
- •1.1. Предмет і метод молекулярної фізики і термодинаміки. Ідеальний газ
- •1.1.2. Макроскопічні параметри і їх мікроскопічна трактовка
- •1.1.3. Закони ідеальних газів
- •1.1.4. Рівняння стану ідеального газу
- •1.1.5. Основне рівняння мкт газів
- •1.1.6. Температура. Поняття температури
- •1.2. Перший закон термодинаміки
- •1.2.1. Внутрішня енергія термодинамічної системи
- •1.2.2. Теплота. Робота. Теплоємність
- •1.2.2. Перший закон термодинаміки
- •1.2.4. Ізопроцеси в ідеальних газах
- •1.2.4.А. Ізотермічний
- •1.2.4.Б. Ізобарний
- •1.2.4.В. Ізохорний
- •1.2.4.Г. Адіабатичний
- •1.3. Другий закон термодинаміки
- •1.3.1. Кругові процеси
- •1.3.2. Цикли Карно
- •1.3.2.А. Прямий обернений цикл Карно
- •1.3.2.Б. Обернений рівновісний цикл Карно
- •1.3.2.В. Необернений цикл Карно
- •1.3.3. Нерівність Клаузіуса
- •1.3.4. Ентропія та її властивості
- •1.3.5. Другий закон термодинаміки
- •1.4. Термодинамічний потенціал. Теорема Нернста
- •1.4.1. Внутрішня енергія
- •1.4.2. Енергія Гальм-Гольца
- •1.4.3. Ентальпія
- •1.4.4. Потенціал Гіббса
- •1.4.4. Теорема Нернста. Третій закон термодинаміки
- •2.1. Кристали та їх властивості
- •2.1.1. Будова кристалу
- •2.1.2. Класи і типи кристалів
- •2.1.3. Дефекти в кристалах
- •2.1.4. Теплоємність кристалів
- •2.2. Рідини та їх властивості
- •2.2.1. Будова рідини
- •2.2.2. Поверхневий натяг
- •2.2.3. Явища на межі рідини і твердого тіла
- •2.2.4. Капілярні явища
- •2.3. Фазові переходи
- •2.3.1. Фаза, фазові переходи
- •2.3.2. Випаровування, плавлення, конденсація, кристалізація
- •2.3.3. Рівняння Клайперона-Клаузіуса
- •2.3.4. Потрійна точка. Діаграма стану
- •2.4. Розподіл молекул газу за енергіями
- •2.4.1. Закон розподілу Больцмана
- •2.4.2. Закон розподілу Максвела
- •2.4.3. Закон розподілу Максвела-Больцмана
1.1.3. Закони ідеальних газів
Характеристики ідеального газу:
концентрація молекул приблизно
;
середня відстань між молекулами
;
сумарний власний об’єм молекули, що знаходяться в
газу складає
(даним об’ємом можна знехтувати).
На основі експериментів з такими газами було встановлено ряд закономірностей, які виконувались для ідеальних газів обов’язково, а для реальних газів можуть бути виконані лише при певних умовах (не дуже високих температурах і відносно низькому тиску, простій структурі, малих розмірах і низькій концентрації).
Закон Бойля-Маріотта (1662р.).
При постійній температурі об’єм даної маси газу обернено пропорційний його тиску:
, (1)
c – постійна величина, пропорційна кількості молів газу і його абсолютній температурі.
Закон Гей-Люссака (1802р.).
Об’єм даної маси газу при постійному тиску змінюється лінійно з температурою:
, (2)
,
- об’єми газу при температурі T
і 0
;
- термічний
коефіцієнт розширення при постійному
тиску.
Для всіх газів при нормальних умовах:
. (3)
За абсолютною шкалою температур:
. (4)
Закон Шарля (1787р.).
Тиск даної маси газу при постійному об’ємі змінюється лінійно з температурою:
, (5)
- тиски
газу при температурі Т і 0
;
- термічний
коефіцієнт тиску при постійному об’ємі.
Для всіх
газів при нормальних умовах
.
За абсолютною шкалою температур:
. (6)
Закон Авогадро.
Гей-Люссак сформулював закон з’єднаних об’ємів для газів: об’єм газів, що реагують або що утворюються у результаті хімічних реакцій, знаходяться у відношеннях невеликих цілих чисел. Авогадро висунув гіпотезу, що в рівних об’ємах різних газів при однаковій температурі і тиску знаходиться однакове число молекул.
Один моль будь-якого газу, який є подібним до ідеального газу при однаковій температурі і тиску, займає однаковий об’єм.
При нормальних умовах даний об’єм:
.
1.1.4. Рівняння стану ідеального газу
Об’єм даної маси газу є функцією від p і T:
,
тоді
повний диференціал
визначається
як похідна:
. (7)
Рівняння (4) запишемо у вигляді:
,
тоді з рівнянь (1) і (.4):
(8)
Якщо підставити рівняння (8) у рівняння (7), то отримаємо:
. (9)
Якщо проінтегрувати, то:
. (10)
Потенціюючи дане рівняння, отримаємо:
. (11)
Дане рівняння було отримане французьким фізиком Клайпероном у1834році. У 1884 році Менделєєв придав рівнянню (11) універсального вигляду, записавши його для 1 моль газу з об’ємом V:
, (12)
- постійна
величина, універсальна газова стала:
.
Якщо
помножити (12) на кількість молів
,
отримаємо рівняння стану ідеального
газу для довільної маси:
(13)
Останнє рівняння – рівняння Менделєєва-Клайперона.
1.1.5. Основне рівняння мкт газів
(тиск газу з точки зору МКТ)
Для ідеального газу розмірами молекул та зіткненнями між ними можна знехтувати. Потрібно враховувати зіткнення молекул зі стінками посудини.
Нехай газ знаходиться в посудині , що має форму прямокутного паралелепіпеда, стінки якого ідеально-відображаючі:
Рис. 3
Розрахуємо тиск газу на стінку з площею S. При зіткненні молекули газу зі стінкою посудини, зміниться складова, що перпендикулярна до грані. Відповідна зміна імпульсу молекули при одиничному зіткненні її зі стінками:
.
За одиницю часу молекула здійснює z таких ударів:
,
- середній
час ,за який молекула здійснює 1 удар:
,
тоді:
.
Відповідно з 2 і 3 законами Ньютона, результуюча сила, що діє на стінку зі сторони N молекул газу, що знаходяться в посудині дорівнює половині зміни імпульсу:
. (14)
Тиск газу на грань, яка розглядається, визначається як відношення сили, що діє на грань на площу S грані:
, (15)
V – об’єм, який займає даний газ.
Значення дії тиску на інші грані:
(16)
Так як в стані термодинамічної рівноваги газу рух молекул у всіх напрямках буде рівномірним, то:
Згідно з теоремою Піфагора:
,
тоді можна записати:
.
Для кожної з цих складових:
,
тому тиск газу на стінки посудини визначається за формулою:
, (17)
- кінетична
енергія усіх молекул газу.
Для однорідного газу маса усіх молекул однакова, а швидкості – різні, тому рівняння для тиску:
, (18)
n - концентрація молекул в одиниці об’єму.
Рівняння (17) і (18) використовуються в релятивістському і нерелятивістському русі, але в релятивістському русі необхідно враховувати залежність маси від швидкості руху.