Крипильно-регулювальні роботи при технічному обслуговуванні машин. Класифікація кріпильних з'єднань за призначенням і умовами роботи

При виконанні технічних обслуговувань машин виникає потреба мати справу з такими найбільше поширеними видами з'єднань як роз'ємні та рухомо- роз'ємні.

До роз'ємних з'єднань належать такі, які можуть бути розібрані у випадку необхідності без особливих зусиль і без пошкоджень деталей, що до них належать. До цієї групи належать різьбові, шпонкові, шліцеві, конусні з'єднання, а також окремі з'єднання з нерухомими посадками.

Рухомо - роз'ємні з'єднання здійснюються за допомогою рухомих посадок по циліндричних, конічних, сферичних, гвинтових і плоских поверхнях різними способами.

Одним із технологічних прийомів при виконанні технічних обслуговувань, що забезпечують вихідні або допустимі параметри технічного стану спряжень є регулювання.

Регулювання - це встановлення і вирівнювання взаємодії частин і випробування (вузла, системи, механізму) машини

Для роботи придатні болти, гайки і шпильки лише з повною і чистою різзю, з неушкодженими головками. Допускається різь із зірваними двома крайніми нитками В різі на чавунних деталях болти і шпильки повинні бути вкручені на глибину не менше 0,8 діаметра. Різьба болта чи шпильки повинна виступати над гайкою на І...3 нитки. В отворах для шплінтів у болтах і шпильках не повинно бути вибоїн. Болти вставляють в отвір рукою або легкими ударами дерев'яного молотка. Застосовува­ти з цією метою стальний молоток не можна. Зазор між болтом і отвором не повинен бути більшим 0,5 мм на кожні 10 мм діаметра болта, а у відповідальних з'єднан­нях -=0,1...0,2 мм на кожні 10 мм діаметра. Якщо бол­ти центрують (наприклад, у з'єднаннях шатуна з криш­кою), то зазор між центруючим пояском і отвором ста­новить лише 0,02...0,04 мм.

Шпильки вставляють в тіло деталі за допомогою двох гайок, болта з гайкою чи спеціальним ключем. Якщо шпилька вставлена в тіло деталі нещільно, при просту­куванні мідним молотком по ненарізаній її частині буде чути деренчання.

VІ

Номенклатура змащувально-дозаправних робіт. Строки заміни моторних і трансмісійних олив

В процесі експлуатації тракторів, самохідних машин і автомобілів рекомендується систематично з відповідною періодичністю перевіряти рівень масла в картерах агрегатів і за необхідністю дозаправляти, а по мірі старіння масла замінювати його повністю. Строки заміни масла регламентуються правилами технічного обслуговування. В дея­ких агрегатах (механізмах) трактора заміну масла виконують при проведенні ТО-2, а в усіх інших агрегатах — при ТО-3.

При другому технічному обслуговуванні масло замінюють у кар­тері основного двигуна, в корпусах паливного насоса і регулятора частоти обертання вала двигуна, а в усіх інших агрегатах при ТО-3. У трансмісійно-ходовій частині масло замінюють при ТО-3.

В автомобілях масло в картері двигуна замінюють через певний кілометраж пробігу відповідно до рекомендацій заводу-виготівника.

Існує метод визначення строку заміни масла за показниками пере­вірки його стану у хімічній лабораторії. Перевірку якості моторного масла при від­сутності хімічної лабораторії можна виконати простим способом. Для цього прогрівають дви­гун до температури 60...80 °С. Закріпляють лист фільтрувальної бумаги на планшеті і кладуть на розігріту головку двигуна. Після цього на бумагу з щупа наносять 3...5 крапель масла і через 10 хв заміряють діаметр утворених кілець (рисунок 1); максимальний зовнішній діаметр плями — D, внутрішній діаметр зовнішнього кільця пля­ми — dy і зовнішній діаметр масляної плями — d₂. Визначають середнє значення вказаних діа­метрів для 3...4 плям.

Рисунок 1 Характерні зони плям від каплі масла

на фільтровальному папері.

D – найбільший зовнішній діаметр,

d ₁ – внутрішній діаметр зовнішнього кільця,

d ₂ – діаметр найменшої зони плями.

За середніми значеннями D_cep, d_1cep, d_2cep визначають коефіцієнти придатності масла К_п і К₃. Коефіцієнт придатності масла по за­брудненню його механічними домішками:

К_з = ,

Коефіцієнт придатності масла за наявністю присадок:

K = ,

Показники якості масла при різних коефіцієнтах К і К₃ наведені у таблиці 2.

Цей спосіб перевірки якості масла дозволяє використовувати його більший період при нормальних умовах експлуатації машини, що дає додатковий економічний ефект.

Таблиця 2. Показники якості картерного масла

Якість масла	Коефіцієнт придатності масла К	Забрудненість масла механічними домішками
		Колір ядра плям	Коефіцієнт придатності масла К
Придатне до використання	Менше 1,3	Світло-жовтий, світло-коричневий, темно-коричневий	Не визначається
Допускається короткочасне використання	1,3	Сірий, темно-сірий, чорний.	1,4 ,Більше 1,4
Необхідно замінити чи збагатити присадками	Більше 1,3	Чорний, чорний з відблиском (мазеподібний)	Менше 1,4

VІІ

Визначення оперативної трудомісткості операцій технічного обслуговування за нормативами

ТРУДОМІСТКІСТЬ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ – затрати праці на проведення одного технічного обслуговування даного виду. Трудомісткість технічного обслуговування встановлюються за нормами встановленими " Українським НДІ продуктивності агропромислового комплексу" та затвердженими "Міністерством аграрної політики та продовольства України"

Таблиця 3 Періодичність технічного обслуговування та нормативи

трудомісткості на їх проведення для комбайнів

Марка комбайна	Періодичність, фіз. га				Трудомісткість, люд. год.
	ТО-1	ТО-2	ПР	КР	ЩТО	ТО-1	ТО-2	Разом
КЗС-9-1	100	400	1600	3200	1,3	6,5	7,2	15,0
ДОН-1500	90	360	1440	2880	1,35	6,0	7,1	14,45
ЛАН	90	360	1440	2880	1,35	6,0	7,1	14,45
СК-5М "Нива"	60	240	960	1920	0,7	5,1	6,6	12,4
АТЕК-1300	70	280	1120	2240	0,8	5,1	6,6	12,5
ЕЗС-80	60	240	960	1920	0,7	5,1	6,6	12,4
РКМ 6-0,5	80	320	960	2880	0,5	2,7	7,2	10,4
КСКУ-6АС	60	240	960	1920	0,5	3,6	7,0	11,1

Таблиця 4 Трудомісткість технічного обслуговування тракторів

Марка Трактора	ЩТО	ТО-1	ТО-2	ТО-3	СТО	Усунення несправностей
К-701	0.6	2.2	11.6	25.2	18.3	38,5
К-700А	1.0	2.5	10.6	43.2	29.3	34,8
К-700	1.0	4.3	8.9	37.5	36.0	35,0
ХТЗ -170-21	0.22	1.2	6.2	37.9	4.9	33,2
ХТЗ-171-21	0.24	1.4	6.5	38.8	5.1	33,0
ХТЗ-172-21	0.26	1.7	6.9	40,5	3.4	34,4
Т-150К	0.24	1.9	6.8	42.3	5.3	33,0
МТЗ-80, МТЗ-82	0.4	2.7	6.9	19.8	3.5	17,7
ЮМЗ-6Л/6М	0.4	2.2	5.9	26.1	14.9	14,9
Т-40М/АМ	0.4	2.0	6.8	18.0	19.8	10,5
Т-25АІ/А	0.5	2.1	2.8	10.8	0.9	12,0
Т-16М	0.5	0.9	2.7	7.7	1.8	9,5
ЮМЗ-80	0.4	2.2	5.9	26.1	14.9	17,5
ЮМЗ-82	0.4	2.7	6.9	19.8	3.5	17,7
Т-150	0.24	0.8	4.7	32.0	6.7	45,5
ХТЗ-153	0.22	0.79	4.8	32.5	6.9	40,4
ХТЗ-180 Р	0.35	0.85	5.2	32.3	7.1	38,3
ДТ-75Н	0.5	2.7	6.4	21.4	17.1	28,7
ДТ-75М	0.5	2.3	8.5	20.0	25.0	27,3
Т-70С, Т-54В	0.2	2.3	6.9	14.0	6.8	25,4
Т-4А	0.5	1.7	5.7	31.8	16.5	44,5