Теорія еліт
Теорія Макіавеллі: еліта – правляча група, що здійснює керівництво суспільством. В залежності від форми і здійснення влади еліта поділяється на “львів” – прихильників неприкритого насилля і “лисиць”, які надають перевагу більш гнучким методам управління.
Концепція еліт Моске, Парето, Міхельса /маківеалістська школа/:
суспільство закономірно поділяється на правлячу меншість і керовану більшість. В основі цього поділу лежить природна нерівність людини за талантом і здібностями, інтелектом, багатством; еліта являє собою згуртовану групу, що відрізняється виключними якостями і здібностями , яка усвідомлює свою перевагу над іншими; розвиток будь якого суспільства залежить від політичної еліти.
Народ – біологічна єдність людей, яка поєднана кровними зв’язками ( сім’я, родина, рід, плем’я, народ).
Етнос (національна меншина) – стійка сукупність людей, що належать до певного народу, проживають на території чи в складі іншого народу, зберігає культурні , побутові, мовні , психологічні особливості.
Нація –політично і державно організований народ
Національні відносини – відносини між суб’єктами національного розвитку.
Націоналізм – теорія і практика етнічних відносин, грунтування на самоідентифікації або самовизначені націі у вирішенні своїх проблем. Реалізується в різноманітних формах діяльності, зумовлених специфікою розвитку націй.
Види націоналізму
Громадянський – базується на принципах вільного самовизначення особистості. Іноді дорівнює патріотизму. Спрямований на консолідацію населення за допомогою права, культури і ідеології.
Етнічно-політичний – заснований на розумінні нації як політичної сутності. Його мета – боротьба за утримання державності з урахуванням політичної системи. Його критикують за спрямованість на досягнення переваг для одного народу. Політичний націоналізм домінуючих народів призводить до дискримінації нетитулованних, узурпації влади.
Націоналізм недомінуючих етносів в екстримальному розвитку дбає про сепаратистські цілі, домагається вирішення проблеми етнічної нерівності будь-якими засобами.
У сфері культури спрямований на збереження цілісьності народу, розвиток його мови, культури, і самосвідомості
Частина маржинальних груп, що не можуть себе ідентифікувати, мають дуже низький чи дуже високий статус, їм характарна пасивна форма націоналізму, яка проявляється тільки в стресових сітуаціях.
Класичний – реалізується як спроба досягнення повної незалежності, притаманний пострадянським країнам.
Паритетний – виявляється в прагнені до повної незалежності, яка обмежена внутрішніми чи зовнішними показниками.
Економічний – прагнення до економічної незалежності етнонаціональних утворень.
Захисний – характерна ідея про необхідність відсічі “зовішнім силам”, збереження культури, мови, території.
Ліберальний – відстоює права і свободи особистості, виступає за додержання базових европейських цінностей.
Принципи національного розвитку:
право на існування (заперечує геноцид),
право на самоідентифікацію,
право на суверенітет (самовизначення і самоврядування),
право на збереження культурної самобутності,
право на контроль за використанняя природних ресурсів,
право на використання досягнень сучасної цівілізації.