вносять свій внесок у її реаліз-ю. Вони характ-ся визна-ми особ-ми будови, фізіологічного-ми принципами, що лежать в основі їхньої роботи, і тією роллю, кот-ю вони грають в осущ-ванні психич ф-цій.
I блок - включ ретикуло-е структури стовбура, середовищ мозку і діенцефальних відділів, а також лімбіч сист і медіобазальние відділи кори лоб і височ часток мозку: мозолисте тіло, середній мозок, тім'яно-затилоч борозна, мозочок, ретикуло формація стовбура, гачок, гіпоталамус , таламус;
II блок - включ осн аналізаторние сист (зрить, шкірно-кінестетят, слух), коркові зони кіт-х розташовані в задніх відділах БП: премоторная область, прецентральная звивина, центральна звивина, моторна область, префронтальна область;
III блок - включ моторні, премоторной і префронтальної відділи мозку з їх двосторонніми зв'язками.
15. Енергетичний блок мозку
Енергетичний блок вкл неспеціфічен структ різних ур: ретикуло формацію стовбура мозку; неспеціфічен структ середовищ мозку, його діенцефальних відділів; лімбіч сист; медіобазальние відділи кори лобових і скроневих часток мозку.
Регулює два типи процесів активації:
1. загальні генералізовані зміни активації, явл-ся основою различ функц-х сост-й; пов'язаний з зрад-му ур неспання.
2. локальні виборчі зміни активації, необхід для осущ-я ВПФ.
Неспецифічні системи:
- Нижні рівні (ретикуло відділи стовбура і середовищ мозку) обеспеч 1 тип проц активації;
- Розташовані вище рівня (діенцефальний, лімбіч-й, корковий) зв'я з регул 2;
- Медіобазальние відділи кори лобових часток - регул виборчих селективних форм процесів активації, яка осущ-ся з пом реч сист.
Неспеціфічен структури блоку за принципом своєї дії поділяються на слід типи: висхідні (що проводять збудження від периферії до центру); спадні (від центру до периферії). Вони включають і активаційні, і гальмові шляху. Робота блоку має отнош до проц уваги (загального, невибіркового й селективного), свідомості в цілому, процесам пам'яті (в їх модально-неспецифічного формі), з фіксацією, зберіганням і переробкою разномодальних інфо. Енерг. блок мозку є безпосереднім мозковим субстратом різних мотиваційних і емоційних процесів і станів (поряд з ін мозок утвореннями). Цей блок мозку відтв і перераб різну интероцептивні інфо про сост-ях внутр середовища організму і регулює ці сост-я з пом нейрогуморальних, біохімічних мех-мов.
Т.ч., енерг блок мозку бере участь у здійсненні будь-якої психічної діяльності, особливо в процесах уваги, пам'яті, регуляції емоційних станів та свідомості в цілому.