2.3. Туристично-оздоровчі комплекси та інфраструктура Закарпаття.

Туристичні ресурси Закарпатської області, що мають соціально-економічне спрямування, відіграють дуже важливе значення у розвитку туристичної сфери краю. Охорона здоров’я, санаторно-курортні підприємства та заклади культурно-мистецького типу, галузь зв’язку, забезпеченість транспортними засобами тощо – одні з основних компонентів, на які туристи звертають неабияку увагу.

Розвиток соціально-економічних туристичних ресурсів області направлений на створення механізмів реалізації завдань щодо економічного зростання та поліпшення життєвого рівня населення.

Транспортна мережа. Транспорт, як необхідна складова туристичних послуг, займає вагоме місце в плані соціального забезпечення. Регіон має добре розгалужену транспортну мережу, що включає залізничний, автомобільний, повітряний і трубопровідний транспорт.

Основними магістралями, які забезпечують сполучення з іншими регіонами, а також з'єднують санаторії є Ужгород – Мукачево – Хуст – Тячево –Рахово – Івано-Франківськ, Мукачево – Свалява – Стрий, Ужгород – Перечин –Свалява, Перечин – Великий Березний – Ужок [89, с.10].

Територією області проходять 2 автодороги державного значення: магістральна Київ – Чоп довжиною 132,9 км і регіональна Мукачеве – Рогатин довжиною 207,5 км, а також міжнародний транспортний коридор №5 (Критський) – Лісабон – Трієста – Люблячи – Будапешт – Київ – Волгоград. Вказаний транспортний коридор, зокрема його допоміжні транспортні мережі на території Закарпатської області, перетинається з відгалуженнями міждержавного транспортного коридору Балтійське море-Чорне море (Гданськ-Одеса) для перевезення пасажирів і вантажів із півночі на південь Європи і навпаки.

Транспортна мережа загального користування складається із залізничних колій (610 км) та головних автомобільних доріг з твердим покриттям (3320 км) [49, с.136].

Роботу залізничного комплексу забезпечують Ужгородська дирекція залізничних перевезень (утворена на базі Ужгородського відділка Львівської залізниці) та відокремлені виробничі підрозділи Львівської залізниці; автомобільного комплексу; авіаційного комплексу – Закарпатське обласне комунальне підприємство “Міжнародний аеропорт “Ужгород”. Потреби області в перевезеннях вантажів та пасажирів в основному забезпечуються [20, с.32].

На залізничний транспорт припадає 63,8 % загальних вантажних перевезень. Основні пасажирські перевезення (84,3 % загального обсягу) здійснює автомобільний транспорт.

В даний час спостерігається стійка тенденція щодо оновлення автоперевізниками рухомого складу. Для поліпшення транспортного обслуговування залізничним транспортом завершено реконструкцію перону та пасажирських платформ вокзалу Берегово, проведено внутрішній ремонт приміщення та покрівлі вокзалу ст.Королево, завершено реконструкцію вокзального комплексу ст.Воловець, проводились роботи по оновленню колійного господарства, інженерних споруд (мостів і тунелів).

З метою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу здійснюється виготовлення проектно-кошторисних документацій на проведення реконструкцій лінійних станцій напрямку Лавочне-Мукачево та проводяться підготовчі роботи з будівництва нового двоколійного залізничного тунелю на перегоні Бескид-Скотарське, що дасть змогу впровадити швидкісний рух пасажирських поїздів.

Продовжуються роботи по реконструкції асфальтобетонного покриття злітно-посадкової смуги, руліжних доріжок та перону аеропорту, на що у поточному році з обласного бюджету виділені кошти в сумі 695 тис. грн.

Основними проблемними питаннями області у транспортному забезпеченні є: необхідність оновлення рухомого складу автобусів великої та середньої місткості, що здійснюють перевезення пасажирів у звичайному режимі руху; застарілий залізничний рухомий склад на приміському сполученні; недостатнє фінансування розвитку ЗОКП “Міжнародний аеропорт “Ужгород” [81, с.44].

Важливими завдання області на 2009 рік щодо розвитку транспортної мережі є: більш повне задоволення потреб населення та економіки країни у послугах транспорту; удосконалення автобусної маршрутної мережі загального користування; посилення безпеки пасажирських перевезень; підвищення якості та культури обслуговування пасажирів; збільшення обсягів авіаційних перевезень за рахунок розширення географії маршрутів тощо.

Галузь охорони здоров’я та туристично-рекреаційна сфера. В області налічується 608 одиниць медичних установ, у тому числі 39 лікарняних закладів, 33 лікарські амбулаторії, 190 амбулаторій загальної практики – сімейної медицини, 310 фельдшерсько-акушерських пункти. Також розгорнуто 9,3 тис. лікарняних ліжок, у тому числі 5,7 тис. – спеціалізованих. З 2006 року помітно покращився рівень матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров’я, насамперед у гірській місцевості [31, с.77].

Розвиток туризму та курортно-рекреаційної сфери є одною із п’яти стратегічних цілей, визначених Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2015 року та Регіональною стратегією розвитку Закарпатської області до 2015 року. Щороку в розбудову, реконструкцію та модернізацію туристичної галузі краю вкладаються значні внутрішні кошти. Так, упродовж січня-листопада 2008 року залучено коштів на суму 47,9 млн грн. Розпочали роботу 19 об’єктів туристичного призначення, здійснюється будівництво та реконструкція ще 48 об’єктів [78, с.12].

Беручи до уваги санаторно-курортну галузь, можна стверджувати, що загалом в Закарпатті нараховується 28 готелів, 2 мотелі, а станом на 2008 рік було зафіксовано 50 дитячих оздоровчих таборів, у яких 3662 житлові місця. Також в регіоні функціонують 4 санаторні заклади для дошкільників, які потребують додаткового догляду та лікування, 3 дитячих будинки для дітей-сиріт, які залишилися без батьківського піклування , у тому числі 1 – для дітей з вадами розумового розвитку. У цих закладах особлива увага приділяється саме покращенню здоров’я та лікуванню хворих діток.

Важливе значення мають туристично-оздоровчі комплекси області, такі як “Світанок” у місті Ужгород, “Тиса” у місті Рахів, “Карпати” у смт. Міжгір’я, “Синевирське озеро” у селі Синевирська Поляна, що у Міжгірському районі.

В Закарпатті виділяють також лікуально-оздоровчі заклади. Серед них особливе місце займають “Форель” у селі Жденієво Воловецького району, “Трембіта”, що в селі Кобилецька Поляна Рахівського району, “Ялинка” в селі Усть-Чорна Тячівського району, “Плай” у смт.Воловець та “Пікуй” у селі Біласовиця Воловецького району [41, с.15].

В області добре функціонують туристичні комплекси. Найбільшу увагу привертає “Нарцис” у місті Хуст. Серед лікувально-оздоровчих своєрідною є “Полонина” у селі Лумшори Перечинського району та лікувальний спортивно-оздоровчий комплекс “Латориця” у місті Мукачево.

В Закарпатській області наявні 74 гірськолижні витяги (65 – діючих), 22 ратраки, 4 снігові гармати та 46 прокатних пунктів гірськолижного спорядження. Одночасно продовжується будівництво гірськолижного витягу в с.Велятино Хустського району та канатно-крісельної дороги довжиною 2 км в с.Пилипець Міжгірського району.

На території Закарпаття реалізовуються наступні інвестиційні проекти: іноземні – розбудова санаторного комплексу „Сузір'я” (с.Солочин Свалявського району), реконструкція готельно-санаторного комплексу „Термал-Стар” (с.Нижнє Солотвино Ужгородського району); внутрішні – реконструкція готельно-санаторного комплексу „Деренівська купіль” (с.Нижнє Солотвино Ужгородського району), розбудова готельно-санаторного комплексу (с.Сойми Міжгірського району).

Для пропаганди наявного туристично-ресурсного потенціалу та можливостей Закарпаття облдержадміністрацією підготовлено та видано 5 видів рекламно-інформаційної продукції, відеофільми про можливості відпочинку в селах та мультимедійний каталог туристичних маршрутів Закарпаття, що включає карти-схеми 32 туристичних пішохідних маршрутів районами області різного рівня складності [77, с.22].

Важливим напрямком роботи є розбудова окремих територій для розвитку туризму та рекреації з використанням наукового підходу. Так, спільно із Закарпатським державним інститутом проектування міст та сіл “Закарпатдіпромісто” розроблено Концепцію розбудови Тереблянської долини з обґрунтуванням розвитку туристичної галузі на всій території НПП „Синевир”. Наразі у стадії розробки знаходиться Концепція розвитку туризму та рекреації на території Усть-Чорнянської селищної, Лопухівської, Руськомокрянської та Краснянської сільських рад [79, с.14].

Налагоджено тісне співробітництво з громадськими організаціями, науковими та бізнесовими колами, навчальними закладами. Результатами такої співпраці стала розробка нового туристичного продукту – „Закарпатський туристичний винний шлях” та „Гастрономічний туристичний шлях Закарпаття”. Поряд з цим, спільними зусиллями створено Асоціацію виноробів та Асоціацію ковалів Закарпаття.

