
- •Закон розподілу Больцмана
- •Фаза, фазові переходи
- •7.Ізотермічний
- •8. Кругові процеси
- •1.Теорема Нернста. Третій закон термодинаміки
- •2. Необернений цикл Карно
- •8.Закон розподілу Максвела
- •1.Закони ідеальних газів
- •2. Нерівність Клаузіуса
- •3.Розподіл Максвела-Больцмана
- •4. Дефекти в кристалах
- •7.Ентальпія
- •1.Рівняння стану ідеального газу
- •2. Ізохорний
- •1.3.2.Б. Обернений рівновісний цикл Карно
- •4.Потенціал Гіббса
- •5. Потрійна точка. Діаграма стану
- •6. Теплоємність кристалів
- •1.Енергія Гальм-Гольца
- •2. Ентропія та її властивості
- •3.Основне рівняння мкт газів
- •4. Ізобарний
- •7. Будова рідини
- •8. Рівняння Клайперона-Клаузіуса
- •2. Температура. Поняття температури
- •5.Другий закон термодинаміки
1.Рівняння стану ідеального газу
Об’єм даної маси газу є функцією від p і T:
,
тоді
повний диференціал
визначається
як похідна:
. (7)
Рівняння (4) запишемо у вигляді:
,
тоді з рівнянь (1) і (.4):
(8)
Якщо підставити рівняння (8) у рівняння (7), то отримаємо:
. (9)
Якщо проінтегрувати, то:
. (10)
Потенціюючи дане рівняння, отримаємо:
. (11)
Дане рівняння було отримане французьким фізиком Клайпероном у1834році. У 1884 році Менделєєв придав рівнянню (11) універсального вигляду, записавши його для 1 моль газу з об’ємом V:
, (12)
- постійна
величина, універсальна газова стала:
.
Якщо
помножити (12) на кількість молів
,
отримаємо рівняння стану ідеального
газу для довільної маси:
(13)
Останнє рівняння – рівняння Менделєєва-Клайперона
2. Ізохорний
Ізохорний процес відбувається при сталому об’ємі газу (V=const):
. (27)
Це рівняння ізохорного процесу.
Рис. 5
За законом Шарля, рівняння ізохорного процесу також можна записувати у вигляді:
,
-
термічний коефіцієнт тиску (
).
Аналогічно до коефіцієнту :
.
Зв’язок
між коефіцієнтами
:
.
Робота в ізохорному процесі дорівнює нулю:
(28)
.
Тоді рівняння першого закону термодинаміки:
(29)
3.Обернений цикл Карно
Прямий обернений цикл Карно
Цикл Карно дозволяє підійти до поняття коефіцієнта дії теплової машини.
Схема роботи ідеальної теплової машини, що працює по циклу Карно:
Рис. 2
Нагрівач отримує теплоту
, і газ під поршнем починає розширюватися так як
(ізотерма АВ). Так як процес рівновісний, то температура газу дорівнює температурі нагрівача.
Газ теплоізольований і починає адіабатично розширюватись до
яка дорівнює температурі холодильника (адіабата ВС).
Газ ізотермічно
стискається, віддаючи холодильнику теплоту
.
Газ адіабатно стискається, нагріваючись до температури нагрівача (адіабата DA).
Знайдемо
роботу, яку здійснює ідеальний газ в
даному циклі. Так як тепловий цикл –
круговий, то повна зміна внутрішньої
енергії газу дорівнює нулю (
).
Тоді перший закон термодинаміки для
робочого тіла (газу) в циклі Карно має
вигляд:
, (1)
при
цьому слід пам’ятати, що:
Роботу циклу можна виразити як суму робіт окремих процесів:
.
Так як сумарна робота адіабатичного розширення і стискання газу в даному циклі чисельно дорівнює нулю, тому:
, (2)
А – корисна робота циклу.
Так
як
,
то з рівняння (2) слідує, що ця робота
і менша від тієї кількості теплоти, що
підводиться до нагрівача. Частина
енергії віддається холодильнику у
вигляді теплоти
.
Даний висновок справедливий для
будь-якого кругового процесу. Величину
відношення роботи до кількості теплоти
позначають
- термічний коефіцієнт теплового
двигуна:
.
Для нашого оберненого циклу Карно:
. (3)
Формула (3) не має жодних даних про властивості робочого тіла і про будову теплової машини, тобто звідси випливає, що ККД усіх обернених машин, що працюють в ідеальних умовах, тобто при одній і тій самій температурі нагрівача і температурі холодильника буде однаковим і визначатиметься тільки температурами нагрівача і холодильника. Дане твердження носить назву теореми Карно, яка є основою встановлення термодинамічної шкали температур.
З рівняння (3) випливає:
.
Таким
чином, щоб порівняти температури двох
тіл
,
потрібно здійснити обернений цикл
Карно, в якому ці тіла використовуються
у вигляді нагрівача і холодильника і
порівняти теплоту
.
Термодинамічна шкала не зв’язана з властивостями термодинамічного тіла і в цьому є її досягнення. Але внаслідок необерненості реальних термодинамічних процесів, такий спосіб порівняння температур практично не виконується і має лише принципіальне значення.