- •1.Періодизація історії української культури.
- •2. Українська ментальність. Поняття ментальності та національного характеру
- •3. Археологічна періодизація стародавньої історії України.
- •4. Формування культурно-господарських зон у межах Україн
- •5. В. Хвойко та відкриття Трипільської культури
- •6. Духовна культура трипільців. Мистецтво.
- •7. Кіммерійці: проблема етнічної та культурної належності.
- •8. Скіфи в давній українській культурі.
- •9. Сармати на території Північного Причорномор’я.
- •10. Значення грецьких колоній у формуванні культури тубільного населення Північного Причорномор’я.
- •11. Проблема похо дження східнослов’янських племен. Індоєвропейська міфологія в світогляді давніх слов’ян.
- •12. Формування культури літописних племен : поляни, древляни, уличі, тиверці, білі хорвати, дуліби
- •13. Особливості релігійного культу східнослов’янських племен.
- •14. Культура дохристиянської Русі.
- •15. Вплив християнства на культуру Київської Русі.
- •17. Розвиток літописання і літератури у Київській Русі.
- •18. «Слово о полку Ігоровім» як шедевр давньоруської літератури.
- •19. Значення «Слова про Закон і Благодать» для Давньоруської держави.
- •20. Основні етапи розвитку давньоруської архітектури.
- •21. Софія Київська – перлина давньоруської культури.
- •22. Давньоруський живопис.
- •23. Розвиток прикладного мистецтва у Київській Русі.
- •24. Давньоруське музичне і театральне мистецтво.
- •25. Умови розвитку української культури у литовсько-польську добу.
- •27. Розвиток освіти і науки хіv-хvіі століть на українських землях.
- •31. Культура Московської держави хіv-хvіі століть.
- •32. Вплив Визвольної війни середини хvіі століття на формування національної свідомості українців.
- •33. Українська освіта і наука у другій половині хvіі-хvііі століттях.
- •34. Києво-Могилянська академія – осередок української освіти і науки.
- •36. Козацтво як головний чинник українського суспільно-політичного та культурного життя.
- •37. Запорізька Січ як соціокультурний феномен.
- •40. Розвиток українського образотворчого мистецтва у другій половині хvіі-хvііі століттях.
- •42. Г. Сковорода – видатний український просвітитель.
- •44. Значення „Енеїди” і.Котляревського для розвитку української мови і літератури
- •45. Розвиток освіти і науки в Україні у хіх ст.
- •46. Заснування та розвиток Харківського та Київського університетів у першій половині хіх ст.
- •47. Галицьке відродження. «Руська трійця».
- •48. Кирило-Мефодіївське товариство.
- •49. Особливості романтизму в українській художній культурі.
- •50. Українські витоки творчості м.Гоголя.
- •51. Тенденції розвитку української літератури у першій половині хіх ст.
- •52. Розвиток української літератури у другій половині хіх ст.
- •53. Український живопис другої половини хіх ст.
- •54. Архітектура України хіх ст.
- •56. Українське музичне мистецтво хіх ст.
- •57. Тарас Шевченко як художник
- •58. Українська культура на початку хх ст. (1900-1920).
- •59. Українське образотворче мистецтво початку хх ст..
- •60. Російськомовна література 1900-1930-х рр. В Україні.
- •61. Політика українізації і головні напрями її здійснення в Україні.
- •62. «Розстріляне відродження»: поезія, драматургія, проза.
- •64. Розвиток літератури в Україні у другій половині хх ст.
- •65. Розвиток архітектури у другій половині хх ст.
- •66. Музична культура в Україні у хх ст.
- •67. Український театр у хх ст.
- •68. Українське кіномистецтво.
- •69. Література і театр у роки незалежності.
- •70. Проблеми розвитку культури в незалежній Україні
9. Сармати на території Північного Причорномор’я.
Сармати не були етнічно однорідними і включали до свого складу племінні угруповання аланів, язигів, сіраків, аорсів, роксоланів та ін. (останнє з них - роксолани - з XVI ст. стане поетичним синонімом назви Русі). Формування племен сарматів починається від такої ж глибокої давнини, як і походження скіфів. Перший етап історичного розвитку сарматів пов'язаний з савроматами , сусідами скіфів на сході, і за часом збігається з розквітом скіфської культури в Північному Причорномор'ї. Археологічні пам'ятки савроматів є досить близькими до скіфських. Тому не відразу вдалося виділити їх з великої групи пам'яток, які довгий час об'єднувалися під загальним поняттям скіфської старовини.
10. Значення грецьких колоній у формуванні культури тубільного населення Північного Причорномор’я.
Перші центри античної цивілізації з'явилися на північному узбережжі Чорного моря понад 2600 років тому. Грецькі колонії не можна порівнювати з колоніями доби капіталізму. Грецькі поліси (міста-держави), що виникли на колонізованих землях, в економічному і політичному відношенні не залежали від своєї метрополії, їх взаємовідносини були рівноправні й здійснювалися на договірних засадах.
11. Проблема похо дження східнослов’янських племен. Індоєвропейська міфологія в світогляді давніх слов’ян.
Походження слов´ян є складною і досі однозначно не розв´язаною проблемою. Початок формування окремих слов´янських народів більшість дослідників пов´язує з подіями середини І тис. н. е. Безперервний розвиток слов´янської людності на українських етнічних територіях (Волинь, Прикарпаття, Поділля, Київщина) починається від празької археологічної культури та людності (V—VII ст.). Вона, за твердженням українського історика П. Толочка, започаткувала Київ 1,5 тис. років тому. На початку VIII ст. роль слов´ян у Східній Європі підвищується. Формуються лука-райковецька культура (VIII—IX ст.), культура літописних полян, деревлян, бужан, волинян, уличів, тиверців, хорватів, що склали основу культури Київської Русі. На лівому березі Дніпра, де у VII—X ст. проживали нащадки антів, формуються волинцівська (VII—VIII ст.) і роменська (VIII—IX ст.) культури — сіверяни; салтівська культура — хозари; борщівська культура басейну Оки — в´ятичі. У VIII—IX ст. східне слов´янство вступило у переддержавний період, відбулася культурно-політична консолідація, з´явилася у X ст. перша поліетнічна цивілізація — Київська Русь.
На міфоуявлення давніх слов´ян вплинули індоєвропейська та скіфська традиції. Традиційній солярній символіці відповідав знайдений у ритуальному капищі поблизу Десятинної церкви (Київ) круг із чотирма виступами, який, очевидно, був постаментом для статуї солярного божества. Майже посередині святилища — кам´яна брила з отвором, імовірно, підставка для вертикальної статуї божества, подібної до Збруцького ідола. За твердженням дослідників, відкриття слов´янського святилища на території Києва свідчить не лише про розвинутий релігійно-міфологічний культ, а й взаємозв´язок давньослов´янських культів, символів V—X ст.