4. структурна перебудова економіки, її інтеграція в світове господарство, підвищення конкурентоздатності української продукції на світовому ринку;

5. Створення конкурентного ринкового середовища;

6. активна соціальна політика з метою пристосування працездатного населення до нових умов, соціальний захист найвразливіших верств населення.

Регіональні економічні системи є складно структурованими комплексами, всі елементи яких знаходяться у певних внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язках, що визначають особливості функціонування національної системи господарства в цілому. Державні органи управління повинні економічними методами активно впливати на зміну структурних пропорцій з тим, щоб створити сприятливі умови для досягнення певних соціально-економічних цілей, забезпечити стабільне функціонування регіональної економіки.

Структурна трансформація економіки - система узгоджених між собою заходів, спрямованих на зміну структури економіки (її організаційної, галузевої, територіальної та інституційної підсистем) з метою зростання обсягів конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва й вирішення на цій основі соціальних завдань.

4. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації:

а) галузей паливної промисловості України;

Вугільна промисловість.

Загальні запаси вугілля в Україні складають майже 119 млрд. т, з них більше 56 млрд. т — балансові запаси. Зосереджені запаси вугілля в трьох басейнах: Донецькому, Львівсько-Волинському кам'яновугільних і Дніпровському буровугільному басейнах. За питомою вагою балансових запасів найбільші перспективи має Донецький — 93 % усіх запасів, Львівсько-Волинський — 2,6 і Дніпровський — 3,9 %.

В останнє десятиріччя вугільна промисловість України знаходиться у кризовому_стані. Сьогодні майже 40 % усіх шахт працюють понад 50 років, а деякі — більше 70 років і лише 8 % шахт експлуатуються менше 20 років. За останні 20 років у Донбасі не було побудовано жодної шахти, у Львівсько-Волинському басейні тільки одна. При цьому виробничі потужності шахт, що вибули з експлуатації, за 1991—2007 рр. склали близько 80 млн. т. Майже всі шахтарські регіони є зонами екологічного лиха.

Нафтова промисловість. представлена нафтовидобувною та нафтопереробною промисловістю. Нині запаси нафти в Україні оцінюються в 1,2 млрд. т.

Загальний видобуток її в країні склав у 2007 році 4 млн. т проти 5,3 млн. т у 1990 р. і 13,9 млн. т у 1970 р. Згідно з енергетичною стратегією розвитку України видобуток нафти повинен збільшитися у 2030 р _:до 5,4 млн. т, а обсяг переробки — до 45 млн. т при підвищенні глибини її переробки до 90%.

Нафтопереробна промисловість України має значні потужності (понад 52 млн. т сирої нафти на рік). Нині в Україні функціонують шість основних нафтопереробних заводів, найкрупніші з яких - Кременчуцький (його потужність — 18,6 млн. т на рік), Лисичанський (16 млн. т) і Херсонський (7,1 млн. т на рік), а також менш потужні: Одеський, Дрогобицький та Надвірнянський заводи.

Глибина переробки нафти на нафтопереробних заводах України низька — до 66 % (проти 80 % у Західній Європі і 90% у США). В умовах дефіциту нафти в Україні, необхідна її глибша переробка, що дало б кономію нафти та розширило б виробництво цінних нафтопродуктів.

Газова промисловість в Україні — одна з наймолодших галузей, яка має величезне значення і розвивається прискореними темпами.

Сумарні задаси природного газу в Україні оцінюються майже в. 6,5 трлн, перспективні — в 1 трлн м³ і прогнозні — у 2_;4 трлн м³. Найбільший видобуток газу у 1975 році був – 68,7 млрд. м³, а зараз – 21,1 млрд. м^3.

Обсяги власного видобутку природного газу покривають потреби в ньому лише на

30 %, а решта покривається за рахунок імпорту. Україна — одна з найбільших у світі кран — споживачів природного газу. В 2007 р. тут було спожито 68,0 млрд. м³. Понад 66 % його споживає промисловість, у тому числі до 30 % — електроенергетика та понад 20 % - комунально-побутовий сектор.

Загальна довжина газопроводів перевищує 35 тис. км, у тому числі 23 тис. км складають магістральні газопроводи, експлуатується 13 підземних газосховищ потужністю 30 млрд. м³ газу на рік.

Б)Електроенергетика.

Сучасна потужність електростанцій України складає 53,9 млн. кВт, у тому числі теплових електростанцій — 3,5 млн., гідроелектростанцій — 5 млн. і атомних 13,8 млн. кВт.

Використовується продукція електроенергетики переважно у промисловості — 52,1 %, на транспорті – 5,2, у сільському господарстві— 1,6, на підприємствах інших видів діяльності — 8,0, населенням — 8,0 %. Значну частину електроенергії Україна експортує 6,2 % її виробництва. Імпорт складає лише1,7 % її виробництва.

Основу електроенергетики України становить теплова електроенергетика. В 2007 р. на неї припадало 65 % потужності всіх електростанцій і 47,6 % виробництва електроенергії в Україні.

Важливе займає гідроенергетика. Вона відіграє незначну роль у виробництві електроенергії в Україні - до .5 % загального виробництва). Потужність гідроелектростанцій також невелика — 5,0 млн. кВт (9,3 % загальних потужностей країни).

Все більшого значення в Україні набуває атомна електроенергетика. На території країни знаходиться п'ять АЕС. На чотирьох діючих АЕС (Запорізькій, Хмельницькій, Рівненській і Південноукраїнській) експлуатуються 15 енергоблоків, загальна потужність яких складає 13,8 млн. кВт, або 25,7 % загальної потужності електростанцій країни. В 2007 р. ними було вироблено 92,5 млрд. кВт/год. електроенергії, або 47,1 % її загального виробництва