Модуль 1. Теоретичні та методичні основи управління потенціалом підприємства

Тема 1. Потенціал підприємства: сутність і механізм формування

1.1. Основні елементи підприємницького потенціалу підприємства.

1.2. Аналіз джерел збільшення підприємницького потенціалу.

1.3. Виробничий фактор «капітал», як основне джерело підвищення ефективності виробництва.

1.4. Роль організаційно-економічних концепцій в забезпеченні економічного зростання підприємства.

1.1. Основні елементи підприємницького потенціалу підприємства

Проблема підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняного виробництва в умовах подальшого розвитку економіки пов'язана, перш за все, із розробкою системи управління підприємницьким потенціалом підприємства.

Головною метою курсу є забезпечення поглибленого науково-практичного освоєння новітніх підходів до управління формуванням: розвитку потенціалу підприємства, ефективно його використовуючи в рамках сучасних соціально-економічних критеріїв, у тому числі і по критерію зростання ринкових можливостей, а також навчитися використовувати мотиваційні і інноваційні механізми в управлінні суб'єктами господарства структурами стратегічних напрямків розвитку підприємства.

Предметом курсу є сукупність теоретичних, методичних, практичних питань формування і удосконалення системи управління потенціалом підприємства в нових умовах господарювання.

Підприємство як об'єкт управління – складна, динамічна, соціально-економічна, технічна, і організаційна система, відкрита до впливу зовнішнього середовища. У виробничому процесі підприємства об'єднуються різні матеріальні і трудові ресурси, між якими існує велика кількість зв'язків. Підприємство являється багатоелементною утворенням і ділиться на велику кількість підсистем.

Залежно від об'єктів управління можна виділити підсистеми управління:

- виробничими процесами;

- матеріально-технічними ресурсами;

- персоналом і ін.

До таких підсистем можна віднести управління витратами, що включає і об'єкт і суб'єкт управління.

Сутність управління полягає в досягненні підприємством його мети при мінімальному використанні ресурсів і максимальному виході цільового продукту.

Системний підхід - це методологія дослідження об'єктів як систем, яка дозволяє в сучасних умовах господарювання підвищити організованість, якість і ефективність керованих об'єктів.

Система складається з:

- зовнішнього оточення, яке містить в собі:

вхід, ті компоненти, які приходять в систему (сировина, матеріали, обладнання, кадри, документи, інформація, т.д.);

вихід системи - товар, який випускається системою; зв'язок із зовнішнім оточенням, зворотний зв'язок;

- внутрішньої структури - сукупності різних взаємозалежних компонентів, які забезпечують процес впливу суб'єкта управління на об'єкт і досягнення цілей системи.

Успішна діяльність підприємства на ринку визначається потенціалом підприємства. Потенціал підприємства є реальною або вірогідною здатністю виконувати цілеспрямовану роботу.

Потенціал Підприємства ділять на 4 категорії:

1. Базовий потенціал - забезпечує підприємству можливість досягнення основних комерційних цілей, створення економічних цінностей і одержання при цьому прибутку. Базовий потенціал пов'язаний з конкурентними перевагами підприємства, його підтримка і розвиток дають підприємству можливість одержати стійку конкурентну перевагу на ринку.

2. Прихований потенціал – активи, які в перспективі можуть бути реалізовані як конкурентні переваги. Як правило, це кадровий потенціал, накопичений досвід роботи, в певній сфері. Прихований потенціал, накопичуючись, може бути реалізований як новий напрям в бізнесі або поліпшення споживацьких властивостей товару.

3. Збитковий потенціал - наявність збиткового потенціалу обумовлена споживанням ресурсів без прибутку для підприємства (нераціональна організація структура, витрати на дублювання т.д.).

4. Звичайний - активи підприємства, які забезпечують ефективне використання інших потенціалів: добре функціонуюча система управління збутом, фінансами.

Виробнича функція полягає у виробництві максимальної кількості продукції F > max.

Основними виробничими факторами необхідними для досягнення цієї мети являються:

Х1 - предмети праці (сировина, напівфабрикати);

Х2 - засоби праці (технологічна система, технологічне обладнання, виробничі будівлі, споруди, які забезпечують переробку предметів праці);

Х3 - земля (надра, ліси, річки, моря, атмосфера, океани);

Х4 - праця (розумова і фізична діяльність людей у виробничому процесі);

Х5 - інформація.

Виробничі фактори Х1 і Х2 в сукупності утворюють речовинний капітал, який являються об'єктом інвестування, і забезпечує безперервність розвитку виробництва.

Фактор «земля» має свої особливості – обмеженість багатства землі постійно зменшується, географічні особливості, геополітичне розташування і т.д.