3.8.5 Лаки

Під час виготовлення будь-якої друкованої продукції (книжково-журнальної, етикетної, пакувальної, рекламної) лакування - виконує функцію додаткового елемента оздоблення; крім цього лак захищає задруковану продукцію від стирання, додає паперовому виробу міцності і довговічності. Тому у всьому світі зростає інтерес до лакування як засобу покращення якості друкованої продукції.

Призначення лакування:

– надає глянець цілому відбитку або окремим фрагментам і тим поліпшує його естетичний вигляд;

– підвищує стійкість до стирання задрукованого відбитка;

– підвищує контрастність зображення і тексту на відбитку;

– підвищує стійкість відбитка до дії вологи та сирості, до хімічно агресивних продуктів і середовищ, що особливо важливо для пакування окремих товарів;

– змінює оптичні властивості поверхні матеріалу, що задруковується, підвищуючи її матовість чи глянець;

– підвищує стійкість лакованого відбитка до дії води (вологи);

– пришвидшує висихання фарби та покриває фарбу захисним шаром;

– дає змогу створити ряд спеціальних ефектів, наприклад, за допомогою лаків з металевими пігментами з бронзи або алюмінію;

– дає можливість нанесення ґрунтувальних та спеціальних лаків (наприклад, із запахом);

– при потребі заміщувати інші відносно дорогі способи оздоблення поверхні відбитків, наприклад, ламінування.

Залежно від застосування лаки поділяються на:

– ґрунтувальні (адгезійні), які створюють прошарок із доброю адгезійною здатністю для подальшого нанесення шару лаку чи друкарської фарби;

– глянцеві;

– матові;

– підвищеною стійкістю до стирання;

– більшим чи меншим ступенем ковзання, які полегшують або утруднюють пересування задрукованого пакувального матеріалу;

– для термозварювання, стійкі до вологи, придатні для термозварювання за допомогою мікрохвильових пристроїв, у яких навіть невелика кількість води може призвести до неможливості термозварювання;

– для термозварювання за допомогою ультразвуку, енергія якого перетворюється на теплову;

– для каландрування, які за допомогою гарячих валиків під тиском додатково каландруються;

– спеціального призначення, наприклад, для етикеток, термопакування. Залежно від типу машин, які застосовуються для нанесення, лаки поділяються на лаки для лакування на машинах офсетного, глибокого, флексографічного і трафаретного друку.

Технологічний процес лакування може здійснюватися на лакувальних машинах, при використанні спеціальних лакувальних секцій (рис. 3.21) і майже на всіх сучасних офсетних друкарських машинах.

Рисунок 3.21 – Лакувальна секція на лінії:

1 – подовжений приймальний стіл з кінцевою сушкою задрукованого відбитка; 2 – лаковий модуль; 3 – проміжна сушка; 4 – лаковий модуль

При цьому лаковий шар може наноситися через зволожувальний чи фарбовий апарати. Лакувати можна як всю поверхню друкарського відбитка, разом з незадрукованими ділянками, так і окремі елементи зображення (локальне лакування). Залежно від виду продукції, що випускається, використовують друкарські машини з одинарним і подвійним лакувальними модулями. Подвійний лакувальний модуль може бути з одним чи двома проміжним сушінням. Зараз набувають поширення друкарські машини з подвійним лакувальним модулем, проміжною та кінцевою сушильними секціями. Ефективність багатофарбових друкарських машин з подвійними лакувальними секціями модулем (наприклад, фірм "Гейдельберг", фірми "МАН Роланд") забезпечується високим рівнем автоматизації та контролем спеціальними пристроями, що дозволяє одержувати за один прогін друковану продукцію високої якості.