
- •Мова і суспільство. Функції мови
- •Сучасна українська літературна мова і мова професійного спрямування
- •Державний статус української мови. “Закон про мови в Українській рср” від 28 жвтня 1989р
- •4. Мова у професійній діяльності економіста
- •5. Походження і формування української літературної мови
- •6. Мовна норма. Види норм української літературної мови. Нормативність як основа професійної мовної культури
- •7. Особливості усної форми української літературної мови
- •8. Особливості писемної форми української літературної мови
- •9. Поняття про функціональний стиль української літературної мови. Основні стилі ураїнської літературної мови
- •10. Характеристика наукового стилю української літературної мови
- •11. Характеристика публіцистичного стилю української літературної мови
- •12. Характеристика офіційно-ділового стилю української літературної мови
- •13. Писемна форма офіційно-ділового стилю. Документи їх різновиди
- •Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста
- •Характеристика розмовного стилю української літературної мови. Мовленевий етикет – основа спілкування студентів і спеціалістів.
- •Лексика ураінської мови. Словниковий склад української мови з погляду походження
- •Лексика укр мови з погляду вживання
- •Багатозначні і однозначні слова. Пряме і переносне значення слів. Точність слововживання як ознака офіційно-ділового і наукового стилів укр літературної мови
- •Омоніми, синоніми, параноніми, антоніми у різних функціональних стилях укр літературної мови
- •Синонімія, паронімія й омонімія у науковому тексті
- •Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізмів і діалектизмів у різних комунікативних сферах
- •Місце і роль економічної термінології в словнику укр літературної мови
- •Загальновживані слова, професіоналізми і терміни
- •Запозичення із загальноєвропейських мов та їх роль у формуванні укр економічної термінології
- •Взаємодія національних та інтернаціональних елементів у процесі формування економічної терміносистеми
- •Грецькі та латинські терміноелементиі слова у сучасному економічному словнику
- •Активний і пасивний словник української мови. Неологізми в галузі економічної термінології. Застаріла термінолексика (архаїзми, історизми) в економічній мові
- •Фразеологія. Джерела виникнення фразеологізмів
- •Роль фразеологізмів в оптимізації професійного мовного спілкування
- •Українська лексикографія. Типи словників. Їхня характеристика. Специфіка тлумачення економічних термінів у загальномовних і спеціальних словниках
- •Енциклопедичні словники, їх роль у навчанні та професійній діяльності
- •Лінгвіністичні словники, їх роль у навчанні та професійній діяльності
- •Особливості української орфоепії
- •Українська орфографія. Принципи українського правопису
- •Вживання великої літери
- •Правопис слів іншомовного походження
- •Графічні скорочення, їх використання у міжнародній правовій та економічній практиці
- •Правопис складних слів
- •Правопис складних іменників
- •Правопис українських префіксів і суфіксів
- •Правопис прізвищ
- •Іменник. Відмінкові закінчення іменників-термінів чоловічого роду 2-ої відміни в родовому відмінку однини
- •Іменник. Відмінкові закінчення іменників чоловічого роду 2-ої відміни в давальному відмінку однини у ділових документах
- •Складні випадки відмінювання українських прізвищ, імен та імен по батькові
- •Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників. Аналітична і синтетична форми у науковому й офіційно-діловому стилях
- •Ступені порівняння прикметників
- •Числівник. Відмінювання числівників в українській мові. Способи передавання цифрової інформації у наукових текстах і текстах документів правопис та відмінювання числівників
- •Займенник. Особливості відмінювання займенників
- •Прислівник. Особливості функціонального навантаження прислівників у різних стилях укр літературної мови
- •Дієслово. Дієслівні форми та способи їх творення. Специфіка творення дієприкметників в укр мові
- •Прийменник. Прийменникові конструкції у мові офіційних документів
- •Синтаксис. Словосполучення та речення. Синтаксичні особливості наукових та офіційно-ділових текстів
- •Правила узгодження складеного підмета з присудком в українській літературній мові
