2) Модально-специф. - Прояв-ся тільки в одній сфері (до стимулів однієї мод-сті)-явл-е ігнорують-я тих чи інших стимулів; праця-ти осозн-я стимулу в опред. Сит-х.

• Дивиться. невн-е: наруш-я полів зору, «необращ-е вн-я на стимул» (ігнорування). • Слух. невн-е: при одновр. подачі різної інф. в кожн. вухо происх. ігнор-е інф., поступ-ї в одне з них (сімпт. грубого ігнор-я звуків, поступ-щих з одного боку). • Такт. невн-е: хворий як би "не помічає" Доторкнися-я до одній руці (частіше до лівої), коли даються два Доторкніться-я одновр-но, що є симптомом пораж-я прав.полуш-я ГМ (преімущ. прав. темен. частки). • двигат. невн-е: симптом двиг. ігнор-я носить строго однобічн. хар-р.Прі вражу. перед. відділів больш. полуш-й (частіше прав.) - премотор., префронт. обл-тей кори, а також глибин. стр-р мозку, включаючи базальні ядра.

53. Види і етапи мислення

Збрешемо. психол. наука розглянути-ет Перемишль-е як актив. психич. деят-сть, напр-ю на реш-е визна. завдання, кіт. подчин-ся всіма законами психич. деят-сті. М виник. лише за наявності соотв. мотиву і постановці визна. завдання (цілі, появляющ. перед суб'єктом у визна. усл-ях).

Мислить. діяльність проходить ряд етапів, або стадій:

♦ передуватиме. орієнт-ка в усл-ях завдання; ♦ форм-я програми і вибору ср-в реш-я завдання (виробок-ка загальної стратегії її реш-я); ♦ непоср. осущ-е разл. операцій, напр-х на реш-е завдання; ♦ контроль за промежут. і конеч. рез-тами; ♦ звірення конеч. рез-та з усл-ми завдання і ожид. рез-том.

Вит-ють 3 види Перемишль-я: конкр.-дію-ное, або практич. (Напр-но на реш-е конкр. Завдань в усл-ях произв-ної, конструкт-й, організато-й і інший практич. Деят-сті людей; це техніч., Конструкт. Перемишль-е, состоящ. В розумінні техніки і в умінні самост. вирішувати техніч. завдання; хар-рнимі особ-ми явл-ся яскраво виражений. наблюд-сть, вним-е до деталей, частковостей й уміння использ. їх в конкр. сит-ції, оперують-е пространст- мі образами і схемами, уміння швидко переходити від размиш-я до д-вию і назад), конкр.-образного. (Відволіктися-е думки, обобщ-я чел-к втілює в конкр. Образи) і абстр. (Напр-но на нахожд-е общ. Закон-стей в природі і чол. Общ-ве; отраж. Заг. Зв'язку та отнош-я; оперує понят-ми, широкий. Категор-ми, а образи, предст-я в ньому грають допоміжні. роль).

Различ. також: теоретич. і практич. мишку-е различ. за типом реш-х завдань і витік-х стр-рних і динамич. особ-стей. Теор. мишку-е - пізнання законів, правил. Осн. завдання практ. мишку-я-подгот-ка физич. перетвор-я прийн-сті. Відмінності між інт. і аналіт. (Логіч.) мишку-ем: тимчасові (час прот-я проц.), Стр-рние (етапи), ур-нь прот-я (осозн-сть або неосоз-сть). Аналитич. мишку-е разв-то в часі, має чітко виражений. етапи, в значить. степ. предст-але в созн. самого мислячого чел-ка. Інт. мишку-е хар-ся швидкістю прот-я, отсут. чітко висловлю-х етапів, явл-ся хв. осозн-м. Реаліст. мишку-е напр-но на зовн. світ, регул-ся логич-ми законами, а аутістіч. - Напр-але всередину, зв. з реал-цією бажань чел-ка. Различ-е продукт. і репродукт. Перемишль-я основ-но на степ. новизни получ-го в проц. мислить. деят-сті продукту по отнош-ю до занять суб'єкта.

Необх-мо також различ. непроизв. мислити. проц. від произв.: непроизв. трансф-ції обр-в снів-я і целенапр. реш-е думки. задач.