1. підшипникові вузли встановлюють на цю саму машину;

2. деталі, зняті з цієї машини, після відновлення встановлюють на будь-яку машину;

3. зберігають для машини, що ремонтується, свою базову деталь, а решту деталей можна встановлювати на будь-яку іншу машину;

4. Всі перераховані варіанти.

39. Тривалість виробничого циклу - це:

1. тривалість перебування об'єкта в ремонті від початку першої до кінця останньої операції;

1. кількість об'єктів (машин, агрегатів), які перебувають у ремонті одночасно;

1. період часу, після закінчення якого повинен вийти з ремонту черговий відремонтований об'єкт;

2. Всі перераховані варіанти.

40. Які роботи виконуються під час поточного ремонту машини?

1. ремонт допоміжних вузлів для підтримки працездатності;

2. ремонт одного із силових агрегатів;

3. ремонт будь-яких складових частин, окрім базової;

4. ремонт всіх складових частин у тому числі і базових.

41. Значення терміна "відновлення" деталі:

1) поновлення працездатності без збереження номінальних розмірів;

2) поновлення працездатності із забезпеченням номінальних розмірів, форми, властивостей матеріалу;

3. дотримання регламентованих зазорів і натягів у спряженні;

4. забезпечення розмірів деталі без дотримання форми поверхонь.

42. Значення терміна "ремонт" деталі:

1. поновлення працездатності без збереження номінальних розмірів;

2. поновлення працездатності із забезпеченням номінальних розмірів;

3. дотримання регламентованих зазорів і натягів у спряженні;

4. забезпечення розмірів деталі без дотримання форми поверхонь.

43. Значення терміна "корозія":

1) процес руйнування металів та їх сплавів внаслідок хімічної чи електрохімічної взаємодії з активним середовищем;

2. процес використання захисних покриттів;

3. процес механічного спрацювання в результаті дії потоку рідин;

4. це результати процесу спрацювання.

44. Поточний ремонт проводять для:

1. тракторів;

2. автомобілів;

3. сільськогосподарських машин;

4. Всі перераховані варіанти.

45. Які з показників характеризують властивості якості машин?

1. технологічні, технічні;

2. економічні, ергономічні;

3. естетичні;

4. всі перераховані.

Блок 2

ВИРОБНИЧИЙ І ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС РЕМОНТУ. РОЗБИРАННЯ МАШИН І ДЕФЕКТУВАННЯ ДЕТАЛЕЙ.

1. Що характеризує знеособлений ремонт?

1. підшипникові вузли встановлюють на цю саму машину;

2. деталі, зняті з конкретної машини, після відновлення встановлюють на будь-яку машину;

3. зберігають для машини, що ремонтується, свою базову деталь, а решту деталей можна встановлювати на будь-яку машину;

4. Всі перераховані варіанти.

2. Основні критерії вибору способу усунення дефектів деталей:

1. організаційний, конструкторський;

2. дефіцит деталі, металоємність способу, трудомісткість;

3. технологічний, технічний, економічний;

4. Всі перераховані варіанти.

3. Інструмент, яким контролюють зазор у замках компресійних кілець:

1. штангенциркуль;

2. мікрометр;

3. щуп;

4. нутромір.

4. Розмір діаметра циліндра, який вибирають для визначення ремонтного розміру:

1. максимальний;

2. мінімальний;

3. номінальний;

4. спеціальний.

5. Магніто-порошковий метод дефектування застосовується для деталей вироблених з матеріалів:

1. скло;

2. дерево;

3. феромагнітні матеріали;

4. гума.

6. Фізичні явища, що лежать в основі капілярного методу дефектування:

1. дифузія;

2. кородування;

3. намагнічування;

4. адгезія.

7. Основні матеріали для дефектування, що застосовуються в процесі контролю деталей кольоровим методом:

1. проникна червона рідина та проявна біла фарба;

2. рідина змочування;

3. взагалі не використовують проявних рідин;

4. радіоактивні.

8. Склад суспензії, що використовується під час магніто-порошкового дефектування:

1. трансформаторна олива, гас, магнітна стружка;

2. гас, трансформаторна олива, бензин;

3. гас, трансформаторна олива;

4. олива, фарба.

9. Методи дефектування, що відносять до органоліптичних:

1. зовнішній огляд;

2. вимірювання;

3. люмінесцентний метод;

4. ультразвуковий метод.

