МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра правознавства

Завдання до практичних занять та самостійної роботи з курсу

«ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС УКРАЇНИ»

Ч.2

(для бакалаврів за напрямом підготовки

6.030401 «Правознавство»)

Підготовлено: Юхимчук О.М., асистентом кафедри

правознавства екологічного факультету ЖНАЕУ.

Житомир 2012-2013

Підготовлено:

Юхимчук О.М. викладачем кафедри правознавства ЖНАЕУ. В підготовці методичних матеріалів використовувалися праці С.Я.Фурси.

Рецензент:

Н.В. Бондарчук – к.ю.н., доцент кафедри правознавства Житомирського національного агроекологічного університету.

О. П. Рудницька– кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри Всесвітньої історії Житомирського державного університету ім. І. Франка;

Затверджено на засіданні кафедри правознавства (протокол ____від _______________2013 р.

Пояснювальна записка

Сучасний політичний і соціально-економічний розвиток України визначається удосконаленням законодавства, яким закріплюється правове становище громадян і їх об’єднань та встановлюються гарантії реалізації і захисту їх прав, свобод і обов’язків, визначених Конституцією й іншими законами України. За Конституцією України правосуддя є найвищою формою захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Сучасна система викладання дисципліни «Цивільний про­цес України» у вищих навчальних закладах передбачає не­обхідність ґрунтовного вивчення теорії та застосування отри­маних знань на практиці. Для студентів практика - це пе­ревірка отриманих знань під час практичних занять, коли студент має навчитися грамотно, логічно і обґрунтовано вик­ладати власну точку зору щодо тієї чи іншої правової ситуації. Недооцінка практичних занять - це майбутня прогалина у певних професійних навичках, оскільки краще помилитися на студентській лаві, ніж у професійному житті.

Студент має вирішити теоретичні питання практичного заняття, відповіді на які мають свідчити про оволодіння лекційним матеріалом та питання для обговорен­ня; тестові завдання, які мають свідчити про запам’ятовуван­ня студентом основних положень нормативної бази; ситуаційні завдання, що зумовлюють необхідність засто­сування відповідних теоретичних знань і норм законодавства до конкретних правовідносин.

Така система проведення практичних занять дозволить наблизити знання і навички студентів до реальної діяльності у цивільному судочинстві.

Розкриваючи завдання, сту­дент має використовувати спеціальну термінологію, що свід­читиме про юридичну грамотність його, намагатися вирі­шувати завдання з посиланням на декілька норм законодав­ств, зокрема, слід використовувати знання норм матеріаль­ного права тощо.

Від студентів потребуватиметься й відповідна логіка, оскільки ситуаційні завдання мають розв’язуватися не тільки для конк­ретної правової ситуації, але і в подальшому розвитку цивільних процесуальних правовідносин. Наприклад, мало встановити пра­во на звернення до суду, слід також знати основні вимоги, які ви­суваються до позовних та інших заяв, та наслідки, які виникнуть у разі недотримання встановлених у законодавстві вимог тощо.

Відповідь щодо вирішення ситуаційного завдання вважа­ється обґрунтованою, якщо студент не тільки висловить влас­ну думку, але й підкріпить свою відповідь посиланням на нор­ми матеріального і процесуального законодавства. У зв’язку з цим пропонується готувати власні варіанти рішення ситуацій­них завдань вдома, що дозволить під час практичних занять мати власну позицію. При обґрунтуванні своїх рішень не слід посилатися на навчальну літературу.

Для наближення практичних занять до цивільного судо­чинства, де панує принцип змагальності і постійно виникає необхідність за короткий час відреагувати на аргументи про­цесуального супротивника, доцільно об’єднуватися двом або більше студентам щодо конкретної позиції у справі. Така персоніфікація дозволить вирішувати завдання і водночас розвивати у учасників занять оперативне мислення.

