Завдання для самостійної роботи студентів

1. При УЗ-дослідженні встановити локалізацію плаценти.

2. Провести аналіз історії пологів при порушенні відділення плаценти.

3. Перевірити ознаки відділення плаценти в III періоді пологів.

4. Перевірити цілість плаценти після ії народження.

5. Оцінити тонус матки після народження плаценти.

6. Оцінити крововтрату після пологів.

7. Показати на фантомі методи зупинки гіпотонічних кровотеч.

8. Відібрати ліки для лікування гіпотонічних кровотеч.

9. Скласти план відновлення крововтрати при різних її об'ємах.

Завдання для позааудиторної роботи

1. На матеріалі клініки зробіть аналіз частоти різних видів після­пологових кровотеч.

2. На матеріалах клініки простежте зв'язок між об'ємом крововтрати та перебігом післяпологового періоду.

Геморагічний шок і двз-синдром в акушерстві. Інтенсивна терапія акушерських кровотеч

І. Науково-методичне обгрунтування теми

Маткові кровотечі під час вагітності, в пологах та ранньому післяпологовому періоді займають провідне місце серед різних видів тяжкої акушерської патології, таких як геморагічний шок, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання, сепсис та ін., і перше місце серед причин материнської смертності.

Частота акушерських кровотеч становить від 8 до 11% і не має тенденції до зниження. Крім суто медичних аспектів, проблема маткових кровотеч має суттєве економічне значення, оскільки їх лікування пов'язане із значними матеріальними витратами.

За останні роки, незважаючи на вдосконалення методів профілактики, діагностики і лікування, не спостерігається зниження материнської смерт­ності від маткових кровотеч. Втім, змінилася структура причин кровотеч. За­раз з'явились нові підходи до лікування акушерських кровотеч, змінюється тактика надання екстренної і планової допомоги, значно змінились підходи до проведення трансфузійно-інфузійної та інтенсивної терапії масивних крово­теч. Аналіз випадків материнської смертності від маткових кровотеч показує, що в 90% випадків можна було уникнути не лише смерті матері, але й пато­логічної крововтрати.

II. Навчально-виховні цілі

В результаті проведення заняття студент повинен знати:

1) класифікацію геморагічного шоку;

2) діагностику геморагічного шоку різного ступеня;

3) основні принципи лікування геморагічного шоку;

4) причини розвитку ДВЗ-синдрому;

5) класифікацію ДВЗ-синдрому за клінічним перебігом і стадіями;

6) клінічні прояви ДВЗ-синдрому;

7) заходи профілактики та лікування ДВЗ-синдрому.

В результаті проведення заняття студент повинен вміти:

1) оцінити ступінь важкості геморагічного шоку;

2) оцінити об'єм крововтрати;

3) визначити послідовність лікування геморагічного шоку;

4) скласти план відновлення ОЦК;

5) визначити стадію ДВЗ-синдрому;

6) оцінити коагулограму;

7) визначити послідовність лікування хронічної та гострої форми ДВЗ-синдрому.

III. Базові знання

1. Фізіологія кровообігу.

2. Особливості васкуляризації вагітної матки.

3. Основні фази зсідання крові.

4. Визначення групової та індивідуальної сумісності крові.

5. Вплив вагітності та навколоплідних вод на систему згортання крові;