12.2. Нормування матеріальних ресурсів.

Норма витрат матеріалів – планова величина витрати матеріальних ресурсів, мінімально необхідних для виробництва одиниці продукції чи виконання одиниці роботи, встановлена, виходячи з прийнятих характеристик продукції, запроектованого технологічного процесу і рівня організації виробництва.

Будь-яка індивідуальна норма витрат будь-якого виду матеріальних ресурсів неоднорідна за своєю структурою і складається з окремих елементів витрат, які утворюють у сукупності індивідуальну норму витрат.

У найбільш загальному вигляді склад норми витрати основних матеріалів може бути відображений такою формулою:

НВм = Км + Вт – Вт.в. + Во – Вв.в.

де НВм – норма витрат матеріалу на одиницю продукції;

Км – корисний вміст матеріалу в готовій продукції;

Вт – технологічні відходи;

Вт.в – використовувана частина технологічних відходів;

Во – відходи і витрати організаційно-технічного характеру;

Вв.в.- використовувана частина відходів і витрат організаційно-технічного характеру.

Таблиця 12.1

Класифікація норм витрат матеріалів

Класифікаційні ознаки	Класифікаційні групи норм
За призначенням мате-ріалів у виробництві	Сировина й основні матеріали		Допоміжні матеріали		Паливо
За сферами застосу-вання у виробництві	Норми витрат в основному виробництві		Норми витрат на допоміжні потреби		Норми витрат на ремонт і експлуа-тацію Осн. Зас.
За періодом дії	Оперативні (поточні)		Річні		Перспективні
За характером зміни витрат матеріалу	Абсолютні витрати			Питомі (відносні) витрати
За ступенем обґрунту-вання норм	Технічні	Тимчасові		Орієнтовні		Разові
За ступенем диверси-фікації продукції (видів робіт)	Подетальні	Поопераційні		По вузлові		Повиробні
За ступенем укруп-нення номенклатури сировини і матеріалів	Специфіковані			Зведені
За масштабом засто-сування в плануванні	Цехові	Заводські		Галузеві		Загальнодержавні
За методом розробки	Розрахунково-аналітичні		Дослідні		Звітно-статистичні

Нормування витрат матеріальних ресурсів – встановлення планової міри їхнього виробничого споживання.

Нормування витрат допоміжних матеріалів. Витрати допоміжних матеріалів не знаходяться в прямій залежності від обсягу продукції, що випускається. Для допоміжних матеріалів характерним вимірником, тобто одиницею, на яку повинна розраховуватися норма витрати даного виду допоміжних матеріалів, буде та, котра найбільшою мірою визначає потребу в даному допоміжному матеріалі. У цьому відношенні допоміжні матеріали можуть бути розбиті на групи:

а) матеріали, які входять до складу виробу, а також обслуговують технологічні процеси. Витрати їх нормуються як сировина: на одиницю виготовленої продукції (виріб, деталь, вузол);

б) матеріали, затрачувані на виготовлення інструментів, пристроїв та іншого технологічного оснащення, підлягають нормуванню в розрахунку на одиницю відповідних інструментів, чи пристроїв;

в) матеріали, які витрачаються на ремонт техніки та устаткування, нормуються на їх одиницю;

г) матеріали, які використовуються для утримання техніки та устаткування, приміщень нормуються на одиницю часу їх роботи або на одиницю площі приміщення;

д) матеріали на ремонтно-експлуатаційні потреби будівель і споруд нормуються на умовну одиницю ремонту;

е) матеріали з обслуговування робітників нормуються на одного робітника;

є) таропакувальні матеріали нормуються на одиницю реалізованої продукції.