
- •1. Конкретні цілі:
- •2. Базовий рівень підготовки
- •Кровотечі в пологах (в ііі-му періоді пологів) патологія прикріплення та відокремлення плаценти
- •Кровотечі в післяпологовому періоді гіпо- та атонія матки
- •Коагулопатичні кровотечі
- •Характер змін коагуцяційних властивостей крові
- •Геморагічний шок в акушерстві. Інтенсивна терапія акушерських кровотеч
- •Крововтрата до маси тіла
- •Методика організації навчального процесу на практичному занятті.
- •Підготовчий етап.
- •Заключний етап.
- •7. Рекомендована література.
- •Позаматкова вагітність
- •VII. Методичне забезпечення
- •Кровотечі під час вагітності та в пологах
- •Основні питання, які підлягають вивченню на практичному занятті
- •Основні етапи заняття
- •Завдання на формування і перевірку початкового рівня знань
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Кровотечі в III періоді пологів та післяпологові кровотечі
- •II. Навчально-виховні цілі
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Геморагічний шок і двз-синдром в акушерстві. Інтенсивна терапія акушерських кровотеч
- •II. Навчально-виховні цілі
- •III. Базові знання
- •6. Вплив крововтрати на життєво важливі функції організму матері плода.
- •IV. Зміст навчального матеріалу
- •V. План організації заняття
- •VI. Основні етапи заняття
- •VII. Методичне забезпечення
- •Контрольні запитання та завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Завдання для самостійної роботи студентів
- •Завдання для позааудиторної роботи
- •Кровотеча у послідовому (третьому) періоді пологів
- •Кровотеча, пов’язана з затримкою, патологією прикріплення або защемленням плаценти.
- •Рання (первинна) післяпологова кровотеча
- •Післяпологова вторинна (пізня) кровотеча
- •Профілактика післяпологових кровотеч:
- •Під час вагітності: - оцінка факторів ризику виникнення кровотеч; Фактори, які сприяють виникненню кровотеч у післяпологовому періоді
- •Методи визначення величини крововтрати
- •4. Шоковий індекс Альговера
- •Гематокритний метод Мооrе
- •Основні принципи відновлення оцк Інфузійно-трансфузійна терапія акушерської крововтрати
- •Кроковий підхід до лікування післяпологових кровотеч
- •Алгоритм надання допомоги при післяпологових кровотечах
- •Геморагічний шок в акушерстві.
- •Інтенсивна терапія геморагічного шоку. Загальні принципи лікування гострої крововтрати:
- •Першочергові дії при виникненні геморагічного шоку:
- •Подальші дії для ліквідації геморагічного шоку.
- •Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові в акушерстві Шифр мкх-10 - d 65.
- •2. Класифікація двз –синдрому:
- •3. Діагностика
- •Іі стадія – гіпокоагуляція без генералізованої активації фібринолізу
- •Ііі стадія – гіпокоагуляція з генералізованою активацією фібринолізу
- •4. Лабораторна діагностика.
- •5. Профілактика двз - синдрому.
- •6. Лікування.
Геморагічний шок в акушерстві. Інтенсивна терапія акушерських кровотеч
Геморагічний шок (ГШ) є найтяжчим ускладненням при патологічній кровотечі.
З патофізіологічного погляду шок - це криза мкроциркуляції, нездатність забезпечити адекватний тканинний обмін, задовольнити потреби кисню в тканинах, енергетичних продуктах та видалити з організму токсичні речовини обміну. Провідним патогенетичним моментом є невідповідність (диспропорція) об'єму крові, що циркулює (ОКЦ), ємності судинного русла.
При крововтраті вище фізіологічної виникає криза мікроциркуляції — ГШ.
За класифікацією Baker в модифікації П. Г. Брюсова, розрізняють 4 ступеня ГШ.
При І ступені ГШ (помірний — крововтрата 1,0—1,5% від маси тіла) має місце помірна гіповолемія. Загальний стан середньої тяжкості. Притомність не втрачена, слабкість, серцебиття. Шкірні покриви бліді. Пульс — 90—100 уд./хв, AT — > 100 мм рт. ст., ЦВТ — 80—100 мм в. ст.
