- •1. Основні складові системного програмного забезпечення.
- •2. Охарактеризуйте узагальнену структуру програмного забезпечення обчислювальних систем.
- •3. Типова структура системного програмного забезпечення.
- •4. Основні функції операційної системи.
- •5. Охарактеризуйте основні типи операційних систем.
- •1. За призначенням.
- •4. За способом побудови
- •6. Основні концепції побудови операційних систем.
- •7. Класифікація ос, за призначенням.
- •8. Класифікація ос, за режимом обробки задач.
- •9. Класифікація ос, за способами взаємодії із системами.
- •10. Класифікація ос, за способами побудови.
- •11. Охарактеризуйте підсистему керування ресурсами.
- •12. Охарактеризуйте підсистему керування введенням-виведенням.
- •13. Охарактеризуйте підсистему керування файлами та файлові системи.
- •14. Призначення та особливості ядра операційної системи
- •15. Основні функції ядра операційної системи.
- •16. Основні види архітектури операційних систем.
- •17. Операційні системи з монолітним ядром.
- •18. Багаторівневі операційні системи.
- •19. Операційні системи з мікроядром.
- •20. Концепція віртуальних машин в побудові операційних систем.
- •21. Засоби апаратної підтримки операційних систем
- •22. Інтерфейс прикладного програмування.
- •23. Варіанти реалізації інтерфейсу прикладного програмування
- •24. Особливості базової архітектури ос unix.
- •25. Призначення ядра ос Linux та його особливості
- •26. Концепція модулів ядра в ос Linux
- •27. Основні компоненти архітектури ос Windows
- •28. Призначення рівня абстрагування від апаратури в ос Windows
- •29. Основні компоненти підсистеми виконання в ос Windows
- •30. Об’єктна модель архітектури ос Windows
- •31. Розкрийте поняття „обчислювальний процес”.
- •32. Основні стани обчислювального процесу.
- •33. Умови переходу обчислювального процесу із стану в стан.
- •34. Призначення та основні функції блоку керування процесами (pcb).
- •35. Потоки („нитки”), призначення та застосування.
- •36. Поняття „переривання” та їх призначення.
- •37. Основні групи „переривань” та події, що їх викликають
- •38. Обробка „переривань” та механізм перемикання контексту „переривань”.
- •39. Механізми, що використовуються для планування процесорів
- •40. Інтервальний таймер, призначення та застосування у плануванні процесорів
- •41. Пріоритети, призначення та застосування у плануванні процесорів.
- •42. Планування процесорів за принципом fifo
- •43. Циклічне планування завантаження процесорів
- •44. Планування завантаження процесорів за принципом „найкоротше завдання-перший”.
- •45. Планування завантаження процесорів за „найменшим часом, що залишився”.
- •46. Планування процесорів із використанням багаторівневих черг зі зворотними зв’язками.
- •47. Витісняючі та невитісняючі алгоритми планування процесів.
- •48. Рівні планування процесів
- •49. Задачі, що вирішуються на кожному з рівнів планування процесів.
- •50. Основні вимоги до планування процесов.
- •51. Планування процесів з переключенням та без переключення.
- •52. Особливості процесів в ос unix.
- •53. Недоліки традиційної багато потоковості в Linux.
- •54. Особливості нової реалізації багато потоковості в Linux.
- •55. Особливості планування процесів у ос Windows
- •56. Створення потоків у ос Windows
- •57. Особливості планування потоків у ос Windows.
- •58. Планування потоків у ос Windows: пріоритети.
- •59. Планування потоків у ос Windows: вибір кванту часу.
- •60. Планування потоків у ос Windows: динамічна зміна пріоритету та кванту часу.
6. Основні концепції побудови операційних систем.
При описі ОС часто вказуються особливості її структурної організації й основні концепції, покладені в її основу.
До таких базових концепцій відносяться:
- способи побудови ядра системи - монолітне чи ядро мікроядерний підхід. Більшість ОС використовує монолітне ядро, що компонується як одна програма, що працює в привілейованому режимі і використовує швидкий перехід з однієї процедури на іншу, не потребуючі переключення з привілейованого режиму в користувальницький і навпаки. Альтернативою є побудова ОС на базі мікроядра, що працює також у привілейованому режимі і виконуючого тільки мінімум функцій по керуванню апаратурою, у той час як функції ОС більш високого рівня виконують спеціалізовані компоненти ОС - сервери, що працюють у користувальницькому режимі. При такій побудові ОС працює більш повільно, тому що часто виконуються переходи між привілейованим режимом і користувацьким, зате система виходить більш гнучкої - її функції можна нарощувати, чи модифікувати звужувати, додаючи, чи модифікуючи крім серверів користувацького режиму. Крім того, сервери добре захищені один від одного, як і будь-які користувацькі процеси.
- Побудова ОС на базі об’єктно-орієнтованого підходу дає можливість використовувати всі його достоїнства, що добре зарекомендували себе на рівні додатків, всередині ОС, а саме: акумуляцію вдалих рішень у формі стандартних об'єктів, можливість створення нових об'єктів на базі наявних за допомогою механізму спадкування, гарний захист даних за рахунок їхньої інкапсуляції у внутрішні структури об'єкта, що робить дані недоступними для несанкціонованого використання ззовні, структуризованность системи, що складає з набору добре визначених об'єктів.
- Наявність декількох прикладних середовищ дає можливість у рамках однієї ОС одночасно виконувати додатка, розроблені для декількох ОС. Багато сучасних ОС підтримують одночасно прикладні середовища MS-DOS, Wіndows, UNІ (POSІ), OS/2 чи хоча б деякої підмножини з цього популярного набору. Концепція множинних прикладних середовищ найбільше просто реалізується в ОС на базі мікроядра, над яким працюють різні сервери, частина яких реалізують прикладне середовище тієї чи іншої ОС.
- Розподілена організація ОС дозволяє спростити роботу користувачів і програмістів у мережних середовищах. У розподіленої ОС реалізовані механізми, що дають можливість користувачу представляти і сприймати мережу у виді традиційного однопроцесорного комп'ютера. Характерними ознаками розподіленої організації ОС є: наявність єдиної довідкової служби розподілених ресурсів, єдиної служби часу, використання механізму виклику вилучених процедур (RPC) для прозорого розподілу програмних процедур по машинах, многонитевой обробки, що дозволяє розпаралелювати обчислення в рамках однієї задачі і виконувати цю задачу одночасно на декількох комп'ютерах мережі, а також наявність інших розподілених служб.
7. Класифікація ос, за призначенням.
1.1 ОС великих ЕОМ (MainFrame)
1.2 серверні ОС (здатність обслуговувати велику к-ть запитів та ефективно підтримувати мережу)
1.3 ОС для ПК
1.4 ОС реального часу (гарантування заданого часу відповіді на запит). Для обробки зовнішніх сигналів, які надходять, наприклад, з різних давачів, і швидкої відповіді на них використовуються ОС реального часу. Такі ОС працюють на комп’ютерах, для яких час є критичним параметром. Вони повинні забезпечувати гарантований час реакції на зовнішні події.
1.5 вбудовані ОС (спеціалізована техніка)