Висновки

Конституція України кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Це право конкретизовано в цілому ряді законів України.

Конституція також розширила компетенцію судів, які розглядають адміністративні справи. Право на звернення до суду є наявним, коли спір має як публічно-правовий, так і конституційно-правовий характер.

Указом Президента України від 22 липня 1998 р. № 810 схвалено Концепцію адміністративної реформи в Україні. В ній обґрунтовується роль адміністративної юстиції як форми судового контролю за діяльні­стю органів виконавчої влади. Щодо управлінської діяльності адмініст­ративна юстиція виконує роль, подібну до тієї, яку відіграє конституцій­на юстиція стосовно законодавчої влади.

Концепція виходить із поняття правового захисту. Проте слід визна­чити, що здійснення цього захисту є вищою метою правової держави, яка таким чином презентує себе як «держава, що захищає права». Потрібно також забезпечити через незалежні суди реалізацію основних прав та за­побігти зловживанню з боку виконавчих структур або зменшити його.

На жаль, у нашій країні існує певна упередженість щодо адмініст­ративної юстиції. Крім того, слід зазначити, що переважна більшість на­селення сприймає на сьогодні адміністративний суд як орган, що буде займатись виключно справами про адміністративні правопорушення. Подолання такого ставлення - складний і повільний процес. Питання не в тому, що в суспільстві немає потреби в діяльності адміністративних судів, а в тому, що не вистачає теоретичних і прикладних розробок щодо механізму дії адміністративної юстиції в українських умовах. Не при­діляється достатньої уваги проблемі підготовки кадрів для спеціалізова­них адміністративних судів, організації полісистемного судового механі­зму, в якому адміністративна юстиція повинна зайняти відповідне місце. Створення останнього, безумовно, потребує певного часу, ретельного розроблення питань про підстави, межі, процедуру судового контролю за адміністративною діяльністю, компетенцію та склад суду.

Отже, необхідність створення адміністративних судів, що будуть здійснювати правосуддя з адміністративних справ, тобто управлінських спорів громадян і інших суб'єктів права з публічною владою, можна обґрунтувати:

1. Закріпленням в Конституції України норм-принципів, спрямова­них на забезпечення відповідності судової системи України стандартам правової держави.

2. Необхідністю приведення судової системи України у відповідність до міжнародних правових стандартів у плані її ефективності.

3. Необхідністю вдосконалення судової системи України; виділен­ня суддівської спеціалізації по адміністративних справах.

4. Розширенням правових гарантій особистості; забезпечення прав і свобод громадян.

5. Необхідністю розробки законодавства про управлінський процес, про адміністративні процедури.

6. Зростанням складності й динамізму громадського і державного життя, реформуванням державного і муніципального управління.

7. Збільшенням числа розглянутих судами адміністративних спорів між громадянами та органами виконавчої влади, посадовими особами.

8. Зацікавленістю суддів у введенні в судову систему адміністратив­ного судочинства (створення адміністративних судів, здається, підтриму­ють самі судді, особливо ті, котрі розглядають цивільні справи. Адже суди в даний час переповнені справами, а більшість суддів працюють з явним перевищенням індивідуального навантаження).

9. Посиленням боротьби з корупцією в системі державної і муніци­пальної служби.

На основі всього вищевикладеного цілком можна стверджувати, що дана тема залишається актуальною, атому потребує подальшого всебічно­го та глибокого дослідження.

Отже, необхідність створення адміністративних судів, що будуть здійснювати правосуддя з адміністративних справ, тобто управлінських спорів громадян і інших суб'єктів права з публічною владою, можна об­грунтувати:

1. Закріпленням в Конституції України норм-принципів, спрямова­них на забезпечення відповідності судової системи України стандартам правової держави.

2. Необхідністю приведення судової системи України у відповідність до міжнародних правових стандартів у плані її ефективності.

3. Необхідністю вдосконалення судової системи України; виділен­ня суддівської спеціалізації по адміністративних справах.

4. Розширенням правових гарантій особистості; забезпечення прав і свобод громадян.

5. Необхідністю розробки законодавства про управлінський процес, про адміністративні процедури.

6. Зростанням складності й динамізму громадського і державного життя, реформуванням державного і муніципального управління.

7. Збільшенням числа розглянутих судами адміністративних спорів між громадянами та органами виконавчої влади, посадовими особами.

8. Зацікавленістю суддів у введенні в судову систему адміністратив­ного судочинства (створення адміністративних судів, здається, підтриму­ють самі судді, особливо ті, котрі розглядають цивільні справи. Адже суди в даний час переповнені справами, а більшість суддів працюють з явним перевищенням індивідуального навантаження).

9. Посиленням боротьби з корупцією в системі державної і муніци­пальної служби.

На основі всього вищевикладеного цілком можна стверджувати, що дана тема залишається актуальною, атому потребує подальшого всебічно­го та глибокого дослідження.

Додаток 6.

Зразок оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел:

І. Нормативно-правові джерела

1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради . - 1996. - №30. - Ст. 141.

2. …

3. …

ІІ. Спеціальна література:

1. Конституційно-правові засади становлення української державності : Монографія / За ред. В.Я. Тація, Ю.М. Тодики . ─ Х. : Право, 2003 . ─ 328 с.

2. Конституційне право України : Підручник / За ред. В.Ф. Погорілка . ─ К. : Наук. думка, 1999 . ─ 733 с.

3. Конституційне право України : Підручник для юрид. вузів / За ред. В.Ф.Погорілка; Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького . ─ 2-е вид., доопр. ─ К. : Наук. думка, 2000 . ─ 730 с.

4. …

5. …