Компенсація, тобто баланс між ОКЦ і ємністю судинного русла, настає за рахунок підвищення тонусу (спазму) переважно венозних судин паренхіматозних органів, внаслідок спонтанного викиду ендогенних катехо-ламінів, альдостерону АКТГ, антидіуретичного гормону глюкокортикоїдів, ренін-ангеотензину. У таких випадках спазм периферійних судин деякий час підтримує центральну гемодинаміку і забезпечує нормальне функціонування життєво важливих органів (мозку, серця, нирок).
При II ступені ГШ (виражений — крововтрата 1,5—2,0% від маси тіла) має місце виражена гіповолемія. Пульс до 120 уд./хв, AT — < 100 мм рт. ст., ЦВТ — менше 60 мм в.ст. Загальний стан тяжкий. Слабкість, запаморочення, потемніння в очах, спрага, пітливість, задишка, глухість серцевих тонів, за-гальмованість. Виражена блідість шкіряних покривів, акроціаноз, похолодання кінцівок. Гіповолемія супроводжується розвитком тяжкої тканинної гіпоксії, декомпенсованим ацидозом, активацією викиду біологічно активних речовин (серотоніну, кініну, простагландинів, гістаміну та ін.), дилятацією судин. Цей процес сприяє зростанню диспропорції між ємністю судинного русла і ОКЦ.
За показників крововтрати більше 1500 мл (2,0—2,5% від маси тіла) спостерігається тяжка гіповолемія. Гемодинаміка значно порушена, стан хворої тяжкий і оцінюється як III ступінь ГШ (тяжкий). Стан вкрай тяжкий, «свідомість сплутана, ступор, занепокоєння, зниження температури тіла, різка блідість шкіряних покривів, периферичний ціаноз. Пульс до 140 уд/хв, AT — < 70 мм рт. ст., ЦВТ — дуже низький (40—0 мм в.ст).
За показників крововтрати більше за 2,5—3% маси тіла спостерігається по-замежова гіповолемія. Стан жінки вкрай тяжкий, свідомість відсутня. Загальна блідість, "мармуровість" кінцівок. Пульс слабкий, іноді й зовсім не визначається,
підрахувати лише ЧСС (частоту серцевих скорочень), дихання поверхневе, тахіпное, патологічне рухове збудження, гіпорефлексія, анурія, знижена температури тіла. Декомпенсований метаболічний ацидоз (IV ступінь ГШ — позамежовий).
Несвоєчасне або неадекватне лікування ГШ зумовлює подовжений період дилятації мікроциркуляторного судинного русла, що супроводжується переходом внутрішньосудинної рідини та дрібнодисперсних білків (альбуміну) в інтерстиціальне русло. Згущується сироватка крові, порушується її реологія, наростає розпад та агрегація еритроцитів, тромбоцитів та клітин ендотелію судин, накопичується тромбопластин, активізуються процеси її осадження, протромбін переходить в тромбін, фібриноген — в фібрин. Розвивається синдром ДВЗ крові.
Залежно від індивідуальних особливостей організму, від ступеня анатомічної та функціональної повноцінності життєвоважливих органів, від критичних резервів органів проявляється порушення функції того чи іншого органу: шокова нирка, шокові легені, шокова печінка.
Основні принципи лікування акушерських кровотеч та ГШ:
1) відновлення ОЦК;
2) нормалізація тонусу судинного русла;
3) корекція реології крові, її структурного, біохімічного, електролітного складу КЛС, колоїдно-осмотичних властивостей;
4) дезинтоксикація;
5) десенсибілізація;
6) корекція функції згортальної, антизгортальної, фібринолітичної та про-теазної систем;
7) регуляція діяльності життєво важливих органів;
8) профілактика інфекційних ускладнень.
Способи реалізації принципів лікування ГШ визначають, враховуючи передусім характер акушерської патології, стадію ГШ й ДВЗ.
Відновлення ОЦК — це основа інфузійної програми при гострій крововтраті. Організм може вижити при втраті 2/3 об'єму еритроцитів, але не перенесе втрати 1/3 об'єму плазми. Тому під час вибору препарату для інфузії необхідно враховувати, що при масивній крововтраті першим інфузійним засобом є не тільки кров, а й кровозамінники, які швидко і стійко ліквідують гіповолемію. Це обумовлено тим, що гіпоксія при масивній крововтраті є результатом циркуляторної, а не гемічної недостатності.
Інфузійно-трансфузійна терапія при акушерських кровотечах