Тема6. Бухгалтерський облік та звітність про виконання бюджетів

Мета роботи: Поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів про ні вимоги та організацію бухгалтерського обліку, основні форми, види фінансової звітності, а також порядок складання та її подання.

Тривалість: 4годин

Кількість балів за тему: 13

Забезпечення:

1. Законодавчий матеріал (Бюджетний кодекс України, Закон України «Про Держаний бюджет на відповідний рік).

2.Звіт про виконання Державного бюджету України та/або місцевих бюджетів.

3.Оборотно-сальдова відомість та оборотно-сальдовий баланс, меморіалні ордера тощо.

4. Інструктивний матеріал.

5. Обчислювальні машини. Методичні рекомендації

Бухгалтерський облік усіх операцій щодо виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів здійснюють органи Державної казначейської служби України у порядку встановленому нормативними актами. Бухгалтерський облік має відображати всі активи та зобов’язання держави та місцевих бюджетів. Усі надходження та витрати бюджету обліковуються у валових показниках незалежно від того, передбачається чи не передбачається у бюджетних призначеннях взаємозарахування цих показників. Усі надходження бюджету та витрати бюджету відображаються на рахунках у хронологічному порядку відповідно до встановленої законодавством процедури. Бухгалтерські записи в казначейському обліку повинні бути підтверджуватися документально. Усі надходження і витрати записуються в тому бюджетному періоді,в якому вони здійснені. Порядок ведення бухгалтерського обліку бюджетних установ встановлюється нормативними актами відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік повинен відповідати його принципам. Особливу увагу звернути на дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 34 від 16.01.2007р. „Про затвердження Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки”.

Потрібно відмітити, що для обліку операцій з виконання кошторисів доходів та видатків коштів розпорядників та одержувачів до кожного аналітичного рахунку відкриваються особові картки за кодами бюджетної класифікації. Відображені у цих особових картках облікові дані повинні відповідати аналогічним даним оборотно-сальдової відомості і оборотно- сальдового балансу, що є підставою для складання органами Державної казначейської служби України звітності про виконання бюджету.

Правила ведення синтетичного та аналітичного обліку проведених видатків установлені Державною казначейською службою України.

Звіти органів Державної казначейської служби України складаються за формами та в порядку згідно з чинним законодавством. Основним принципом складання форм фінансової звітності є використання економічних показників безпосередньо із баз даних органів Державної казначейської служби України. Згідно з цим принципом Державна казначейська служба України встановлює конкретні форми звітності на підставі значень економічних показників, які містяться у базі даних.

Вивчаючи цю тему необхідно усвідомити, що звітність є завершальним етапом бюджетного процесу бухгалтерського узагальнення інформації. Тому звітність відносять до вищого етапу узагальнення інформації про виконання бюджетів. Робота по складанню звітності є досить складною. Вона повинна забезпечити формування об’єктивної, правдивої, повної, якісної і точної інформації про стан та результати виконання бюджету.

Потрібно запам’ятати, що фінансова звітність – це система взаємопов’язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період.

Розрізняють декілька видів фінансової звітності, в основі яких лежать різні класифікаційні ознаки. Наприклад, за призначенням фінансова звітність поділяється на внутрішню, за обсягом показників – первинну та зведену (консолідовану). Згідно зі ст. 58 та 80 Бюджетного кодексу України, за терміном складання і подання звітність про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів є оперативною, місячною, квартальною та річною.

Форми звітності та інструкції щодо заповнення цих форм, періодичність, способи та порядок їх надання щорічно затверджуються Міністерством фінансів України та Державною казначейською службою України із урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, за погодженням з Рахунковою палатою.