10. Основу синтетичних мийних засобів становлять:

1. лужні електроліти;

2. поверхнево-активні речовини;

3. наповнювачі;

4. консерванти.

11. Спосіб очищення деталей від нагару в умовах невеликих підприємств:

1. механічний спосіб;

2. хіміко-термічний спосіб;

3. термічний спосіб;

4. лазерний.

12. Основний параметр, за яким дефектують пружини стиснення:

1. довжина пружини у вільному стані;

2. зусилля повністю стиснутої пружини;

3. зусилля стискання пружини до робочої висоти;

4. крок витків.

13. Забруднення, від яких для очищення не використовують синтетичні мийні засоби (СМЗ):

1. асфальто-смолянисті відкладення;

2. маслянисто-грязьові відкладення;

3. продукти корозії;

4. маслянисті відкладення;

14. Що з перерахованого можна віднести до суб'єктивних методів дефектування?

1. вимірювання нутроміром;

2. огляд;

3. вимірювання штангенциркулем;

4. вимірювання граничними калібрами.

15. Дефекти, які можна визначати за допомогою магніто-порошкового дефектування:

1. внутрішні дефекти (пори, раковини);

2. поверхневі та підповерхневі тріщини;

3. неметалічні включення;

4. прогин.

16. Які чинники не впливають на процес миття деталей?

1. підвищення концентрації мийного засобу;

2. активація мийного розчину;

3. підвищення температури мийного розчину;

4. нагрівання деталей;

17. Як можна намагнітити шийку колінчастого вала під час проведення магнітної дефектоскопії за допомогою електромагнітного дефектоскопа?

1. створенням на шийці вала соленоїда за допомогою гнучкого кабелю;

2. інтенсивним розкручуванням деталі;

1. це практично неможливо зробити, зважаючи на великі розміри і складну форму деталі;

3. неможливо, оскільки матеріал цієї деталі погано намагнічується.

18. Методи дефектування, якими можна знайти тріщини на поверхні деталі:

1. рентгенівський;

2. ультразвуковий;

1. капілярний;

2. кінетичний.

19. Які дефекти можна визначати капілярним методом дефектування?

1. зовнішні тріщини;

2. внутрішні пори;

3. внутрішні неметалічні включення;

4. відхилення від прямолінійності.

20. Які дефекти можна визначити під час дефектування методом проникних фарб?

1. зовнішні тріщини;

2. внутрішні пори;

3. внутрішні неметалічні включення;

4. концентрацію напруг.

21. Які дефекти можна визначити люмінесцентним методом дефектоскопії?

1. зовнішні тріщини;

2. внутрішні пори;

3. внутрішні неметалічні включення;

4. концентрацію напруг.

22. Прогинання колінчастого вала найбільш точно можна заміряти (закріпивши його в центрах) за допомогою:

1. штангенрейсмуса;

2. мікрометра;

3. штатива з індикаторною головкою;

4. глибиноміра.

23. Який метод дефектування найбільш доцільно застосувати для виявлення тріщин і нещільностей у блоці циліндрів двигуна?

1. магнітний;

2. капілярний;

3. гідравлічний;

4. ультразвуковий.

24. Послідовність розбирання повинна:

1. точно відповідати вимогам керівництва;

2. відповідати вимогам технологічних карт;

3. виконуватись у довільній послідовності;

4. забезпечувати зручність робіт.

25. Для полегшеного відкручування різьбових з'єднань їх:

1. обстукують;

2. фарбують;

3. охолоджують;

4. змащують.

26. З'єднання, що перебувають під дією додаткових навантажень необхідно розбирати:

1. швидко;

2. акуратно;

3. після їх розвантаження;

4. всі варіанти.

27. У процесі розбирання використовують:

1. стенди;

2. преси;

3. знімачі;

4. всі варіанти.

28. Оглядом виявляють такі види пошкодження деталей, як:

1. зношування;

2. жолоблення;

3. деформацію;

4. каверни.

29. До мийних засобів належать:

1. синтетичні мийні засоби та кислотні розчини;

2. лаки;

3. каніфолі;

4. спирти.

30. До методів очищення не відносять:

1. ультразвуковий;

2. радіаційний;

3. електрохімічний;

4. лазерний.

