6. Валютна позиція та ризики банків при валютних операціях

Здійснюючи валютні операції, банк купує одну валюту і продає іншу. При операціях з негайним постачанням валюти це означає, що частина його ресурсів у валюті, які він продає, конвертується у валюту, що купується. Якщо банк здійснює операцію на строк, то купуючи вимогу в одній валюті, він бере зобов’язання в іншій валюті.

У результаті в обох випадках в активах і пасивах банку (грошових чи у формі зобов’язань) з’являються дві різні валюти, курси яких змінюються незалежно один від одного, приводячи до того, що в певний момент актив може перевищити пасив (прибуток), або навпаки (збитки).

Валютна позиція банку – це співвідношення вимог і зобов’язань банку в іноземній валюті. Валютна позиція може бути: закритою – у разі рівності вимог і зобов’язань щодо конкретної валюти: відкритою – при незбігу вимог та зобов’язань.

Відкрита валютна позиція може бути: короткою – якщо пасиви і зобов’язання проданої валюти перевищують активи і потребу в ній; довгою – якщо активи і вимоги валюти, що куплена, перевищують пасиви і зобов’язання.

Відкрита валютна позиція пов’язана з ризиком втрат банку, якщо на момент контроперації, тобто купівлі раніше проданої валюти та продажу раніше купленої валюти, курс цих валют зміниться в несприятливому для нього напрямку.

У результаті банк може отримати за контроперацією меншу суму валюти, ніж він раніше продав, або буде змушений заплатити за ту саму суму більший еквівалент раніше купленої валюти. В обох випадках банк несе збитки через зміну валютного курсу. Отже, валютний ризик існує завжди за наявності відкритих позицій, як довгих, так і коротких. Оскільки відкрита валютна позиція виникає щодо конкретних валют, то в ході операцій банку на валютному ринку валютні позиції постійно виникають (відкриваються) і зникають (закриваються).

7