48. Основні характеристики пам'яті

Пам'ять - сохр-е інф. про раздр-ле після того, як його д-віє вже прекр-сь. Всі біол. с-ми хар-ся наявністю хутро-змов пам'яті, тобто володіють визна. нервн. апаратами, кіт. обесп. фіксацію, сохр-е, счит-е і воспроизв-е сліду.

Разл-ють пам'ять як біол. і як психич. ф-цію (або нервово-психич.): як біол. ф-ція - філогенетіч., або спадщин. пам'ять, кіт. визна-ет стр-е кожн. орг-зма в соотв.с історією його виду (імунітет, приобрет. в проц. онтогенезу, та ін явл-я, протек-е на елемент. (фізіол. і клеточ. ур-нях. як психич. ф-ція - теж відноситься до онтогенетіч. пам'яті.

Основн. хар-ки пам'яті як біол. і психич. ф-ції: * довгих-сть форм-я слідів (мгновен. пам'ять - кратковр.запечат-е слідів, що тривають. неск. с, коротко. пам'ять - проц. запечат-я, кіт. тривають ніс. хв, борг. пам'ять - довгих. (возм., в теч. всього життя) сохр-е слідів.); * їх міцність і продолж-сть спини-я; * обсяг відображений-го мат-ла; * точність його счит-я; * особ- сті його відтвор-я.

як психич. ф-ція має ряд ін хар-к:

1.по модальності вит-ють: зрит.; Слух.; Такт.; Двиг. (Мотор.); Обоно. та ін; емоц.память (на емоції. окраш-е події). 2. по ур-ню упр-я або рег-ції мнестіч. проц-ми (проізв. і непроизв. пам). Саме в произв. формі пам'ять виступ. як особлива мнестіч. д-ність. 3. по семантич. орг-ції: неосмислен. (Механіч.) і семантем-ки орг-ная

Стр-ра произв. Мнєсто. деят-сті (стадії): а) мотиву (або мають намір-я), б) програм-я Мнєсто. деят-сті; в) использ-я разл. спос. запом-я мат-ла, Мнєсто-х операцій; г) контролю за рез-тами деят-сті і корекції, якщо вони Неудовл. з т.з. пост-ної задачі.

специф. закон-сті произв. Мнєсто. деят:

1. разл-е по модальності. раздр-чи запечат-ся ісп-ми по-різному. 2. Мнєсто. деят-сть чітко залежить і від хар-ра смисловий орг-ції мат-ла. 3. Разл. стадії Мнєсто. деят-сті в різн. степ. подч-ся произв-ної рег-ції (наіб. рег-я - стад. запечат-я і воспроизв-я мат-ла).

Закон-ти непроизв. зап-я мат-ла: 1. краще зап-ся те, що явл. метою деят. або викликає затр. під час її осущ-я 2.непроізв. пам'ять неоднаковий. в різн. періоди життя чол.: краще в дет. і постепен. ухуд-ся. 3.Хран-е слідів, запечат-них непр-но (а також з пом. Произв. Зусиль) - не пасивний відс. (Проісх. їх визна. Перетвор-е, кот. Соверш-ся за особливими законами (семантизації або кодир-я інф. Та ін)). 4.Воспроізв-е слідів при непроизв. зап. як конеч. фаза Мнєсто. проц-ів происх. у вигляді пассивн. дізнавшись-я об'єктів або актив. Приспів-я.

49. Порушення пам'яті при локальних уражень мозку

Порушення пам'яті: 1) Гіпомнезія (вадами-е пам.), Мож. бути зв'я. з зрост. ізм-ми, або врожд., або появ. як слід. якогось мозок. заб-я (склерозу мозок. с-дів). 2) парамнезіі (помилкові дізнавшись-я) - особ. сост-я, коли чол. випробувальний. ОЩ-е «знакомости» при зустрічі з незна. об'єктивним. Це зв'я-но з ізм-ми сост-я созн-я (сост-я «дежа вю»). 3) гіпермн. (Загостритися-е пам.) - Різке увел-е обсягу і міцно. зап-я мат-ла по порівняй. з середовищ. норм. показ-ми.; при гіпофізарно. осередках, пов-щих на серединній. стр-ри мозку. 4) амнезії (значіт. сниж. Або відсутність про. Пам.) - При лок. пораж-ях мозку довгих. час расцен-сь як общемозг. симптоми, не имеющ. лок. знач-я.