31. Мийні машини є наступного типу:

1. вихрові;

2. напірні;

3. струменеві;

4. карусельні.

32. Магнітне дефектування застосовується для:

1. вимірювання дійсних розмірів деталі;

2. зміцнення поверхні деталі;

3. намагнічування деталей;

4. виявлення зовнішніх прихованих дефектів.

33. Пенотранти використовують під час проведення дефектування:

1. капілярним методом;

2. органоліптичним методом;

3. ультразвуковою дефектоскопією;

4. магнітною дефектоскопією.

34. Під час дефектування зубів шестерень визначають:

1. товщину зуба;

2. висоту зуба;

3. ширину зуба;

4. радіус кривошипа.

35. Під час дефектування підшипників кочення вимірюють:

1. робочу висоту;

2. вагу;

3. радіальний зазор;

4. повний зазор.

36. Під час дефектування колінчастих валів вимірюють:

1. довжину вала;

2. твердість поверхонь шийок;

3. діаметр шийок;

4. масу вала.

37. Під час дефектування пружин вимірюють:

1. товщину дроту;

2. масу пружини;

3. жорсткість пружини;

4. видовження пружини.

38. Які з наведених процесів властиві тільки ремонтному виробництву?

1. фарбування;

2. дефектування деталей;

3. обкатування;

4. складання машини.

39. Дефекти, за яких колінчасті вали вибраковують:

1. знос шийок більше, ніж до другого ремонтного розміру;

2. знос шийок більше, ніж до першого ремонтного розміру;

3. прогин вала до 0,25 мм;

4. тріщини на поверхні шийок валів;

40. За якою з вказаних технологій ремонту колінчастого вала досягається найбільший ресурс?

1) точіння, балансування, шліфування;

2. шліфування, полірування, балансування;

3. шліфування, балансування;

4. полірування, хонінгування.

41. До способів відновлення деталей нанесенням компенсаційного шару не відносять:

1. пластичне деформування;

2. електродугове наплавлення;

3. електрошлакове наплавлення;

4. заливку рідким металом.

42. Вимірювальні інструменти, якими контролюють фасонні та конічні поверхні колінчастих валів під час їх дефектування:

1. шаблони та калібри;

2. мікрометри та оптиметри;

3. лінійки та індикатори;

4. візуально.

43. Місце найбільшого зносу внутрішньої поверхні гільзи циліндрів:

1. середина гільзи;

2. нижня точка гільзи;

3. у місці положення першого компресійного кільця у верхній мертвій точці;

4. в зоні ходу стискування.

44. Товщину головки зуба шестерні можна визначити:

1. нормалеміром;

2. штангенциркулем;

3. мікрометром;

4. штангензубоміром.

45. Органолептичний метод дефектування ґрунтується на використанні:

1. вимірювальних інструментів;

2. рулетки;

3. комп'ютерної техніки;

4. органів чуття.

46. Для дефектування деталей за геометричними параметрами використовують методи:

1. магнітні;

2. інструментальні;

3. органолептичні;

4. всі перераховані.

47. На дільниці дефектування червоною фарбою позначають деталі:

1) придатні;

2. непридатні;

3. ремонтні;

4. умовно придатні.

48. Види дефектування, які застосовують для виявлення прихованих дефектів під час ремонту машин:

1. спектральний аналіз, мікрометричні вимірювання;

2. органолептичний, мікрометричні вимірювання;

3. капілярний, ультразвуковий, магніто-порошковий;

4. спектральний аналіз, мікрометричні вимірювання, органолептичний.

49. За наявності допустимого розміру деталі під час поточного ремонту:

1. деталь може допрацювати до наступного поточного ремонту;

2. деталь може відпрацювати інтервал часу між капітальними ремонтами;

3. деталь ще здатна відпрацювати якийсь період часу;

4) деталь здатна допрацювати до наступного після ремонту технічного обслуговування.

50. Спосіб намагнічування деталей, який використовують під час магніто- порошкової дефектоскопії:

1. полюсне;

2. перпендикулярне;

3. повздовжнє;

4. поперечне.

51. До об'єктивних методів дефектування відносять:

1) контроль граничними калібрами, вимірювання мікрометром, вимірювання штангензубоміром;

2. огляд, обмацування;

3. огляд, вимірювання граничними калібрами;

4. обмацування, вимірювання нутроміром.

