
- •Мова і суспільство. Функції мови
- •Сучасна українська літературна мова і мова професійного спрямування
- •Державний статус української мови. “Закон про мови в Українській рср” від 28 жвтня 1989р
- •4. Мова у професійній діяльності економіста
- •5. Походження і формування української літературної мови
- •6. Мовна норма. Види норм української літературної мови. Нормативність як основа професійної мовної культури
- •7. Особливості усної форми української літературної мови
- •8. Особливості писемної форми української літературної мови
- •9. Поняття про функціональний стиль української літературної мови. Основні стилі ураїнської літературної мови
- •10. Характеристика наукового стилю української літературної мови
- •11. Характеристика публіцистичного стилю української літературної мови
- •12. Характеристика офіційно-ділового стилю української літературної мови
- •13. Писемна форма офіційно-ділового стилю. Документи їх різновиди
- •Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста
- •Характеристика розмовного стилю української літературної мови. Мовленевий етикет – основа спілкування студентів і спеціалістів.
- •Лексика ураінської мови. Словниковий склад української мови з погляду походження
- •Лексика укр мови з погляду вживання
- •Багатозначні і однозначні слова. Пряме і переносне значення слів. Точність слововживання як ознака офіційно-ділового і наукового стилів укр літературної мови
- •Омоніми, синоніми, параноніми, антоніми у різних функціональних стилях укр літературної мови
- •Синонімія, паронімія й омонімія у науковому тексті
- •Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізмів і діалектизмів у різних комунікативних сферах
- •Місце і роль економічної термінології в словнику укр літературної мови
- •Загальновживані слова, професіоналізми і терміни
- •Запозичення із загальноєвропейських мов та їх роль у формуванні укр економічної термінології
- •Взаємодія національних та інтернаціональних елементів у процесі формування економічної терміносистеми
- •Грецькі та латинські терміноелементиі слова у сучасному економічному словнику
- •Активний і пасивний словник української мови. Неологізми в галузі економічної термінології. Застаріла термінолексика (архаїзми, історизми) в економічній мові
- •Фразеологія. Джерела виникнення фразеологізмів
- •Роль фразеологізмів в оптимізації професійного мовного спілкування
- •Українська лексикографія. Типи словників. Їхня характеристика. Специфіка тлумачення економічних термінів у загальномовних і спеціальних словниках
- •Енциклопедичні словники, їх роль у навчанні та професійній діяльності
- •Лінгвіністичні словники, їх роль у навчанні та професійній діяльності
- •Особливості української орфоепії
- •Українська орфографія. Принципи українського правопису
- •Вживання великої літери
- •Правопис слів іншомовного походження
- •Графічні скорочення, їх використання у міжнародній правовій та економічній практиці
- •Правопис складних слів
- •Правопис складних іменників
- •Правопис українських префіксів і суфіксів
- •Правопис прізвищ
- •Іменник. Відмінкові закінчення іменників-термінів чоловічого роду 2-ої відміни в родовому відмінку однини
- •Іменник. Відмінкові закінчення іменників чоловічого роду 2-ої відміни в давальному відмінку однини у ділових документах
- •Складні випадки відмінювання українських прізвищ, імен та імен по батькові
- •Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників. Аналітична і синтетична форми у науковому й офіційно-діловому стилях
- •Ступені порівняння прикметників
- •Числівник. Відмінювання числівників в українській мові. Способи передавання цифрової інформації у наукових текстах і текстах документів правопис та відмінювання числівників
- •Займенник. Особливості відмінювання займенників
- •Прислівник. Особливості функціонального навантаження прислівників у різних стилях укр літературної мови
- •Дієслово. Дієслівні форми та способи їх творення. Специфіка творення дієприкметників в укр мові
- •Прийменник. Прийменникові конструкції у мові офіційних документів
- •Синтаксис. Словосполучення та речення. Синтаксичні особливості наукових та офіційно-ділових текстів
- •Правила узгодження складеного підмета з присудком в українській літературній мові
- •Правила узгодження числівника з іменниками в укр літературній мові
- •Прості та складні речення. Їх функціональне навантаження у різних стилях укр літературної мови
- •Пунктуація. Розділові знаки у простому і складному реченнях
- •Пряма, непряма і невласне пряма мова. Діалог як продуктивна форма усного професійного спілкування
- •Цитати. Їх роль у науковому стилі мови. Розділові знаки при цитатах
- •Культура мови і мовний етикет
- •Структура та мовні особливості обліково-фінансових документів (доручення, розписка)
- •Структура та мовні особливості документів щодо особово складу (заява, автобіографія, резбме)
- •Структура та мовні особливості довідково-інформаційних документів (доповідна записка, пояснювальна записка)
- •Мова і суспільство. Функції мови
Структура та мовні особливості обліково-фінансових документів (доручення, розписка)
Доручення – це документ, яким організація чи окрема особа надає іншій особі право на певну діяльність або отримання матеріальних цінностей від її імені. Залежно від суб'єкта дії доручення поділяються на:
— особисті (особа доручає особі);
— офіційні (установа доручає особі чи установі).
