
- •Тема 2.2 о р г а н і з а ц і я т е х н і ч н о г о а г р о с е р в і с у
- •Організаційні основи технічного агросервісу. Зміст технічного сервісу на різних рівнях управління та перспективи його розвитку.
- •Державний рівень
- •40.. .50 % Трудозатрат на ремонтні роботи, 30.. .40 % - на самостійне виконання ремонтів, і до 20 % затрат праці на сільські ремонтні майстерні.
- •Організація технічного обслуговування. Фонди часу.
- •Основні параметри, які характеризують організацію технічного обслуговування ( такт поста, фронт обслуговування, пропускна здатність лінії технічного обслуговування)
- •Розрахунок необхідної кількості обслуговуючого персоналу пункту технічного обслуговування.
- •Розрахунок і вибір обладнання, площі дільниці і пункту технічного обслуговування.
40.. .50 % Трудозатрат на ремонтні роботи, 30.. .40 % - на самостійне виконання ремонтів, і до 20 % затрат праці на сільські ремонтні майстерні.
ІІ
Організація технічного обслуговування. Фонди часу.
Насиченість господарств технікою і розвиток ремонтно-обслуговуючої бази визначили потребу в розподілі ремонтно – обслуговуючих робіт (діагностування, технічне обслуговування і ремонт) між окремими підрозділами технічного сервісу, що має важливе значення у загальному комплексі робіт по підтриманні машинно – тракторного парку в робото здатному стані.
Відомо, що зосередження великого обсягу однотипних ремонтно-обслуговуючих робіт в одному місці (обмежується в основному витратами, пов’язаними з транспортуванням об’єктів) зменшує трудомісткість цих робіт і підвищує якість за рахунок значного розчленування технологічного процесу на окремі операції, застосування більш досконалого ремонтно-технологічного обладнання
Організація обслуговування для конкретної машини в сучасних умовах полягає у проведенні таких робіт:
° вимірювання засобами технічної діагностики параметрів, що визначають стан її складових частин;
° порівняння одержаних значень із допустимими чи граничними величинами;
° визначення залишкового ресурсу складових частин;
° призначення виду і обсягу ремонтно-обслуговуючих робіт;
° виконання призначених робіт.
Як видно з наведеного переліку, перші три групи робіт пов'язані з технічним діагностуванням. Мета діагностування полягає у визначенні технічного стану та причин несправностей машин, у видачі рекомендацій з виконання необхідних операцій технічного обслуговування і ремонту.
Розподіл обслуговуючих робіт за місцем їх виконання – одне з найважливіших завдань планування. У кожному конкретному випадку слід виходити із зайнятості машин на сільськогосподарських роботах і економічної доцільності з урахуванням вартості робіт і перевезень, наявності доріг з твердим покриттям, транспортабельності машин і, зрештою, якості і строків проведення робіт. Тому перед тим як, розподіляти ремонтно-обслуговуючі роботи між окремими структурами технічного сервісу слід підрахувати порівняльну собівартість виконання цих робіт при різних варіантах
Отже завдання полягає у тому, щоб під час розподілу ремонтно-обслуговуючих робіт між структурними підрозділами технічного сервісу знайти такий взаємозв’язок між ними, який забезпечив би мінімальні витрати на підтримання машинно-тракторного парку у роботоздатному стані.
Тому засоби усунення виявлених несправностей повинні бути розміщені якмрга ближче до працюючих машин. Звідси виконання технічного обслуговування з діагностуванням і усуненням несправностей всієї сільськогосподарської техніки доцільно виконувати в майстернях пунктів технічного обслуговування господарств, а при наявності технічної можливості рекомендується планувати в них виконання потокових ремонтів тракторів і комбайнів на базі складальних одиниць (агрегатів).
Режим роботи майстерні ПТО характеризується тривалістю зміни в годинах і кількістю змін на добу.
Кількість змін залежить від наявності обладнання і виробничих площ для його розміщення. як правило, майстерні господарств працюють в одну зміну.
При шестиденному робочому тижні тривалість зміни 7 годин.
Тривалість роботи майстерні, обладнання і робітників протягом року залежить від дійсного річного фонду часу.
Дійсний
фонд часу – це час, який повинні затратити
майстерня, обладнання і робітники на
виконання обслуговуючих робіт протягом
календарного року.
Дійсний річний фонд часу майстерні (год.) розраховують так:
Ф
=
, год.
де d
і d
-
відповідно кількість робочих і
передвихідних (у тому числі і святкових)
днів на рік;
t
і
t
- відповідно тривалість повної робочої
зміни і зміни у передвихідні дні;
n - кількість змін на добу.
Дійсний річний фонд часу обладнання (год.) визначають так:
Ф
=
, год.
де
- коефіцієнт, який враховує простій
обладнання в ремонті і дорівнює 0,95;
Дійсний річний фонд часу робітника (год.) визначають за формулою:
Ф
=
, год.
де d
- кількість
відпускних днів на рік;
-
коефіцієнт, який враховує невихід
робітника на роботу через хворобу і
виконання державних обов’язків і
дорівнює 0,95.
ІІІ