30. Об’єктна модель архітектури ос Windows

Керування ресурсами у Windows XP реалізується із застосуванням концепції об’єктів. Об’єкти надають універсальний інтерфейс для доступу до системних ресурсів, для яких передбачено спільне використання, зокрема таких, як процеси, потоки, файли і пам’ять, що розподіляється. Концепція об’єктів забезпечує важливі переваги.

Імена об’єктів організовані в єдиний простір імен, де їх легко знаходити.

Доступ до всіх об’єктів здійснюється однаково. Після створення нового об’єкту або після отримання доступу до наявного менеджер об’єктів повертає у застосування дескриптор об’єкту (objecthandle).

Забезпечено захист ресурсів. Кожну спробу доступу до об’єкту розглядає підсистема захисту — без неї доступ до об’єкту, а отже і до ресурсу, отримати неможливо.

Менеджер об’єктів відповідає за створення, підтримку та ліквідацію об’єктів, задає єдині правила для їхнього іменування, збереження й забезпечення захисту. Підсистеми середовища звертаються до менеджера об’єктів безпосередньо або через інші сервіси ВС. Наприклад, під час запуску застосування підсистема Win32 викликає менеджер процесів для створення нового процесу. В свою чергу менеджер процесів звертається до менеджера об’єктів для створення об’єкту, що представляє процес.

Об’єкти реалізовано як структури даних в адресному просторі ядра. При перезавантаженні системи вміст усіх об’єктів губиться.

31. Розкрийте поняття „обчислювальний процес”.

Поняття „обчислювальний процес” є одним із основних при вивченні операційних систем. Притримуємось такого визначення: Процес (або задача) – це програма під час виконання на процесорі із послідовним виконанням команд.

У свою чергу, безпосередньому розв`язанню задач на комп`ютері передує досить складна та трудомістка послідовність дій, необхідних для підготовки обчислювального процесу. Дуже часто процес підготовки задачі до розв`язання становить 90 – 95%, а безпосереднє розв`язання лише 5 – 10% від загального часу.

Розв’язання будь-якої задачі складається з кількох етапів, а саме:

– постановка завдання (з’ясування кінцевої мети і розроблення загального підходу до досліджуваної проблеми);

– формалізація (побудова математичної моделі розглядуваного явища);

– вибір (або розроблення) методу розв’язування;

– розроблення алгоритму(побудова розв’язання у формі алгоритму, що складається зі скінченної послідовності інструкцій, кожна з яких має чіткий зміст і може бути виконана з певними обчислювальними затратами за скінченний час);

– складання програми (подання алгоритму у формі, зрозумілій ЕОМ);

– відлагоджування програми (перевірка її візуально та виявлення помилок у процесі компіляції;

– обчислення та обробка результатів (отримання розв’язку задачі шляхом виконання завершеної програми).

Поряд з цими етапами користувач у процесі розв’язування задачі може виконувати також наступні:

– вибір мови програмування;

– опис структури даних;

– оптимізація програми;

– тестування;

– документування та ін.

Процесом може бути:

- виконання утиліти;

- виконання прикладної програми;

- трансляція вихідної програми (одної програми – один процес, іншої програми – інший процес).

2. Види обчислювального процесу.

1) Лінійний обчислювальний процес

Лінійним називають такий обчислювальний процес, в алгоритмі якого використовується лише базова конструкція типу слідування. Це означає, що у процесі реалізації алгоритму лінійної структури дії виконуються один раз, а їх послідовність визначається номером блочного символу(блок із номером N завжди виконується після блоку з номером N–1, де N – натуральне число).

2) Розгалужений обчислювальний процес

Розгалуженим називають такий обчислювальний процес, в алгоритмі якого передбачене розгалуження деякої послідовності дій на два (іноді три) напрямки залежно від результату перевірки заданої умови. В алгоритмах розгалуженої структури завжди присутній блочний символ "Вибір", після якого дії виконуються по одній із двох (трьох) гілок.

3) Циклічний обчислювальний процес

Циклічним називають такий обчислювальний процес, в алгоритмі якого деяка група блочних символів виконується багаторазово. Алгоритм циклічної структури застосовується як самостійно (наприклад, для обчислення значень функцій, для обробки масивів даних), так і в складі більш складних алгоритмів.