- •Курсова робота
- •Виставки та ярмарки як невід’ємний елемент розвитку міжнародних економічних відносин
- •Виставка як миттєвий знімок сфер діяльності сучасного людського життя
- •Середовище виставкової діяльності
- •Розділ 3. Виставкова діяльність в Україні
- •Поточний стан виставкової діяльності в Україні
- •3.2 Інфраструктура виставкової діяльності в Україні
- •3.3 Погляд на проблеми та спроби їх вирішення
- •Виставкові площі
- •Висновки
Виставка як миттєвий знімок сфер діяльності сучасного людського життя
Виставкова діяльність як предметна сфера має велику кількість між предметних і міжгалузевих зв’язків , це складна цілісна система, що має взаємний вплив із багатьма аспектами діяльності людей. В умовах сучасного суспільства підприємство не є більше суб’єктом лише економічного життя – воно впливає і на природне, політичне, соціальне, культурне та етичне середовище. Тоді виставка, як миттєвий знімок галузі, тобто сукупності усіх підприємств є точкою концентрації цього впливу, концентрації у часі і просторі. Ефект виставок можна поділити на матеріальний (зростання обсягів виробництва й торгівлі, нові робочі місця, податки, залучення міжнародних інвесторів, розвиток економіки країни) та нематеріальний (вплив на імідж компаній, міст та країн, політичний, соціальний і культурний вплив, увага громадськості, держави та інвесторів до відповідних галузей, тощо), та ще модна виділити інноваційний характер виставок, поширення нових технологій та винаходів, нових ідей. Наступні аспекти:
Економічний аспект має чотири виміри:
Макроекономічний – внаслідок умілого використання підприємствами виставок як інструменту маркетингу розвивається ринок, зростає експорт, рухається інноваційний процес, створюються нові коопераційні зв’язки, залучаються інвестиції , впроваджуються новітні технології. Все це робить внесок у загальне економічне зростання країни;
Мікроекономічний – підприємства, що беруть участь у виставках, розробляють свої економічні плани з урахуванням як відповідних витрат, так і відповідних результатів. Мікроекономічний аспект, тобто вплив на конкретне підприємство;
Галузевий – виставкова діяльність сама є галуззю економіки, що об’єднує підприємства, які професійно займаються організацією виставок і виставковим сервісом. Як галузь, виставкова діяльність робить свій внесок, у створення національного продукту, створює нові робочі місця є джерелом податків;
Регіональний – оскільки виставкова діяльність передбачає розвиток ділового туризму (учасники х інших міст та країн), вона має безпосередній вплив на розвиток готельного, ресторанного, екскурсійного, транспортного бізнесу .
Соціальний аспект - менш помітний, ніж економічний, але він пронизує майже всі сфери життя:
Оскільки головна риса виставок – особисте спілкування людей, виставки слугують важливим місцем спілкування бізнесових, професійних, регіональних співтовариств чи груп за інтересами.
Виставка – це потужний інструмент розповсюдження знань про нові досягнення науки і технологій.
Виставки дають можливість особисто спробувати зміни, які відбуваються у світі, у безпечному середовищі, відіграє важливу роль у підтриманні соціально-психологічної захищеності людей у час змін
Виставки створюють певний ігровий простір, що дуже важливо при численних умовностях і заборонах сучасного суспільства.
Виставка виконує функцію, як формування чи підтримки певного настрою у суспільстві, так і дає можливості миттєвої оцінки цього настрою не гірше за соціологічні дослідження.
Психологічний аспект
Так як це найменш вивчений аспект, я наведу в якості огляду приклад.
Англійський дослідник Сара Фарруджа вказує на наступну важливу психологічну особливість виставок. У той час як у суспільстві в цілому кількість людей з позитивним та негативним світосприйняттям( простіше кажучи, оптимістів і песимістів) приблизно однакова, дослідження на виставках дадуть зовсім інші результати: співвідношення на користь оптимістів буде чи не 80:20. Причини такого стану справ полягають у тому, що песимісти розглядають постійний потік змін у нашому житті як проблему необхідну вирішити, оптимісти ж ставляться до цього як до можливостей, які можна використати. У той час як песимісти намагаються більше працювати чи закрити очі на зміни, оптимісти вітають їх і йдуть їм назустріч. І тут виставки стають в пригоді як можливості спілкування, отримання нової інформації, нових контактів.
Комунікаційний аспект – має кілька вимірів:
Маркетингові комунікації – виставка є важливим інструментом маркетингових комунікацій.
Соціальні комунікації – виставка є як важливим місцем спілкування людей так і інструментом поширення ідей.
Політичні комунікації – як зазначалося, виставка часто використовується як інструмент масових комунікацій із політичними цілями.
Інформаційний аспект -
Економічна інформація . Виставка є миттєвим знімком відповідної галузі, і не лише з точки зору пропозиції (учасників), а й з точки зору попиту (відвідувачів). Підприємства-учасники дослідницькі організації, органи державної влади і місцевого самоврядування, економічні й ділові засоби масової інформації збирають на виставці інформацію про попит і пропозицію, стан тенденції розвитку ринку.
Науково – технічна інформація. Виставка служить місцем обміну інформацією про новітні науково-технічні розробки, інновації – між учасниками виставки, між учасниками і відвідувачами, між учасниками та професійними засобами масової інформації. Для підсилення цього обміну на виставках організовуються конференції, семінари.
Споживча інформація. Споживачі шукають на виставках інформацію про товари і послуги для того, щоб зробити виважений вибір.
Культурна інформація.
Науково-освітній аспект – має наступні виміри:
Використання виставок як інструменту науково-освітньої роботи у різних сферах: економічні та соціологічні дослідження на виставках, семінари, практичні заняття та стажування на виставках.
Науково-освітнє забезпечення виставкової діяльності: дослідження виставкової індустрії, підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації кадрів для виставкової індустрії. Найважливіша складова освітнього аспекту навчання учасників, а точніше тих, хто відповідає за рекламу, інструменти маркетингу.
Культурний аспект – на сьогодні масова культура є комерціалізованою і виробляється не лише індустрією кіно та шоу-бізнесу – суб’єктами культурного процесу стають як великі корпорації так і невеликі підприємства. Масштабні виставки сам собі стають подіями культурного життя. Є виставки які саме класифікуються на масовій культурі – реклама, кіно, антикваріат, скульптури, картини, тощо.
Політичний аспект – полягає у тому, що виставки можуть використовуватися як інструмент ідеологічної пропаганди та як інструмент пропаганди певних політичних сил чи особистості. Виставки самі по собі як інструмент ринкової економіки несуть в собі певний ідеологічний заряд. Використання виставки як зовнішньополітичного інструменту – для пропаганди певної країни чи регіону. Виставки мають великий вплив на імідж усього, країни, регіону, міста,компанії,підприємства.
Етичний аспект – полягає в тому що компанія чи організація приймаюча участь у виставці повинна нести відповідальність за неї перед суспільством. Кілька практичних аспектів такої відповідальності:
Відповідальність учасників виставки за правдивість і достовірність інформації, яка надається відвідувачам.
Відповідальність учасників виставки щодо реклами на виставці товарів і послуг, реклама яких має обмеження (алкогольних напоїв, тютюнових виробів, лікарських засобів і медичних послуг, зброї, еротичної продукції, цінних паперів та фінансових послуг).
Відповідальність учасників виставки щодо впливу на неповнолітніх відвідувачів, відповідно до особливостей їх сприйняття.
Відповідальність за збереження учасниками виставки приватних даних, які надаються відвідувачам.
Відповідальність учасників і організаторів виставки за безпеку учасників і відвідувачів.
Відповідальність учасників і організаторів виставки за добросовісність конкуренції.