Особисте доручення юридично правомірне лише у тому випадку, коли підпис особи, що склала доручення, завірив керівник установи печаткою і своїм підписом. Реквізити особистого доручення:
1. Назва виду документа. 2. Текст. 3. Дата. 4. Підпис особи, яка склала доручення. 5. Завірення підпису.
Офіційні доручення друкуються на спеціальних бланках. Реквізити офіційного доручення:
1. Штамп. 2. Номер. 3. Дата. 4. Назва виду документа. 5. Текст. 6. Зразок підпису особи, якій видано доручення. 7. Підпис керівника установи.8. Печатка.
Текст доручення містить такі відомості:
— прізвище, ім'я, по батькові, посада особи (в офіційному дорученні — назва установи), яка видає доручення;
— прізвище, ім'я, по батькові, посада особи, якій видається доручення;
— назва установи, від якої особа повинна отримати матеріальні цінності або в якій особа здійснює свою діяльність;
— напрям діяльності особи або перелік матеріальних цінностей, їх кількість і; вартість;
— термін дії доручення;
назва та відомості про документ (паспорт, посвідчення), що засвідчує особу, якій видається доручення.
Розписка – це письмове підтвердження певної дії, яка мала місце, —передачі й отримання документів, товарів, грошей. Реквізити: І. Назва виду документа. 2. Текст: прізвище, ім'я, по батькові та посада особи, яка дає розписку і підтверджує отримання цінностей; прізвище, ім'я, по батькові та посада особи, яка передала цінності; у чому конкретно дано розписку (вказуються точні найменування матеріальних цінностей, їх кількість і вартість — словами і цифрами); відомості про документ (паспорт, посвідчення), що засвідчує особу, яка отримує цінності; підстава передачі й отримання цінностей.
3. Дата. 4. Підпис особи, яка отримала цінності. 5. Завірення підпису (у приватній розписці).
Розписка може бути приватного (особа отримує цінності від особи) і службового (особа — представник установи — отримує цінності від цієї або іншої установи) характеру.
Структура та мовні особливості документів щодо особово складу (заява, автобіографія, резбме)
Автобіографія – це документ, в якому особа повідомляє основні факти своєї біографії. Реквізити:
І. Назва виду документа. 2. Текст, в якому зазначається: прізвище, ім'я, по батькові; дата народження; місце народження; відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося навчатися); відомості про трудову діяльність (коротко, у хронологічній послідовності назви місць роботи й посад); короткі відомості про склад сім'ї (батько, мати, чоловік, дружина, діти).
3. Дата написання. 4. Підпис. Кожне нове повідомлення пишеться з абзацу.
Резюме – це документ, у якому коротко викладаються особисті, освітні та професійні відомості про особу. Реквізити:
1. Назва виду документа. 2. Текст, що містить таку інформацію: домашня адреса, телефон (факс); прізвище, ім'я, по батькові; мета, з якою написано документ; особисті дані (дата народження; сімейний стан; націоальність (якщо потрібно); відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося вчитися; ступінь володіння чемними мовами (при потребі); відомості про професійний досвід (яку посаду обіймає, попередні посади, із зазначенням стажу роботи); відомості про публікації (якщо потрібно); інша інформація на вимогу роботодавця.
3. Дата (при потребі). 4. Підпис (при потребі).
Резюме повинно бути детальним, точним, але лаконічним. Кожне нове повідомлення пишеться з абзацу. Як правило, цей документ надсилається до установи, яка оголосила вакансії. Після ознайомлення дирекції із документом претенденти запрошуються на співбесіду. Якщо особа відповідає вимогам установи, то їй пропонують заповнити резюме у вигляді анкети безпосередньо на місці.
Заява – це документ, який містить прохання особи (особиста заява) або установи (службова заява) щодо здійснення своїх прав або захисту інтересів. Реквізити:
І. Адресат (назва установи або посада та ініціали керівника, на ім'я яких подасться заява).
2. Адресант (назва установи або посада, ініціали (іноді адреса і паспортні дані) особи, яка звертається із заявою).
3. Назва виду документа. 4. Текст.
5. Підстава (додаток): перелік документів, доданих до заяви на підтвердження її правомірності.
6. Дата. 7. Підпис.
Заява пишеться власноручно в одному примірнику. Різновидами заяви с заява-зобов'язання (прохання про надання позики), заява про відкриття рахунка, про притягнення до відповідальності тощо.