Основними завданнями області на 2013 рік щодо розвитку туристично-рекреаційної сфери є: розроблення заходів щодо створення мережі спеціалізованих об’єктів туристичної інфраструктури, розташованих поблизу національної мережі міжнародних транспортних коридорів, основних транспортних магістралей та туристичних маршрутів; забезпечення функціонування на автомобільних шляхах системи надання оперативної технічної та інших видів допомоги; проведення робіт з реконструкції та будівництва об’єктів туристичної інфраструктури; розбудова перспективних туристичних територій; розширення мережі туристично-інформаційних центрів (у смт Великий Березний, у містах Мукачево, Хуст, Виноградів та Тячів) [76, с.47].

Культурна сфера. Місцева політика регіону у сфері культури спрямована на забезпечення гармонійного розвитку людини, відродження духовних цінностей населення, збереження та адаптації нерухомої культурної спадщини до сучасних потреб суспільного життя.

Культурне обслуговування населення області здійснюють 4 професійні театри, обласна філармонія, 473 установи клубного типу, 506 бібліотек, 8 державних і 84 громадських музеї, меморіальні будинки-музеї Ф.Коцки та Ф.Мануйла, 2 мистецьких училища, Ужгородські заочні факультети Донецької державної музичної академії імені С.С.Прокоф’єва та Київського національного університету культури і мистецтв, а також 62 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних заклади [23, с.144].

Варто зауважити, що на сьогоднішній день завершено розробку проекту “Комплексної програми збереження та використання пам’яток культурної спадщини Закарпатської області на 2006 – 2015 роки”. Цією програмою охоплено понад 2 тисячі пам’яток національного та місцевого значення. В рамках реалізації такого проекту передбачено проведення історико-архітектурних та ремонтно-реставраційних робіт у Невицькому, Ужгородському, Хустському замках та дерев’яних церквах Закарпаття.

На сьогодні збільшились обсяги видатків на утримання установ галузі, сума яких з бюджетів усіх рівнів за 2009 рік очікується в межах 140,0 млн.грн. (у тому числі з обласного бюджету 36,8 млн.грн.), що дозволило збільшити оплату праці працівників культури, провести ремонти в закладах культури і мистецтв області, поліпшити їх матеріально-технічне забезпечення, в тому числі забезпечення районних бібліотек комп’ютерами, шкіл естетичного виховання – народними інструментами [80, с.23].

Проте, необходиться культурна сфера й без проблем, основними з яких є: недостатнє фінансування закладів культури, зокрема тих які знаходяться у сільській місцевості; необхідність проведення капітальних ремонтів, забезпечення мистецьких закладів методичною літературою, поповнення фонотек і бібліотек, придбання сценічних костюмів, друкованої нотної літератури та навчальних посібників, придбання обладнання для сільських бібліотек; необхідність проведення капітального ремонту північної та західної стін Ужгородського замку, завершення капітального ремонту та заміни крівлі будови Ужгородської Ратуші (обласний художній музей), завершення ремонтно-реставраційних робіт будівель обласної філармонії, мистецьких училищ, проведення автономного опалення в приміщеннях обласного музичного драматичного театру та мистецького училища культури; необхідність оновлення реставраційного обладнання, забезпечення сучасною охоронною системою та протипожежною сигналізацією державних музеїв та об’єктів культурної спадщини; вдосконалення збереження та консервації музейних фондів (понад 40 % експонатів потребують реставрації), необхідність впровадження в діяльність музеїв автоматизованих інформаційних технологій; необхідність відродження, збереження і розвитку народних художніх промислів, сприяння творчості майстрів декоративно-прикладного мистецтва [81, с.54].

Важливими завданнями області щодо розвитку культурної сфери на 2009 рік є: збереження і розвиток національно-культурної самобутності, народних традицій та звичаїв, розвиток культур національних меншин та етносів, які проживають в регіоні; організація та проведення масових культурних та мистецьких заходів (фестивалі, конкурси, свята, концерти тощо); надання допомоги творчим спілкам, самодіяльним художнім колективам, забезпечення їх участі у всеукраїнських мистецьких акціях; створення локальної комп’ютерної мережі районних бібліотек та районних методичних центрів, сприяння впровадженню нових інформаційних технологій в закладах культури і мистецтва; підтримка обдарованих дітей та творчої молоді, організація роботи літніх шкіл-таборів для обдарованих дітей; забезпечення фінансування закладів культури та мистецтва за рахунок усіх джерел фінансування; збереження та розвиток мережі мистецьких шкіл, особливо у сільській місцевості; збереження та розвиток осередків традиційних народних промислів, відкриття центрів, спеціалізованих магазинів традиційних народних промислів у місцях їх історичного становлення; охорона, розвиток та збереження нематеріальної традиційної культури області, організація вивчення фольклорно-ентографічних особливостей краю; збереження архіву культурно-мистецьких надбань області.