27.Слізні шляхи. Будова та функції. Дакріоцистит. Причини, лікування та профілактика.

Слізні шляхи починаються слізними крапками, діаметром 0,5 мм, розташованих на вершинах слізних сосочків у внутрішньому куті повік по їх задньому ребру. Із цих крапок виходять слізні канальці, просвіт яких дорівнює 0,5 мм. Спершу ці канальці розташовуються вертикально (2 мм), далі- у горизонтальній площині, перед впадінням у слізний мішок вони часто зливаються. Стінки канальців складаються з тонкої слизової оболонки, вистеленої багатошаровим плоским епітелієм, під яким є шар еластичних і м’язових волокон. Слізні канальні відкриваються в слізний мішок, укритий фасціальним футляром. Передню стінку мішка утворює глибокий листок фасції, колового м’язу, внутрішню – окістя слізної ямки, задню – тарзоорбітальна фасція. Між нею та слізним мішком є шар м’язових волокон Горнера. Самі стінки мішка складаються із слизової оболонки, вкритої двошаровим циліндричним епітелієм, і підслизової тканини. Вертикальний розмір мішка – 1 –1,5 см.

28. Кришталик. Його будова та функції. Класифікація катаракти.

Кришталик – це двоопукла лінза, що відповідає за акомодацію ока. Не містить нервів і судин. Живлення кришталика залежить від рідини, що його оточує, крізь капсулу кришталика проникають електроліти, амінокислоти, білки, ліпіди, вітаміни та інші інгредієнти, необхідні для функціонування його клітин, оточених капсулою. Порушення складу внутрішньо очної рідини позначається на стані кришталика, особливо на його прозорості.

Захворювання кришталика розглядають, виходячи з порушень його прозорості, розташування і форми.

Катаракта – це порушення прозорості кришталика.

Класифікація:

За походженням:

-вроджені

-набуті

Вроджена катаракта – має різноманітні морфологічні прояви. Не прогресує. Як перешкода на шляху світла до сітківки не лише знижує гостроту зору, але й зумовлює функціональну бездіяльність зорового аналізатора, що спричинює розвиток необоротних форм амбліопії.

Набуті катаракти:

-стареча катаракта – помутніння кришталика, що відзначається в осіб старших за 50 років.

Стадії:

1. початкова – поява сірих помутнінь у вигляді спиць колеса. ГЗ знижується вдаль.

2. незріла катаракта – має різні клінічні прояви. Кришталик набухає, внаслідок чого передня камера мілішає, а зіниця набуває сірого кольору. Хворий не може читати, кольори сприймає через завісу. Орієнтація в приміщенні зберігається.

3. зріла катаракта – зір знижується до світловідчуття з правильною проекцією світла. Іноді кришталик набуває темного відтінку – чорна катаракта.

4. мутні кортикальні маси розріджуються, і щільне ядро вільно плаває в каламутній кришталиковій рідині.

-ускладнена катаракта – помутніння кришталика, пов’язане з будь – яким захворюванням ока або організму в цілому. Катаракту викликають такі захворювання очей: пігментна дегенерація, увеїт, відшарування сітківки, глаукома, міопія високого ступеня, цукровий діабет, порушення кальцієвого обміну при захворюванні щитовидної залози. Розвиток катаракти починається із заднього відділу.

-травматична катаракта – розвивається як при тупих, так і при проникаючих ушкодженнях очного яблука. Катаракта виникає внаслідок порушення цілості капсули кришталика при проникаючих ушкодженнях ока колючими, ріжучими предметами.

-променева катаракта – виникає внаслідок променевого ушкодження кришталика, відома катарактогенна дія інфрачервоних променів (катаракта склодувів). Катаракту спричинює короткохвильове випромінювання: рентгенівські промені, альфа, бета, гамма – випромінювання.

-токсикогенна катаракта – відома катарактна дія деяких токсичних речовин, таких як нафталін, нітробарвники, тринітротолуол.

Аномалії форми і положення кришталика.

Лентиконус – відхилення у сферичності кришталика.

Сферофакія – захворювання, що характеризується наближенням форми кришталика до кола, при цьому діаметр його зменшується до 4 – 7 мм.

Секторальна атрофія (колобома) – вроджена аномалія.

Афакія – відсутність кришталика.