2.3.3 Калькулювання собівартості продукції зернових

Одним із найважливіших економічних показників діяльності підприємства є собівартість. Обчислення собівартості одиниці окремих видів продукції, виконаних робіт і наданих послуг називається калькуляцією.

Калькуляція - заключний етап обліку витрат на виробництво і виходу продукції (робіт, послуг), у процесі якого групуються витрати й обчисляються собівартість продукції (робіт, послуг).

Калькулювання собівартості одиниці продукції (робіт , послуг) здійснюється для визначення ефективності запланованих і фактично здійснених агротехнічних, технологічних, організаційних і економічних заходів, спрямованих на розвиток виробництва.

Обчислення собівартості продукції - це заключний етап обліку процесу виробництва, метою якого є визначення витрат праці і матеріальних засобів на одиницю продукції. Собівартість - один з основних і найбільш важливих узагальнюючих показників, тому що в ньому збираються і знаходять своє концентроване відображення всі позитивні сторони і недоліки в роботі господарства.

Аналізуючи собівартість, встановлюють основні фактори, що вплинули на її рівень: врожайність культур, рівень оплати праці, ціни на куповані засоби виробництва, стан використання коштів праці і т.д. Для прикладу візьмемо розрахунок собівартості озимої пшениці.

Об'єктами обчислення собівартості озимої пшениці є основна продукція - зерно і побічна - солома. Віднесення витрат на солому роблять виходячи з нормативу витрат на солому (збирання, транспортування, інші роботи з заготівлі соломи). Розрахунок собівартості в СВК «Батьківщина» роблять в такий спосіб: із загальної суми витрат на виробництво культури віднімають вартість соломи і витрати на мертві відходи. Отриману суму витрат поділяють на відповідну фізичну масу зерна.

С обівартість 1 ц витрати вирощування зернових культур

з ерна і зернових відходів відповідна фізична маса зерна і зернових (2.3) відходів після очищення і сушіння

Об’єктом калькуляції по зерновим культурам є повноцінне зерно озимої пшениці. Калькуляційна одиниця - 1 тона продукції. Метод калькуляції – виключення витрат на побічну продукцію (солому). Для калькуляції зернові необхідно перевести в повноцінне зерно. Щоб розрахувати фактичну собівартість повноцінного зерна пшениці , необхідно із загальної суми фактичних витрат закладених на виробництво пшениці і витрат пов’язаних з доробкою зерна на току виключити вартість соломи. Суму витрат , що залишилась слід розподілити між повноцінним зерном і зерновими відходами пропорційно їх питомій вазі на загальну кількість отриманого зерна в перерахунку на повноцінне.

Після визначення собівартості, визначають різницю між фактичною і плановою собівартістю продукції. Зіставляючи фактичні витрати з плановими визначають калькуляційну різницю, що підлягає розподілу.

Для розподілу калькуляційної різниці визначають калькуляційну різницю на одиницю продукції і, множачи її на кількість продукції по кожнім каналі споживання одержують суму витрат, що підлягає додатковій проводці чи сторнуванню.

Отже для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції на підприємстві СВК «Батьківщина» призначено рахунок 90 «Собівартість реалізації».

За дебетом рахунку 90 «Собівартість реалізації» відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції: фактична собівартість реалізації товару (без торгових націнок), за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ВИТРАТ І ВИХОДУ ПРОДУКЦІЇ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР