3 Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях забезпечення безпечних умов праці при виконанні експерементальних робіт

3.1 Характеристика лабораторії, використаного устаткування, визначення небезпечних та шкідливих факторів

У процесі дипломного проектування ведеться дослідно-конструкторська розробка адаптера для введення через звукову карту комп’ютера стандартної конфігурації низькочастотних (менше 10 Гц) сигналів від датчиків. Розробка даного пристрою пов’язана з низкою небезпечних факторів, які впливають на безпеку і здоров’я людини, таких як пайка, штучне освітлення, висока напруга вимірювальної апаратури. У даній роботі розглядаються небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що мають місце при конструюванні і збірці адаптера, а також організаційно-технічні заходи, що забезпечують безпеку робіт.

Розробка макета проводиться в лабораторії 413 навчального корпусу №12 Дніпропетровського Національного Університету ім. Олеся Гончара. У ході розробки і конструкції приладу проводилися наступні операції:

1) пайка деталей на друковану плату;

2) конструювання і складання приладу;

3) пуско-налагоджувальні роботи;

4) теоретичний розрахунок з використанням ЕОМ.

Лабораторію, в якій розробляється прилад можна віднести до приміщень з підвищеною небезпекою, характерною ознакою якої є:

можливість одночасного доторкання людини до неструмовідних частин електроустановки і до металоконструкцій, що мають контакт з землею.

Як було вказано вище, на людину впливають небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Далі приведені небезпечні та шкідливі фактори, які виникають при виконанні різних операцій процесу виготовлення адаптера :

1) Вирізка заготівки пилкою або ножицями по металу. Небезпечний фактор - ріжучі поверхні полотна;

2) Травлення плати (використовується хлорне залізо), шкідливі фактори - шкідливі речовини;

3) Свердління отворів у платі свердлильний станком (U=220В). Шкідливими факторами є рухомі частини установки, можливість враження електричним струмом.

4) Пайка плати за допомогою припою (ПОС-61) та електроустановкою (паяльник, U=220В). Шкідливі фактори – це шкідливі речовини, недостатній рівень освітлення, електричний струм, небезпечні фактори пожежі, нагріті поверхні;

5) Нанесення розмітки та вирізка отворів корпусу для прикріплення плат та інших частин макету свердлильною установкою( U=220В) або ножем. Шкідливі фактори є рухомі частини установки, електричний струм, ріжучі поверхні;

6) Тестування макету відбувається при під’єднанні до електричної мережі. Шкідливий фактор – це ураження електричним струмом.

Наслідками впливу усіх перелічених вище шкідливих факторів можуть бути:

1) механічні травми;

2) термічні опіки;

3) отруєння шкідливими речовинами;

4) електричні травми;

5) отруєння хімічними речовинами;

6) напруженість зору.

3.2 Вплив на організм людини небезпечних та шкідливих факторів при виготовленні макету та методи захисту від них.

Після вирізки плати відбувається нанесення малюнку та травлення плати. При травленні застосовуються різні шкідливі хімікати (агресивні та шкідливі речовини) - азотна, фтористоводнева, соляна, сірчана, оцтова, фосфорна, мурашина і другі кислоти, а також луг. В нашому випадку використовується хлорне залізо (FeCl₃). При роботі з цією речовиною може відбуватися отруєння парами що виділяються і газами (подразнюються верхні дихальні шляхи і слизисті оболонки очей.

Хлорне залізо вражає слизові оболонки і шкіру, викликаючи опіки. При опіках кислотами відбувається омивання жирового шару шкіри та розчин білкових речовин. Особливо небезпечне потрапляння навіть найменших кількостей кислот в очі, так як луг швидко проникає в глиб ока і в результаті може настати сліпота.

Потрапляння парів кислот і лугів в повітряну середу виробничих приміщень може викликати гострі отруєння та професійні захворювання. Тому всі роботи з агресивними речовинами повинні проводитися в спеціальних шафах з ефективною місцевою витяжною вентиляцією. Швидкість руху повітря в робочих прорізах місцевих витяжних пристроїв залежить від токсичності застосовуваних речовин (чим вище токсичність сировини тим більше швидкості руху повітря повинні бути в робочих отворах).

При роботі з кислотами і лугами необхідно користуватися відповідним спецодягом.

Для захисту очей необхідно застосовувати окуляри в гумовій оправці.

Для одночасного захисту очей та обличчя від бризок кислот, лугу, гарячих рідин (особливо при розливі) краще застосовувати щиток на голову. Щиток виготовляється з тонкої листової фібри, прозорий екран - з оргскла. Шкіру рук необхідно захищати латексними або гумовими печатками, причому перед початком роботи вони повинні бути перевірені на герметичність (для виявлення розривів).

Відпрацьовані кислоти і луги перед зливом в каналізацію необхідно нейтралізувати у відповідності з технологічною інструкцією.

При опіках кислотами и лугами треба як можна скоріше (впродовж 10-15 хвилин) промити уражену ділянку рясним струменем чистої води, і звернутися в медпункт.

Пайка – нероз’ємне з'єднання деталей за допомогою припою. Припої, які найбільш часто застосовуються – це олов'яно-свинцеві :ПОМ-18, ПОС-30, ПОС-40, ПОС-61 та ПОСК-50, який містить 32% свинцю.

Процес пайки супроводжується забрудненням повітря, робочих поверхнею, одягу та шкури рук, це може привести до свинцевих отруєнь організму та викликати змінення крові, нервової системи и сосудів.

В цілях попередження отруєння свинцем ділянки пайки оборудуються у відповідності до санітарних норм.

В приміщеннях, де проводиться пайка припоєм, яких містить свинець, щоб уникнути потрапляння свинцю в організм не дозволяється зберігати особисті речі, приймати їжу та курити, а також прасувати робочу одежу вдома. Робоче місце пайки оборудується місцевою витяжною вентиляцією, яка забезпечує концентрацію свинцю в робочій зоні не більш гранично допустимій – 0,01 мг/м³ (I клас небезпеки).

Для попередження опіків і забруднення свинцем шкіри рук, повинні бути видані салфетки для видалення зайвого припою з жала паяльника, а також пінцети для підтримки проводу, що припаюється, і для подачі припою до ділянки пайки, якщо відсутня автоматична подача.

При монтажних роботах, які пов’язані з небезпечністю засмічення або опіку ока, передбачена видача робітникам захисних окулярів.

Для захисту від окислення ділянок пайки застосовують флюси: каніфольно-спиртовий при пайці припоями ПОС-40, ПОС-61 та ПОСК-50, хлористий цинк при пайці і лудінні припоями ПОС-18 та ПОС-30. Каніфоль подразнює шкіру, може викликати сип, а хлористий цинк може викликати сильне подразнення, пропалювати шкіру та слизові оболонки.

Пайка в лабораторії виконувалась вручну – паяльником, і для попередження небезпечного впливу необхідно після закінчення робіт ополіскувати руки одновідсотковим розчином оцтової кислоти, мити їх гарячою водою з милом, споліскувати рот та чистити зуби.