8. Висновок експерта складається з трьох частин: вступної, описової, резолютивної.

У вступній частині вказуються:

- дата і місце складення постанови;

- посада, звання і прізвище особи, яка склала постанову;

- найменування кримінальної справи, у якій призначається судова експертиза.

В описовій частині:

- стислий, але насичений виклад фабули справи (короткий зміст) і обставин, через які виникла потреба у застосуванні судової експертизи;

- які сліди злочину наявні: час, місце та умови їх виявлення;

- підстави призначення судової експертизи (з посиланням на відповідні статті КПК, якими керувався слідчий, суд), призначаючи експертизу.

У резолютивній частині:

- рішення слідчого про призначення судової експертизи, з указівкою на її предметний вид за існуючою класифікацією (криміналістична, судово-медична, психіатрична тощо), за процесуальними ознаками (повторна, додаткова, комісійна чи комплексна);

- експертна установа чи експерт, якій доручається проведення судової експертизи;

- питання, з яких необхідно дати висновок;

- перелік матеріалів (або вихідних даних), що направляються експертові.

10. Під зразками для порівняльного дослідження слід розуміти матеріальні об'єкти, що надаються експертові для порівняння з об'єктами, які ідентифікуються чи діагностуються. Зразок у криміналістиці - це матеріальний об'єкт, доступний для сприйняття стороннім спостереженням, па якому певним способом зафіксовано відображення ознак іншого об'єкта.

За критерієм відображення тих чи інших ознак, зразки поділяються на дві групи:

1) зразки, що відображають індивідуальні ознаки людей, тварин, предметів (наприклад, зразки папілярних узорів пальців рук, почерку, слідів знаряддя зламу та ін.);

2) зразки, що відображають групові ознаки об’єкта (наприклад, зразки крові, волосся, паперу, фарби, скла, деревини, ґрунту тощо).

Залежно від часу та умов (способу) отримання зразків, вони поділяються на: а) вільні, б) умовно вільні, в) експериментальні.

Вільні зразки - це об'єкти, які виникли поза зв'язком із розслідуваною подією, і їх виникнення не належить до періоду часу, що передував учиненню правопорушення та порушенню кримінальної справи. Вони відкидають можливість будь-якого умисного спотворення ознак (властивостей) досліджуваного об'єкта. Такими можуть, наприклад, виступати особисте листування особи, у якої досліджують письмову мову, її щоденники, інші рукописні або ж машинописні документи, виконані до порушення кримінальної справи. Вільні зразки можуть бути виявлені та вилучені винятково під час проведення певних слідчих дій (огляду, обшуку, виїмки тощо).

Умовно вільні порівняльні зразки - такі, які виникли після порушення кримінальної справи, але не через підготування матеріалів на експертизу. Як такі можуть бути використані підписи та власноручно виконані документи особи під час різноманітних слідчих дій.

Експериментальні - такі матеріальні об'єкти, які спеціально відбираються для порівняльного (експертного) дослідження від підозрюваного (обвинуваченого), потерпілого, свідка, з дотримуванням вимог ст. 199 КПК в межах самостійної процесуальної дії (яку, як видається, немає підстав відносити до слідчих, хоча так уважають не всі науковці).

11. Етика отримання деяких видів зразків:

При отриманні зразків необхідно суворо дотримуватись прав громадян – забезпечувати охорону здоров’я, честі та гідності особи. Слідчий не може бути присутнім при отриманні зразків у особи іншої статі, якщо процес отримання зразків пов’язаний з оголенням. А якщо є підозра, що обвинувачений або

інша особа можуть у подальшому заявити про вчинене над ним насильство, завдане приниження тощо, то відбір зразків проводять у присутності понятих.

12. Підготовка до отримання зразків:

Збирання і підготовка необхідних матеріалів для експертного дослідження полягає в тому, що в ході проведення слідчих дій (огляду, обшуку, виїмки, відтворення обстановки та обставин події) слідчий отримує інформацію про обставини події, а також предмети, речі, документи, інші об'єкти, що мають значення для правильного вирішення кримінальної справи.

Аналізуючи отримані матеріали, слідчий визначає, які саме питання, пов'язані з розслідуваною подією, підлягають установленню за допомогою експертних досліджень і чи наявний у справі матеріал є достатнім для вирішення цих питань.

Для вирішення питання щодо достатності обсягу вихідного матеріалу доцільно залучити спеціаліста (зазвичай, майбутнього експерта). У випадку, коли спеціаліст визнає зібраний обсяг матеріалу недостатнім, слідчий вживає заходів до отримання додаткового матеріалу за рекомендацією спеціаліста, зокрема отримання порівняльних зразків для майбутнього експертного дослідження.