
- •Курсова робота з загальної, вікової і педагогічної психології на тему: «діагностика міжособистісних стосунків у підлітковому віці»
- •1.1. Поняття міжособистісних стосунків. Психологічна сумісність і конфлікт у міжособистісних стосунках
- •Особливості стосунків з однолітками та дорослими у підлітковому віці
- •I.Методика діагностики спрямованості особистості б.Басса (орієнтаційна анкета) (Додаток №1)
- •II.Методика діагностик міжособистісних відносин т.Лірі.(Додаток №2)
- •3.1.Аналіз результатів дослідження міжособистісних стосунків у підлітковому віці
- •Узагальнені результати спрямованості підлітків
- •Типи підлітків у міжособистісних відносинах
- •Міжособистісних стосунків за методикою діагностики т.Лірі серед хлопчиків та дівчаток
- •3.2. Розробка рекомендацій щодо поліпшення міжособистісних взаємовідносин підлітків
- •Висновок
- •Література
- •Тестовий матеріал до методики діагностики спрямованості особистості б. Басса (орієнтаційна анкета)
- •Текст опитувальника до методики діагностики міжособистісних відносин т. Лірі
Висновок
Дослідивши діагностику особливостей міжособистісних стосунків у підлітковому віці, можна зробити наступні висновки:
Міжособистісні стосунки являють собою систему «людина - людина» у всій багатоаспектною динаміці її функціонування, в якій виділяються три основні контексту:
пізнавальні відносини - інший як предмет пізнання;
емоційні відносини - інший як предмет симпатії;
практичні відносини - інший як предмет впливу.
Важливим аспектом життєдіяльності колективу, знання якого має важливе практичне значення для кожного, хто працює з людьми, є міжособистісні стосунки у групі. Ці стосунки неминуче виникають між членами колективу на ґрунті їхнього спілкування та взаємодії у процесі реалізації завдань, на виконання яких спрямовуються їхні зусилля. Цілі діяльності, її мотиви, організація дій співучасників визначають характер стосунків, що складаються. Міжособистісні стосунки мають складну структуру. У цій структурі діють не лише об'єктивні чинники (характер цілей, умови їх досягнення, особливості керівництва, стосунки, що склалися між членами групи), а й суб'єктивні (рівень свідомості та самосвідомості членів колективу, рівень їхніх домагань, індивідуально-психологічні особливості, здібності людей та ін.).
Центральне місце в житті підлітка займає спілкування з товаришами. Якщо основою для об'єднань молодших школярів найчастіше виступає спільна діяльність, то тепер, навпаки, привабливість тих чи інших занять визначається передусім їхніми можливостями для спілкування з однолітками.
Сфера міжособистісних відносин охоплює практично весь діапазон існування людини. Можна стверджувати, що людина, навіть будучи в повній самоті, продовжує спиратися в своїх діях і думках на свої уявлення про оцінки, значущі для інших. Не випадково були створені і до цих пір показують свою теоретичну і практичну цінність такі психологічні теорії, в яких найважливіше значення для всіх особистісних складових приписується міжособистісним відносинам.
За результатами дослідження міжособистісних відносин Т. Лірі можна сказати, що як серед хлопчиків, так і серед дівчаток у досліджуваній групі зустрічається яскраво виражені всі типи відношення до оточуючих.
Однак, найбільш вираженими серед хлопчиків зустрічається авторитарний тип, трохи менше агресивний, дружелюбний і альтруїстичний. Серед дівчат, найбільш вираженим зустрічається дружелюбний тип, трохи менше залежний, альтруїстичний.
Література
1.Асмолов А.Г. Психология личности. – М.: МГУ, 1990. – 367 с.
2.Берн Э. Игры, в которые играют люди: психология человеческих взаимоотношений. – М.: Прамеб, 1992. – 384 с.
3.Божович Л. Проблемы формирования личности. – М.: Педагогика, 1995. – 264 с.
4.Большая советская энциклопедия. – 3-е изд. – В 30 т. М.: Сов. энциклопедия, 1970-1978.
5.Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А.В. Петровского. – 2-е изд. – М., 1979. – 288 с.
6.Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6-ти т. / Гл. ред. Запорожец. – М.: Педагогика, 1982.
7.Заброцький M.М. Основи вікової психології. Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 112 с.
8.Кон И.С. Открытие "Я". М., Политиздат, 1978. – 367 с.
9.Кон И.С. Постоянство и изменчивость личности // Психологический журнал. – 1987. – №4. – С. 126-137.
10.Кон И.С. Психология ранней юности; – М., 1989.
11.Конанко О. Соціально-емоційний розвиток особистості. – К.: Освіта, 1998. – 255 с.
12.Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Издательство "Питер", 2000. – 992 с.
13.Краткий психологический словарь / Сост. Л.А. Карпенко. Под общ. ред. А.В.
14.Петровского, М.Г. Ярошевского. – М., 1985. – 431 с.
Майерс Д. Социальная психология / Перев. с англ. – СПб.: ЗАО "Издательство "Питер", 1999. – 688 с.
15.Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. – Видання друге, перероблене та доповнене. – Київ: "Центр навчальної літератури", 2004. – 272 с.
16.Насниокская Е.Е. Методы изучения мотивации личности: Опыт исследования личностно-смыслового аспекта мотивации. – М., 1988.
17.Немов Р.С. Психология. – М.: Просвещение, 1995.
18.Немов Р.С. Психология: В 3-х кн. Кн. 2.: Психология образования. – 2-е изд. – М.: Просвещение, ВЛАДОС, 1995. – 486 с.
19.Немов Р.С. Психология: В 3-х кн. Кн. 3.: Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика. – 2-е изд. – М.: Просвещение, ВЛАДОС, 1995. – 512 с.
20.Обухова Л.Ф. Детская (возрастная) психология: Учебник. – М.: Российское педагогическое агентство. 1996. – 374 с.
ДОДАТОК№ 1