52. Метод дефектування, який дозволяє виявити внутрішні дефекти деталі:

1. магнітний;

2. люмінесцентний;

3. ультразвуковий;

4. органолептичний.

53. Дефекти, які можна визначати за допомогою ультразвукової дефектоскопії:

1. зовнішні тріщини;

2. внутрішні пори, внутрішні включення інших металів;

3. залишкові напруги від циклічних навантажень;

4. відхилення форми поверхні деталі.

54. Чим вимірюється овальність і конусність циліндричних внутрішніх поверхонь?

1. штангенциркулем;

2. індикаторним нутроміром;

3. мікрометром;

4. лінійкою.

55. Чим і як проводять зняття підшипників з вала?

1. ударними інструментами, докладаючи зусилля до внутрішнього кільця підшипника;

2. за допомогою знімачів, пристроїв і пресів, докладаючи зусилля до внутрішнього кільця підшипника;

3. за допомогою знімачів, пристроїв і пресів, докладаючи зусилля до зовнішнього кільця підшипника;

4) зубило та молоток.

56. Синтетичні мийні засоби використовують для очищення деталей, що виготовлені з матеріалів:

1. кольорові сплави;

2. чавун;

3. сталь;

4. всі перераховані.

57. Пристрій для виміру компресії в двигунах внутрішнього згоряння називається:

1. компресиметр;

2. денсиметр;

3. динамометр;

4. індикатор.

58. Кращий спосіб видалення накипу з деталей є:

1. водою високого тиску;

2. термохімічний;

3. зануренням;

4. механічний.

59. Поверхня деталі металорізальних верстатів, що найбільше зношується:

1. передня напрямна супорта станини;

2. нижня поверхня станини;

3. напрямна, на якій розміщена задня бабка;

4. кулачки патрона.

60. Знімачі використовують для зняття:

1. роликопідшипників;

2. маточини коліс;

1. шарикопідшипників;

2. всіх вищеперелічених одиниць.

61. Трактори, які направляють на ремонт, очищують від:

1. бруду і пилу;

2. накипу і нагару;

3. старої фарби;

4. всього переліченого.

62. Кращий спосіб видалення старої фарби є:

1. механічний;

2. вода високого тиску;

3. паром;

4. комбінований.

63. У розплаві солей краще видаляти:

1. масляні забруднення;

2. асфальтові забруднення;

3. нагар;

4. всі перелічені.

64. Органічними розчинами краще видаляти забруднення:

1. бітумні;

2. нагар;

3. накип;

4. всі перелічені.

65. Кислотні розчини доцільно використовувати для очищення деталей:

1. з чорних сплавів;

2. з кольорових сплавів;

3. пластмасових;

4. гумових.

Блок З

КОМПЛЕКТУВАННЯ ДЕТАЛЕЙ, СКЛАДАННЯ АГРЕГАТІВ І МАШИН ТА ЇХ ВИПРОБУВАННЯ. ФАРБУВАННЯ МАШИН, МАТЕРІАЛИ

І УСТАТКУВАННЯ

1. Позначення вказані на поршні:

1. висота;

2. діаметр і вага (маса);

3. номер циліндра;

4. всі перераховані варіанти.

2. Що не можна розкомплектовувати?

1. шатун і палець;

2. шатун і поршень;

3. шатун і кришку;

4. всі перераховані варіанти.

3. Під яким кутом розміщують замки компресійних кілець дизельних двигунів?

1. 180°;

2. 160°;

3. 120°;

4. всі перераховані варіанти.

4. Що підігрівається перед запресуванням пальця у поршень?

1. палець;

2. поршень;

3. палець і поршень разом;

4. всі перераховані варіанти.

5. З якого матеріалу виготовляється втулка верхньої головки шатуна?

1. бронза;

2. сталь;

3. латунь;

4. всі перераховані варіанти.

6. За якими параметрами підбираються поршні?

1. по масі;

2. по діаметру;

3. по масі та діаметру;

4. по якості виготовлення.

7. Сушіння лакофарбового покриття, що здійснюється інфрачервоним промінням, називається:

1) конвекційним;

2. терморадіаціонним;

3. природним;

4. швидкісним.

8. Спосіб, яким прийнято оцінювати якість зачеплення конічної пари шестерень: