Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція тема 2.2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
311.3 Кб
Скачать

40.. .50 % Трудозатрат на ремонтні роботи, 30.. .40 % - на самостійне виконання ремонтів, і до 20 % затрат праці на сільські ремонтні майстерні.

ІІ

Організація технічного обслуговування. Фонди часу.

Насиченість господарств технікою і розвиток ремонтно-обслуговуючої бази визначили потребу в розподілі ремонтно – обслуговуючих робіт (діагностування, технічне обслуговування і ремонт) між окремими підрозділами технічного сервісу, що має важливе значення у загальному комплексі робіт по підтриманні машинно – тракторного парку в робото здатному стані.

Відомо, що зосередження великого обсягу однотипних ремонтно-обслуговуючих робіт в одному місці (обмежується в основному витратами, пов’язаними з транспортуванням об’єктів) зменшує трудомісткість цих робіт і підвищує якість за рахунок значного розчленування технологічного процесу на окремі операції, застосування більш досконалого ремонтно-технологічного обладнання

Організація обслуговування для конкретної машини в сучасних умовах полягає у проведенні таких робіт:

° вимірювання засобами технічної діагностики параметрів, що визначають стан її складових частин;

° порівняння одержаних значень із допустимими чи граничними величинами;

° визначення залишкового ресурсу складових частин;

° призначення виду і обсягу ремонтно-обслуговуючих робіт;

° виконання призначених робіт.

Як видно з наведеного переліку, перші три групи робіт пов'язані з технічним діагностуванням. Мета діагностування полягає у визначенні технічного стану та причин несправностей машин, у видачі рекомендацій з виконання необхідних операцій технічного обслуговування і ремонту.

Розподіл обслуговуючих робіт за місцем їх виконання – одне з найважливіших завдань планування. У кожному конкретному випадку слід виходити із зайнятості машин на сільськогосподарських роботах і економічної доцільності з урахуванням вартості робіт і перевезень, наявності доріг з твердим покриттям, транспортабельності машин і, зрештою, якості і строків проведення робіт. Тому перед тим як, розподіляти ремонтно-обслуговуючі роботи між окремими структурами технічного сервісу слід підрахувати порівняльну собівартість виконання цих робіт при різних варіантах

Отже завдання полягає у тому, щоб під час розподілу ремонтно-обслуговуючих робіт між структурними підрозділами технічного сервісу знайти такий взаємозв’язок між ними, який забезпечив би мінімальні витрати на підтримання машинно-тракторного парку у роботоздатному стані.

Тому засоби усунення виявлених несправностей повинні бути розміщені якмрга ближче до працюючих машин. Звідси виконання технічного обслуговування з діагностуванням і усуненням несправностей всієї сільськогосподарської техніки доцільно виконувати в майстернях пунктів технічного обслуговування господарств, а при наявності технічної можливості рекомендується планувати в них виконання потокових ремонтів тракторів і комбайнів на базі складальних одиниць (агрегатів).

Режим роботи майстерні ПТО характеризується тривалістю зміни в годинах і кількістю змін на добу.

Кількість змін залежить від наявності обладнання і виробничих площ для його розміщення. як правило, майстерні господарств працюють в одну зміну.

При шестиденному робочому тижні тривалість зміни 7 годин.

Тривалість роботи майстерні, обладнання і робітників протягом року залежить від дійсного річного фонду часу.

Дійсний фонд часу – це час, який повинні затратити майстерня, обладнання і робітники на виконання обслуговуючих робіт протягом календарного року.

Дійсний річний фонд часу майстерні (год.) розраховують так:

Ф = , год.

де d і d - відповідно кількість робочих і передвихідних (у тому числі і святкових) днів на рік;

t і t - відповідно тривалість повної робочої зміни і зміни у передвихідні дні;

n - кількість змін на добу.

Дійсний річний фонд часу обладнання (год.) визначають так:

Ф = , год.

де - коефіцієнт, який враховує простій обладнання в ремонті і дорівнює 0,95;

Дійсний річний фонд часу робітника (год.) визначають за формулою:

Ф = , год.

де d - кількість відпускних днів на рік;

- коефіцієнт, який враховує невихід робітника на роботу через хворобу і виконання державних обов’язків і дорівнює 0,95.

ІІІ