Міністерство освіти і науки України

Луцький державний технічний університет

МЕТОДИКА ПРОФЕСІйНОГО НАВЧАННЯ

Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів усіх форм навчання за спеціальністю „Професійне навчання. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні”

редакційно-видавничий відділ

луцького державного технічного університету

Луцьк 2005

УДК 658.386.35.621.31 (075.8)

ББК 74.560.2 я75

Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів усіх форм навчання за спеціальністю „Професійне навчання. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні” / О.О. Герасимчук. - Луцьк: ЛДТУ, 2005. – 44 с.

Докладно розглянуті вимоги і порядок виконання курсової роботи, етапи розробки дидактичного проекту підготовки фахівців, а також наведені деякі довідникові дані.

Укладач: О.О. Герасимчук

Рецензент: В.М. Подоляк

Відповідальний за випуск: Ю.Й. Тулашвілі

Затверджено науково-методичною радою ЛДТУ,

протокол № 10 від 29 червня 2005р.

Рекомендовано до друку радою технологічного факультету ЛДТУ, протокол № від червня 2005р.

Затверджено на засіданні кафедри сучасних технологій в машинобудуванні, протокол № від квітня 2005р.

© О.О. Герасимчук 2005

ЗМІСТ

ЗМІСТ 3

ВСТУП 4

1. Методичні вказівки по виконанню курсової роботи 7

1.1. Цілі та завдання курсового проектування 7

1.2. Завдання на проект 7

1.3. Організаційні вказівки щодо здійснення курсового проектування 8

1.4. Методичні вказівки щодо виконання розділів курсового проекту 11

1.5. Виконання І розділу "Аналіз вихідних умов проектування програми професійної підготовки фахівця за фахом „.............” 12

1.6. Виконання II розділу курсової роботи «Проектування технологій навчання з теми «……...» курсу «……..» 16

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 29

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 30

ВСТУП

Інженер-педагог готується для викладання професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін у ПТУ, технікумах, коледжах, а також у системі підвищення кваліфікації на промислових підприємствах і НВК.

Діяльність інженера-педагога пов'язання з постійною необхідністю знаходити рішення різних техніко-технологічних, організаційних, економічних, екологічних і навчально-виховних задач, спрямованих на організацію і здійснення навчально-виховного процесу в професійних навчальних закладах. Але як усякий трудовий процес, така діяльність має свої закономірності й технологію. Ґрунтуючись на здатності людини прогнозувати майбутнє, інженерам-педагогам необхідно вивчити педагогічну діяльність, сформувати уміння передбачати навчально-виховну ситуацію і проектувати її.

Питання педагогічного проектування освоюються студентами інженерно-педагогічних спеціальностей у процесі їх методичної підготовки. Базові знання при цьому формуються в ході вивчення таких курсів, як «Теорія та історія педагогіки», «Професійна педагогіка», «Психологія», а також спецкурсів.

Методична підготовка є інтегруючою ланкою між психолого-педагогічною й інженерною підготовками, її ціль — сформувати в інженерів-педагогів уміння проектувати дидактичні системи, іншими словами - уміння створювати і реалізовувати власні дидактичні проекти.

Така підготовка є невід'ємною частиною професійної освіти викладачів спеціальних дисциплін і здійснюється в кілька етапів, на кожному з яких формується необхідний рівень професійно-методичних дій.

Професійна діяльність може бути освоєна з різним ступенем успішності, що дозволяє виконати необхідну роботу. У цілому її якість достатньо добре характеризують рівні професійної підготовки, що припускають оволодіння визначеними алгоритмами професійної діяльності.

У рамках методичної діяльності для першого рівня характерні дії для розв’язання приватних методичних задач на матеріалі окремих навчальних тем, а також відтворення засвоєного теоретичного матеріалу. Такий рівень професійної підготовки формується в рамках методичної підготовки шляхом вивчення теоретичного курсу «Методика професійного навчання» (перша частина) і виконання ряду завдань з окремих тем курсів «Електротехніка», «Елементи та пристрої комп’ютерної техніки» і т д.