Окремі завдання доцільно супроводжувати складанням процесуальних документів, які студенти готуватимуть як до­машні завдання, а в аудиторії обговорюватимуть їх. Такі зав­дання дозволять студентам отримувати навички письмово викладати свою позицію. Крім того, у такому разі студенти звикатимуть до значного обсягу усної інформації і здатності аналізувати не тільки письмову, але й усну інформацію.

Готуючись до виступу на занятті, студентам пропонується склас­ти план або тези виступу, якими можна користуватися під час висту­пу. Виступ повинен бути логічний, з послідовним викладом положень, завершуватися власними висновками доповідача. При підготовці до заняття необхідно уважно стежи­ти за змінами та доповненнями, які вносяться компетентними орга­нами в нормативні акти.

Питання на практичному (семінарському) занятті обговорюються у формі віль­ної дискусії, тому кожний студент повинен уважно слухати доповіді учасників заняття і може виступити з доповненням або вказати на допущені в доповіді помилки.

На практичному (семінарському) занятті викладач оцінює роботу студента комплек­сно на основі усних та/або письмових відповідей студента, підготовленої доповіді, реферату, участі в дискусіях і ділових іграх (наприклад, пози­вач — відповідач), вміння доводити власні думки і захищати особисту позицію.

Особливу увагу при оцінюванні роботи студента на практичному (семінарському) занятті викладач приділяє вмінню студента вирішувати конкретні прак­тичні ситуації. Студент не повинен обмежуватися лише відповіддю "правомірно" чи "не правомірно" або "так" чи "ні", а обов'язково вміти обґрунтувати свою відповідь. Практичні завдання структуровані так, що будь-яка відповідь студента, навіть якщо вона протилежна відповіді на це саме запитання іншого студента, є дискусійною і має право на дове­дення, а коли її буде доведено з юридичних позицій — заслуговує на та­ку, що є правильною.

Система (критерії) поточного контролю студентів на практичному занятті:

Усна відповідь

Домашня письмова (самостійна) робота

Доповнення

Письмові контрольні роботи

Модульна контрольна робота

• оцінку "відмінно" студент отримує за умови повного і всебічного розкриття теми, вільного володіння термінологією, глибоких знань використаної при підготовці літератури, наявності власної точки зору з питання теми заняття і вміння доводити її, логічного та послідовного викладу вивченого матеріалу й уміння вільно та професійно вести дискусію;

• оцінку "добре" студент отримує за неістотних упущень при висві­тленні матеріалу, неточних твердженнях, не підкріплених норма­тивними чи іншими доказами;

• оцінку "задовільно" студент отримує за умови розкриття питання в загальних рисах, розуміння суті питання, спроби зробити висно­вки, але за допущення грубих помилок, відсутності логіки викла­ду матеріалу;

• оцінку "незадовільно" студент отримує тоді, коли не може прави­льно відповісти на поставлене запитання, не розуміє суті питання і як наслідок не може зробити висновків.

Непідготовленість студента до практичного (семінарського) заняття або відсутність його на занятті розцінюється як академічна заборгованість, яку він по­винен відпрацювати, і це є підставою для недопущення студента до складання іспиту.

Бажаємо студентам успіхів у вивченні цікавої та водночас складної дисципліни «Цивільний процес України».

Змістовний модуль 3

Тема Позовне провадження

Загальні питання практичного заняття:

1. Поняття позовного провадження та його характерні ознаки.

2. Загальна характеристика суб’єктів позовного провад­ження:

   1. Сторони як суб’єкти позовного провадження.

      1. Поняття сторін, їх риси, процесуальні права та обо­в’язки.

      2. Процесуальна співучасть та її види.

      3. Заміна неналежного відповідача, залучення співвід­повідачів.

      4. Процесуальне наступництво.

2.2. Треті особи як суб’єкти позовного провадження.

1. Поняття третіх осіб.

2. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору між сторонами.

3. Треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору між сторонами.

3. Позов як матеріально-правова вимога у позовному про­вадженні.

   1. Поняття позову та його елементи.

3.2. Види позовів та їх класифікація.

3. Роз’єднання та об’єднання позовів.

4. Право на позов, право на пред’явлення позову та проце­суальний порядок його реалізації.