3.3. Pentium іii
Intel Pentium III - процесор архітектури x86, анонсований 26 лютого 1999 року. Ядро Pentium III являє собою модифіковане ядро Deschutes (що використовувалося в процесорах Pentium II).
Процесори Pentium III для настільних комп'ютерів випускалися в трьох варіантах корпусів: SECC2, FCPGA й FCPGA2.
Pentium III у корпусі SECC2 (рисунок 3.10) являє собою картридж, що містить процесорну плату («субстрат») із установленим на ній ядром процесора (у всіх модифікаціях), а також мікросхемами кеш-пам'яті BSRAM й tag-RAM (у процесорах, заснованих на ядрі Katmai). Маркування відображається на картриджі. Процесор призначений для установки в 242-контактний щілинний конектор Slot 1.
Р
исунок
3.10 - Загальний вигляд процесора Pentium ІІI
у корпусі SECC2
P
entium
III у корпусі FCPGA (рисунок 3.11) являє собою
підкладку з органічного матеріалу
зелених кольорів із установленим на
ній відкритим кристалом на лицьовій
стороні й контактами на зворотній. Також
на звороті корпуса (між контактами)
розташовано кілька SMD-елементів.
Маркування нанесене на наклейку,
розташовану під кристалом.
Рисунок 3.11 - Загальний вигляд процесора Pentium ІІI у корпусі FCPGA
Кристал захищений від відколів спеціальним покриттям, що знижує його крихкість. Однак, незважаючи на наявність цього покриття, при неакуратній установці радіатора (особливо недосвідченими користувачами) кристал одержував тріщини й відколи (процесори, що одержали такі ушкодження, на жаргоні називалися колотими). У деяких випадках процесор, що одержав істотні ушкодження кристала (відколи до 2-3 мм із кута), продовжував працювати без збоїв, або з незначними збоями.
Процесор призначений для установки в 370-контактний гніздовий роз’єм Socket 370. У корпусі FCPGA випускалися процесори на ядрі Coppermine.
Корпус FCPGA2 відрізняється від FCPGA наявністю теплорозподілювача (металева кришка, що закриває кристал процесора). Маркування наносилося на поверхню теплорозподілювача. У корпусі FCPGA2 випускалися процесори на ядрі Tualatin, а також процесори пізнішої версії ядра Coppermine (відомої як Coppermine-T).
Перші процесори Pentium III (Katmai) (таблиця 3.5) призначалися для настільних комп'ютерів і вироблялися за 250 нм техпроцесом. Подальшим розвитком сімейства настільних Pentium III стало 180 нм ядро Coppermine (таблиця 3.6), а останнім ядром, використаним у процесорах сімейства Pentium III стало 130 нм ядро Tualatin (таблиця 3.7). На базі ядра Katmai випускався також процесор Xeon (ядро Tanner), на базі ядра Coppermine - Xeon (Cascades) і Celeron (Coppermine-128), на базі ядра Tualatin - Celeron (Tualatin-256).
Таблиця 3.5. Процесори Pentium III на ядрі Katmai
Тактова частота (МГц) |
450 |
500 |
533 |
550 |
600 |
|
Частота FSB (МГц) |
100 |
133 |
160 |
133 |
||
Анонсований |
26.02.99 |
27.09.99 |
17.02.99 |
2.08.99 |
27.09.99 |
|
Таблиця 3.6. Процесори Pentium III на ядрі Coppermine
Тактова частота (МГц) |
500 |
533 |
550 |
600 |
600 |
650 |
667 |
700 |
733 |
750 |
800 |
800 |
850 |
866 |
933 |
1000 |
|
Частота FSB (МГц) |
100 |
133 |
100 |
133 |
100 |
133 |
100 |
133 |
100 |
133 |
100 |
133 |
|||||
Анонсований |
25.10.99 |
20.12.99 |
20.03.00 |
24.03.00 |
08.03.00 |
||||||||||||
Таблиця 3.7. Процесори Pentium III на ядрі Tualatin
Тактова частота (МГц) |
1133 |
1200 |
1266 |
1333 |
1400 |
Частота FSB (МГц) |
512 |
256 |
512 |
256 |
512 |
Анонсований |
06.01 |
||||