Критерієм оцінки такого рівня є сформовані уміння вирішувати професійні задачі, пов'язані з:

­­- аналізом кваліфікаційних документів;

- конструюванням змісту навчального матеріалу за цією темою;

- розробкою педагогічних технологій у рамках окремої теми.

Для другого рівня характерне формування стереотипних здібностей виконувати комплекс методичних дій, пов'язаних з педагогічним проектуванням і розробкою педагогічних технологій у рамках реальної спеціальності. Реалізується другий рівень при освоєнні курсу «Методика професійного навчання» (друга частина), «Приватні методики викладання» і виконання курсової роботи на матеріалі конкретної професії. Критерієм оцінки цього рівня є сформована в студентів здатність проектувати реальні системи навчання в рамках конкретної спеціальності, конструювати зміст навчального матеріалу для визначеної робочої професії і вибирати необхідні технології навчання відповідних фахівців.

Метою третього рівня є формування здібностей конструювати власну педагогічну систему в залежності від умов навчання і виховання конкретного фахівця, а також створення і перевірка з наступним коректуванням такої системи. Для цього рівня характерно також уміння вибирати на основі аналізу найбільш ефективні шляхи рішення педагогічних задач. Такий рівень формується в ході проходження педагогічних практик. Критерієм його оцінки є уміння захистити власний дидактичний проект при здачі Державного іспиту.

Підсумком методичної підготовки є дипломне проектування, задачею якого є перевірка у студентів здібностей розробляти технологічні процеси підготовки фахівців, що використовуються на проектованих підприємствах.

Курсовий проект за методикою професійного навчання є заключною ланкою другого етапу і грає надзвичайно важливу роль у формуванні дидактико-проектувальних умінь у студентів. Виконання курсового проекту повинне забезпечити освоєння дидактичних і проектувальних умінь у студентів до рівня, необхідного для організації і здійснення навчального процесу в ході педагогічних практик, а також виконання дипломного проекту.

Пропоновані методичні вказівки покликані допомогти студентам усвідомити мету і задачі курсового і дипломного проектування, а також організувати свою роботу в ході проектування.

1. Методичні вказівки по виконанню курсової роботи

1.1. Цілі та завдання курсового проектування

В основі курсового проектування лежить діяльність інженера-педагога щодо створення дидактичного проекту підготовки конкретного фахівця (кваліфікованого робітника, молодшого спеціаліста, або бакалавра). Така діяльність має на меті формування умінь визначати способи організації конкретного навчального процесу орієнтуючись на умови соціального замовлення.

У ході самостійної творчої роботи вирішуються наступні завдання:

• розширення і закріплення методичних знань і умінь, отриманих під час аудиторних занять і самостійної роботи;

• придбання проектувальних умінь створювати навчально-програмну документацію для підготовки фахівця;

• придбання умінь розробляти й обґрунтовувати технології навчання конкретних фахівців;

• закріплення умінь роботи з навчально-методичною, навчальною і науковою літературою;

• розвиток педагогічного мислення і творчих здібностей;

• формування потреби щодо поповнення знань, розвиток здібностей і культури розумової праці.

1.2. Завдання на проект

Завдання на курсовий проект видається викладачем згідно додатка В і формулюється таким чином: «Дидактичний проект підготовки робітника спеціальності _______________ з поглибленою розробкою технологій навчання з теми „_______________________” з курсу „_____________________”».

З формулювання завдання видно, що робота включає два етапи. Перший етап передбачає аналіз професійної діяльності майбутнього фахівця, формування кваліфікаційних вимог і трансформацію їх у програму підготовки фахівця. При цьому найменування спеціальності вибирається на підставі тарифно-кваліфікаційного довідника підготовки фахівців (перелік спеціаль-ностей приведений у таблиці додатку В). Другий етап полягає в конструюванні змісту навчання по конкретній темі, виборі й обгрунтуванні технологій навчання.

Виконання завдання може мати як індивідуальний, так і груповий характер. Це означає, що в першому випадку все завдання повністю виконується одним студентом, у другому ж - перша частина виконується групою студентів із двох-трьох осіб, а друга - індивідуально кожним із групи. Таке стає можливим завдяки тому, що спеціальна теоретична або практична підготовка майбутнього фахівця здійснюється за допомогою вивчення їм декількох курсів, розділів, тем. При переході до другої частини проектування кожен студент вибирає одну тему, що не повторюється на потоці або в групі. У цьому випадку дії студентів групи повинні бути погоджені, що забезпечить проектові необхідну цілісність. Усі розробки оформляються в один документ і захищаються комплексно.

Видача спеціальності, теми й організація роботи студентів відбувається з урахуванням їх інтересів і рівня підготовки.

1.3. Організаційні вказівки щодо здійснення курсового проектування

1.3.1. Склад, обсяг, планування і організація роботи над курсовою роботою

Дидактичний проект містить два розділи та має обсяг 25-40 однобічних сторінок формату А4 друкованого тексту. При цьому визначальним є зміст роботи. У цілому дидактичний проект має наступну структуру:

Вступ

1. Аналіз вихідних умов проектування програми професійної підготовки фахівця за фахом „.............”.

   1. Аналіз професійної діяльності фахівця.

      1. Характеристика галузі господарської діяльності фахівця.

      2. Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця.

      3. Визначення кваліфікаційних вимог та трудових процесів, що виконує фахівець.

2. «Проектування технологій навчання з теми „.............” курсу „.............”.

   1. Проектування дидактичних матеріалів.

      1. Постановка цілей навчання і вибір джерел інформації.

      2. Проектування плану викладення теми.

      3. Проектування контурного конспекту за темою.

   2. Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань.

      1. Аналіз базових знань та психологічних характеристик навчаємих.

      2. Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання.

2.3. Проектування мотиваційних технологій навчання.

1. Вибір виду дидактичної технології.

2. Організація початку заняття.

3. Методика мотивування навчальної діяльності студентів.

4. Методи активізації навчальної діяльності.

5. Методи формування нових знань і орієнтованої основи діяльності.

6. Методи формування виконавчих дій.

7. Методи організації зворотнього зв'язку і корекції педагогічної діяльності.

8. Методи, засоби і способи контролю результатів проведення занять.

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Виконання дидактичного проекту будується таким чином: видана викладачем частина завдання виконується студентами самостійно, а його захист і корекція - на заняттях в аудиторії. Спланований викладачем обмін думками дозволяє затвердитися студентам у правильності отриманих висновків, ознайомитися з можливими іншими підходами до рішення тих або інших питань, перевірити свої знання, уміння при розгляді особливостей підготовки інших фахівців, розвити комунікативні здібності.

Своєчасне виконання розділів курсового проекту, активна поведінка на заняттях, а також обов'язковий виступ з демонстрацією фрагмента розроблено­го уроку дає можливість студентові одержати диференційований залік «авто­матом».

1.3.2. Порядок оформлення і захисту проекту

Курсовий проект являє собою записку і графічний матеріал, що може бути представлений у вигляді плакатів на аркуші ватману формату А1, кодозаставках або дошці та оформлені відповідно до ГОСт 2.105-95 та ДСТУ 3008-95. Титульна сторінка повинна бути оформлена відповідно до додатку А.

У тому випадку, якщо виконано комплексний проект, загальна частина записки (розділ І «Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом "..........") оформляється спільно всіма членами групи і прикладається в одному екземплярі до індивідуальних розробок по другій частині проекту.

Графічна частина може містити алгоритм діяльності викладача на уроці, цікаві з погляду новизни, нестандартності оформлення положень роботи, а також приклади плакатів, використаних у навчальному процесі при викладі розробленої теми. Ця інформація повинна бути представлена відповідно до вимог оформлення графічних об'єктів і вимог її сприйняття.

Оцінка курсового проекту є комплексною і складається з оцінок:

• якості роботи (змістовної й оформлювальної) – 40 балів;

• своєчасності її виконання – 15 балів;

• уміння обгрунтувати прийняті рішення – 25 балів;

• професійності виступу під час демонстрації фрагмента розробленого уроку по темі – 20 балів.

Виконання цих умов дозволяє отримати наступні оцінки: 80-100 балів – „5”, 60-80 балів – „4”, 40-60 балів – „3”, до 40 балів – „перездачу”.