2 осн. типу наруш. пам., а також особ. тип наруш. (Наруш. Мнєсто. Деят-ти, Псевдоамнезия):

1. модально-неспеціф. наруш. пам. - Група патолог. явл-й, неоднор-х по хар-ру, хар-ся поганий. Запекти-ем інф. будь мод-сті. Виник. при вражу. різн. ур-ній серединний. неспеціф. стр-р мозку: 1) при вражу. ур-ня продолг. мозку: наруш. пам. протек. в синдромі нар-ний созн-я, вним-я, циклу «сон-бодрст-е» (ретроградна і антероградна амнезія). 2) діенцефального ур-ня (ур. гіпофіза): більше страждає коротко. пам., посилений. д-віє хутро-змов інтерференції. Гомоген. инт-ція - при кіт. в кач-ве «перешкод» исп-ся деят-сть запом-я, але вже іншого мат-ла. При гетероген. инт-ції в якості «перешкоди» - ін деят-сть (рахунок у розумі, читання). Сліди запекти-ся краще. підвищ-я ремінісценція слідів, тобто промінь. відтвор-е мат-ла при відстрочити. (Неск. ч. або днів) відтвор-нии мат-ла. Вражу. лімбіч. с-ми - корсак. синдром (отсут. пам. на текущ. соб-я, при сохр. ДП). У Розгорн. формі цей синдром виник. при вражу. гіппокампальних. стр-р обох полуш., часто конфаб-ції.; вражу. медіальних. і базальних. отд. лоб. часток мозку - наруш. пам. в цілому переважно. наруш. КП і підвищ. Інтерфіл. слідів., добавлена. і растр. семантем. пам., «фен-н привніс-я нов. слів »); наруш. опосередковує. запом-го мат-ла. 2. модально-специф. наруш. пам. - Наруш. зрит., слухореч., муз., такт., двиг. пам. та ін Виник. при вражу. різн. аналізато-х с-м. Наруш. слухореч. пам. - акустико-Мнєсто. афазія. Дефект вист. в ізол-ної формі. При оптико-Мнєсто. афазії наруш. зріт.-мовленнєва пам. (Не можуть назвати предмети). Наруш-я слухореч. і зріт.-реч. пам. хар-ни лише для вражу. лев.полуш. мозку (у правшів). Для вражу. прав. полуш. - Нереч. (Музик.) слух - амузия (гностіч. і Мнєсто. Дефекти); агнозія на обличчя. Вражу. тем.-затил. отд. прав. полуш. -Нар-я витягну. і колір. пам. 3. Псевдоамнезия - масив. вражу. лоб. часток мозку: відсутність про. стратегії, плану запом-я мат-ла (проізв. пам. гірше непроизв.).

50. Амнезії

Амнезії - значить. Змен-е або відсутність про-і пам. Можуть набл-ся не тільки при локал. вражу. ГМ, але і як общемозг. симп-ми, супроводжуючи. практич. всі наруш-я при пораж-ях мозку. Види:

Фіксаційні - недостат. фіксація впечат-я в КП чи ДП (корсак. синдром - хворий здатний до відтв-ю прош. досвіду, але не сьогодні. подій через інтерференції, визв-й наруш. лімбіч. стр-р, кортикально-таламіч. обл. )

Ретроградна - по отнош-ю до подій визна. періоду, предше-го ін події.

Антероградна - на події після шоку, травми, психолог. изм-я.

Прогресуюча - последоват-але наруш-ся пам. на події від збрешемо. до прошед. і від дифузних. до чітким.

Лурія подразд. амнезії на:

1) модально-неспеціф. наруш. пам. - Погане запечат-е (воспроизв-е) будь по Мода-сті інф. Виник. при вражу. разл. ур-ній серединний. неспеціф. стр-р мозку. - Рівень довгастого мозку - діенцефальний рівень - рівень лімбічної системи - рівень медіальних і базальних відділів лобових часток мозку

2) модально-специф. наруш. пам. пов'язані лише з стимулами визна. мод-сті і распростр-ся тільки на раздр-ли, адресующиеся до якогось одного аналіз-ру: - наруш-я слухомовної пам'яті при акустико-мнестичної афазії; - наруш-я зорово-мовної пам'яті при оптико-мнестичної афазії; - наруш-я слухової пам'яті при пораж-ях прав. полуш-я; - наруш-я зорової пам'яті при пораж-ях прав. полуш-я

51. Види і форми уваги

Вним-е можна рассм-ть як самостоят. психич. відс., тому воно не має свого содерж-я, продукту;

воно хар-зует динаміку будь-якого психич. проц.; це той фактор, кіт. обеспеч. избират-сть протек-я будь психич. деят-сти - як простий, так і складної.

А. Р. Лурія дає широкий. опред-е вним-я - як фактора, способстуют. селект-сті протек-я будь-яких психич. проц-в, як пізнавши-х, так і аффект.-вольових. Сущ-ет неск. форм вним-я, соотв-но тим проц-сам, в кіт. воно реализ-ся:

а) сенсорне вн-е (зорове, слухове, тактильне та ін), б) двиг-ное вн-е (в моторному. проц-х, в їх усвідомленні і регуляції); в) емоції. вн-е (від емоції-но-значущих стимулів; тісний зв'язок з пам., з проц. запечат-я інф. (проц-ми імпрітінга)); г) інт-туальний вн-е (виявлю-ся в інт. де -ності (вн-е до предмета обдум-я, до інт. операціям, з пом. кіт. реализ-ся сам проц. Перемишль-я).

Сущ-ют 2 самост. ур-ня вн-я: мимовільний і довільний. Л. С. Виготський обознач. їх як привчає. і вторич. вн-е, вважаючи, що привчає., непроизв. вн-е - те, з кіт. дитина народжується; вторич., произв. вн-е форм-ся у міру становл-я всіх ін психич. ф-цій і явл-ся насамперед соц-но опосередковує-ним типом вн-я.

52. Порушення уваги при локальних ураженнях мозку

Cущ-ють 2 самост. типу наруш. вн-я:

1) модально-неспеціф. - Распростр-ся на будь-які його форми і ур-ні. (Хворий не може зосереджена-ся на стимулах будь мод-сті (зріт., слух., Такт. Та ін), наруш-я вн-я прояв-ся в будь психич. Деят-сті. При пораж-х неспеціф. Серединно. стр-р мозку різн. ур-ній.

• При вражу. ниж. відділів неспеціф. стр-р (ур-ня продолг. та середовищ. мозку) - швидко виснажитися-сть, різке звуження обсягу вн-я і наруш-е його концен-ції в будь-якому вигляді деят-сті: при вип-нии серійних рахункових операцій хворі спочатку дають швидкі і прав. відповіді, потім латентні періоди відповідей різко увелич. (По типу виснажити-я), поява ся помилки і йде відмова від вико-я зад-я. У більшій степ. страждають непроизв. форми вн-я. Можл-сть компенсації наруш-й вн-я поср-вом зверну-я до вищих. смисловим категоріям або з прим. сопровожд-я д-вий гучною промовою. • На ур-не діенцефальних відділів мозку і лімбіч.с-ми: наруш-я вн-я прояв-ся в більш грубих формах (хворі часто взагалі не можуть зосереджена-ся ні на який деят-сті або їх вн-е вкрай неустой -во). Компенс-я або відсутність про., Чи триває дуже недовго - тип наруш-й вн-я зі сниж. можл-ми комп-ції внаслідок ослаб. хутро-змов произв. регуляції деят-сті. • На ур-не медіобазальних відділів лоб. і височ. часткою: страждають произв. форми вн-я в разл. видах психич. деят-сті. Одночасно патолог-ки посилені непроизв. форми вн-я (бесконтр-я реактив-сть, отражающ. Растормажі-е елемент-х форм орієнтир-ної деят-сті.