
- •Тема 5. Міжнародна передача технологій
- •1.Міжнародна передача технологій: поняття та економічна роль у міжнародній економіці
- •2. Міжнародний ринок технологій
- •3. Форми міжнародної передачі технологій
- •Міжнародне технічне сприяння або допомога.
- •4. Економічна оцінка міжнародної передачі технологій
- •5. Міжнародне технічне сприяння та регулювання міжнародної передачі технологій
Тема 5. Міжнародна передача технологій
Міжнародна передача технологій: поняття та економічна роль у міжнародній економіці
Міжнародний ринок технологій
Форми міжнародної передачі технологій
Економічна оцінка міжнародної передачі технологій
Міжнародне технічне сприяння та регулювання міжнародної передачі технологій
1.Міжнародна передача технологій: поняття та економічна роль у міжнародній економіці
Технологія в міжнародній економіці – фактор виробництва та економічного розвитку, що характеризується високою міжнародною мобільністю.
Міжнародна передача технологій – це комплекс процесів та відносин у міжнародній економіці з приводу вивозу та ввозу технології.
Матеріальною основою виникнення міжнародного технологічного ринку та відносин з приводу передачі технологій є міжнародний поділ праці в цій сфері, що будується на технологічних відмінностях та перевагах країн.
Новий розподіл праці базується на торгівлі технологіями як провідному факторові процесу виробництва.
Міжнародна передача технологій може здійснюватися як в «чистому» вигляді (торгівля патентами, ліцензіями, ноу-хау тощо), так і у вигляді технологічноємних товарів.
Одна з ключових характеристик технології – це її новизна. Міжнародна передача технологій забезпечує ефективність розподілу даного фактора між країнами та приносить вигоду суб’єктам цього процесу, який здійснюється як через ринковий механізм, так і шляхом регулювання державами та міжнародними організаціями.
До недавнього часу розвиток технології відбувався переважно автономно у національних рамках. Сьогодні під впливом політики відкритості економік науково-технічна сфера орієнтується на міжнародний ринок та використовує фактори (ресурси) в міжнародних масштабах.
Взаємообмін, кооперація та спеціалізація на всіх етапах створення технології та інновацій дає змогу економити кошти для багатьох суб’єктів міжнародної економіки. Науково-технічні сфери (наукова інфраструктура, технологічна база та ін..) різних країн переплітаються, стають все більш взаємозалежними у системі міжнародного поділу праці. Виникає міжнародна науково-технічна сфери діяльності або система, яка складається з суб’єктів, об’єктів, форм взаємозв’язків, ринкових механізмів функціонування, регулювання з міжнародного та державного рівнів.
У науково-технічній сфері активізують свою роботу ТНК та МНК, виникають міжнародні (міждержавні) науково-дослідні інститути, технополіси. Національна науково-технічна сфера стає зорієнтованою на зовнішній світ.
2. Міжнародний ринок технологій
Формування світового ринку технологій припадає на другу половину 50 -60-х рр. Міжнародний науково-технічний обмін включає в себе, окрім традиційної купівлі-продажу готових товарів і устаткування для їхнього виробництва, отримання ліцензій на передові техніку і технології, наймання висококваліфікованих іноземних учених і фахівців тощо.
Причини високої міжнародної мобільності технології як фактора виробництва:
- менші бар’єри та обмеження на шляху передачі технологій порівняно з переміщенням товарів та капіталу;
- багатонаціональні корпорації віддають перевагу передачі технологічних знань своїм зарубіжним філіям та дочірнім компаніям, а не незалежним фірмам, в тому числі вітчизняним. Це пояснюється бажанням утримати монопольне право на використання технології;
- зазвичай зовнішні ринки є більш місткими, ніж внутрішні;
- передача технологій за кордон супроводжується додатковими поставками сировини, устаткування, напівфабрикатів тощо, що дає можливість продавцеві технологій збільшити випуск товарів на експорт і отримати ескорт-ефект;
- часто лише шляхом передачі технологій за кордон компанія може отримати необхідну їй технологію, якою володіє партнер. Таке перехресне ліцензування практикується фірмами, що здійснюють громіздкі науково-дослідні та конструкторські роботи і є лідерами в певній галузі науки і техніки.
Суб’єкти передачі технологій – підприємства, ТНК та МНК, науково-дослідні і проектні інститути, технополіси, країни, регіональні інтеграційні угруповання, міжнародні організації.
Мотивації учасників процесу міжнародної передачі технологій:
Продавців:
міжнародна передача технологій є альтернативою торгівлі, коли експорт товарної продукції, що виготовляється за даною технологією, не можливий через економічні або політичні обмеження;
передача технологій часто є необхідною умовою руху капіталу;
всередині країни немає можливості або не вигідно застосовувати або комерціалізувати технологію;
продаж ліцензії на технологію дає змогу компенсувати витрати на її розробку або може бути прибутковою операцією;
правовий захист дає змогу продавцям при виході на міжнародний ринок тимчасово зберегти комерційну таємницю та повні права на технологію;
пройшовши пік життєвого циклу у своїй країні, інновація прагне вийти на інші ринки з метою подальшого отримання надприбутків;
валютний ефект від реалізації технології на світовому ринку набагато вищий, ніж від експорту звичайних товарів;
продаж технології дає можливість задовольнити широке коло економічних інтересів, що зовсім не замикаються на традиційному для будь-якого власника товару відшкодуванні вартості і зміни її форми.
Покупців:
економія коштів та часу на розробку технологій;
підняття технічного рівня виробництва за короткий термін;
можливість не тільки оновити, а й розширити виробництво, оскільки передача технологій часто супроводжується вкладеннями капіталу;
зростання конкурентоспроможності;
збільшення експорту продукції;
очікувані прибутки від технологічних та інших інновацій.
Сегменти ринку технологій: при здійсненні торгівлі ліцензіями, патентами, ноу-хау тощо (тобто в «чистому» вигляді), технологія виступає як самостійний фактор виробництва. В інших сегментах цього ринку, де технології матеріалізовані в технологічних видах продукції, кваліфікованих працівниках, високотехнологічному капіталі, міжнародне переміщення технологій поєднується з міждержавним рухом товарів, робочої сили і капіталу.
Тенденції міжнародного ринку технологій:
суб’єктами виступають переважно промислово розвинені країни світу;
збільшується участь країн, що розвиваються, та країн перехідної економіки;
спостерігається лібералізація ринку;
зростає частка інтелектуальних послуг;
виникло та поширюється міжнародне регулювання ринку;
відбувається подальша диверсифікація та індивідуалізація продукту;
збільшуються темпи зростання обсягу виробництва та товарообігу інноваційних продуктів;
розширюється асортимент продукції;
скорочується середня тривалість життєвого циклу продукту;
зростає швидкість морального старіння патентної інформації;
скорочуються строки впровадження науково-технічних розробок від їхньої лабораторної стадії до серійного виробництва;
зменшується час розповсюдження інновацій;
інновація все більше стає необхідним засобом створення конкурентних переваг, завоювання міжнародного ринку;
країни-власники нових технологій отримують основну частку надприбутків, а ті країни, що тиражують створені іншими технології, отримують прибутки на порядок менші;
активізація експорту-імпорту технологій вимагає сприяння з боку держави та оперативного корпоративного менеджменту.