4. Психологічні ознаки етносу

Етноси характеризуються нижчепереліченими основними рисами, тільки сукупність яких дозволяє визначити його як особливе явище.

Узяті окремо, ці ознаки не є етнодиференціюючими.

1. Етноси мають загальне біологічне походження, або, у всякому разі, всі його дорослі, свідомі члени думають і вірять, що мають загальних предків.

2. Етноси мають загальну територію, на якій протікає господарська й культурна діяльність етнічного співтовариства.

3. Етнічна група – таке співтовариство людей, яке має загальні для всіх своїх членів специфічні культурні традиції, загальну культуру.

4. Етнос протиставляє себе всім іншим аналогічним колективам людей, розрізняючи «своїх» і «інших» («ми» і «не ми»).5. Етнос має внутрішню структуру або організацію.

6. Етнос на високих рівнях свого розвитку створює загальну державність, той або інший різновид державного ладу, що охоплює етнос цілком.

7. Члени етносу мають почуття ідентичності з даною етнічною групою.

8. Деякі дослідники вважають, що загальна релігія всіх членів етносу також є ознакою націй.

9. Ще одна ознака – загальна мова, яка служить засобом спілкування усередині етносу.

10. Найважливішою особливістю етнічної групи є те, що її члени мають деякі загальні психологічні особливості. Саме в силу психологічної спільності більшості членів етносу можлива етнічна психологія як окрема наука зі своїм особливим предметом і методом.

5. Суперетноси й субетноси.

Суперетносами називають сукупність або групу етносів, об'єднаних вірою або іншими загальними для них факторами. Такі, наприклад, християнський або мусульманський суперетноси.

Субетнос — так прийнято називати групи «нижчого» рівня у вертикальній класифікації етнічних груп. Існують мікроетнічні елементи (рід, плем'я), які лежать ще «нижче» у цій ієрархії. Але етноси починаються з рівня субетноса.

Субетнос — етнічна одиниця в структурі етносу, що займає проміжне становище між мікроетнічною одиницею (людиною, родиною, консорцією — носіями етнічності) та етносом, існування якої пов'язано з усвідомленням групових особливостей тих або інших компонентів культури.

Субетнічні утворення формуються на базі конвіксій — достатньо усталених груп людей, позначених єдністю побуту та родинними зв'язками, котрі, у свою чергу, виростають з консорцій — недостатньо ще стійких утворень, але об'єднаних однією історичною долею. До числа консорцій (буквально об'єднаних долею) можна віднести дружини, банди, артілі, гуртки, секти, ватаги.

Усталені консорції перетворюються на конвіксії (прикладом чого можуть бути (чумацтво, козацтво та ін.), а уцілілі конвіксії — на субетноси (скажімо черкаси, севрюки, козаки, русини).

Юліан Володимирович Бромлей (1921 —1990 рр.), директор Інституту етнографії АН СРСР, дійсний член Академії наук СРСР зазначає, що одна та ж сама людина може належати одночасно до декількох етнічних спільнот різних рівнів. Наприклад, можна вважати себе українцем (основний етнічний підрозділ), запорізьким козаком (субетнос) і слов‘янином (метаетнічна спільність).

Головним предметом наукової діяльності Бромлея були етнографія і історія європейського феодалізму. Так, Бромлей справив вельми серйозні і глибокі дослідження процесів етнічного розвитку в епоху первісного ладу. Саме Бромлей дав нове визначення поняттю «етнос». Незважаючи на те, що погляди академіка Бромлея часто піддаються критиці, він до цих пір вважається одним з найвпливовіших і шанованих фахівців у галузі історичної етнографії.Під керівництвом Бромлея вийшла 20-томна енциклопедія «Країни та народи».Серед інших помітних і значних праць академіка - що вийшла в 1973-му «Етнос і етнографія», «Нариси теорії етносу».

Під «метаетнічноюй спільністю» варто розуміти те, що ми, назвали суперетносом.