- •Правила узгодження числівника з іменниками в укр літературній мові
- •Прості та складні речення. Їх функціональне навантаження у різних стилях укр літературної мови
- •Пунктуація. Розділові знаки у простому і складному реченнях
- •Пряма, непряма і невласне пряма мова. Діалог як продуктивна форма усного професійного спілкування
- •Цитати. Їх роль у науковому стилі мови. Розділові знаки при цитатах
- •Культура мови і мовний етикет
- •Структура та мовні особливості обліково-фінансових документів (доручення, розписка)
- •Структура та мовні особливості документів щодо особово складу (заява, автобіографія, резбме)
- •Структура та мовні особливості довідково-інформаційних документів (доповідна записка, пояснювальна записка)
- •Мова і суспільство. Функції мови
13. Писемна форма офіційно-ділового стилю. Документи їх різновиди
Офіційно-діловий стиль – це мова ділових паперів: розпоряджень, постанов, програм, заяв, автобіографій, резолюцій, протоколів, указів, актів, законів, наказів, анкет, розписок тощо. Основна ф-ція офіційно-ділового стилю – інформативна (повідомлення). Сфера вживання ділового стилю зумовлює його жанрову розгалуженість. Більшість жанрів ділового мовлення відображає соціальне спілкування. Власне, ф-ція офіційно-ділового стилю полягає в тому, що він надає висловлюванню характер документа, а відображеним у ньому різним сторонам людських стосунків – офіційно-ділового забарвлення.
Основною одиницею офіційно-ділового стилю є документ. Документи використовуються в різних галузях людської діяльності, ділянках знань, сферах життя.
Документи класифікуються за такими критеріями:
За найменуванням: заява, лист, телеграма, довідка, інструкція, службова записка, протокол та ін.
За походженням: службові (офіційні) й особисті.
За місцем виникнення: внутрішні, зовнішні.
За призначенням: особові офіційні документи, кадрові, довідково-інформаційні, обліково фінансові, господарсько-договірні, організаційні розпорядчі.
За напрямом: вхідні, вихідні.
За формою: стандартні (типові), індивідуальні (нестандартні).
За терміном виконання: звичайні безстрокові, термінові, дуже термінові.
За ступенем гласності: загального користування, службового користування, таємні, цілком таємні.
За стадіями створення: оригінали, копії.
За складністю (кількістю відображених питань): прості, складні.
За терміном зберігання: тимчасового, тривалого, постійного.
За технікою відтворення: рукописні,відтворені механічним способом.
За носієм інформації: на папері, диску, фотоплівці, магнітній стрічці, перфострічці, дискеті.
Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста
Художній стиль реалізується в таких жанрах: трагедія, комедія, драма, водевіль роман, повість, оповідання, поема, вірш, байка, епіграма. Різнобічний вплив на думки і почуття за допомогою художніх образів, формування ідейних переконань, моральних якостей та естетичних смаків. Застосовується у мистецтві слова, творчій дільності, літературі, різних видах мистецтва, культури, освіти.
Художній стиль виходить за межі не тільки інших стилів, а й літературної мови, бо він включає в себе (з певною метою, звичайно) і позалітературні мовні засоби - діалектизми, жаргонізми тощо
Однак достоїнства художнього мовлення визначаються не тільки незвичайною широтою охоплення засобів загальнонародної мови Художнє мовлення — це ще й зразкове мовлення.
Художній стиль поєднує в собі окремі ознаки інших стилів. Це пояснюється насамперед змістом художнього твору, його ідейним спрямуванням, а не довільним використанням елементів наукового, публіцистичного чи офіційно-ділового стилів.
Основним завданням художнього стилю є творення за допомогою мовних засобів художніх образів. При цьому широко використовуються всі можливі експресивно-емоційні засоби мови її лексичне, фонетична багатство, уся різноманітність граматичних форм і конструкцій.
Щодо форми мовлення художній стиль є досить своєрідним. Основна його форма – писемна, однак і в усному мовленні широко використовуються його елементи. У текстах цього стилю широко використовуються синоніми, антоніми, омоніми, пароніми, слова в переносному значенні.
У художньому стилі використовуються різні типи мовлення і зв'язки речень у тексті.