Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
українська словесність на 60.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
346.11 Кб
Скачать
  1. Займенник. Особливості відмінювання займенників

Займенником називається повнозначна частина мови, якап вказує на предмет (він, вона, воно, ти, ми), ознаки (той, цей, такий), кількість (скільки, стільки), але не називає їх.

1) Особові зайиенники він і вона в непрямих відмінках мають форми з іншими основами: в називному – він – вона, в родовому – його – її (неї), в давальному – йому – їй, у знахідному – його (нього) — її (неї), в орудному — ним — нею, в місцевому — на ньому (нім) — ній.

Форми займенників третьої особи (він. вона, воно, вони) після прийменників уживаються з приставним н: до нього, за неї, з них. Орудний відмінок мас форму з н і без прийменника: ним, нею, ними.

2) Зворотний займенник себе не має називного відмінка.

3) Присвійні, вказівні, питальні та означальні займенники чоловічого роду, в місцевому відмінку однини мають дві форми: на моєму і на моїм, на тому і на тім, ца цьому і на цім.

4) Складні неозначені і заперечні займенники відмінюються лише в основній частині: абихто, абикого, абикому; деякий, дея­кого, деякому. Ніхто, нікого, нікому, ніким, ні на кому.

  1. Прислівник. Особливості функціонального навантаження прислівників у різних стилях укр літературної мови

Прислівник — незмінна самостійна частина мови, що характеризує дію, стан або ознаку предмета і вступає в реченні обставиною. За своїм загальним граматичним значенням прислівники поділяються на означальні і обставинні. Означальні прислівники поділяються на три групи: якісно-означальні, кількісно-означальні і способу дії.

Якісно-означальні прислівники походять від прикметників, закінчуються на -о, -е і вказують на якість ознаки, дії, відповідають на запитання як? Наприклад: Тихо в лісі. Спокійно в горах.

Кількісно-означальні прислівники характеризують дію, стан, чи ознаку відповідно до кількості міри вияву, відповідають на запитання скільки? як багато? якою мірою? Наприклад: Недостатньо активний.

Прислівники способу дії вказують, яким способом відбувається дія чи виявляється ознака, відповідають на запитання як? яким способом? Наприклад: Іти по­руч. Заходили поодинці.

Обставин ні прислівники поділяються на такі групи: прислівники місця, прислівники часу, прислівники причини, прислівники мети. Прислівники місця вказують на місце або напрямок дії, відповідають на запи­тання де? куди? звідки? Наприклад: навколо, вниз.

Прислівники часу означають час дії, відповідають на питання коли? доки? відколи? з якого часу? до якого часу? Наприклад: сьогодні, тепер.

Прислівники причини називають причину дії, відповідають на запитання чому? через що? з якої причини? Наприклад: поневолі, ненароком, спросоння.

Прислівники мети вказують на мету дії, відповідають на запитання з якою метою? для чого? Наприклад наперекір, навмисне.

ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ

Словниковий шар прислівників поповнюється пере­важно за рахунок прийменниково-іменниковнх сполук. Деякі з цих сполучень перейшли у прислівники і пишуться разом або через дефіс.

Разом пишуться: Прислівники, утворені сполученням прийменника і іменником, займенником, прикметником, числівником, прислівником: потім, занадто, вночі. Складні прислівники, утворені з кількох основ: праворуч, стрімголов.

Окремо пишуться: Прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником. Найуживаніші з них такі: без кінця, без черги, на добраніч, на жаль, до речі, з радості, з жалю, в разі, уві сні, в далечінь.

Прислівникові сполучення, в яких повторюються основи, між якими стоїть прийменник: день у день, рік як рік. Сполучення, утворені поєднанням слова в називному відмінку зі словом в орудному відмінку: кінець кінцем, один одним, сама самотою.

Через дефіс пишуться: Прислівники, утворені від прикметників, займенників і прийменника по: по-новому, по-батьківськи, по-домаш ньому, по-літньому.

Прислівники, утворені від порядкових числівників за допомогою префікса по-: по-перше, по-друге, по-третє.

Прислівники, утворені від синонімічних або антонімічннх слів: зроду-віку, видимо-невидимо. Прислівники, в яких повторюються слова або корені (без службових слів або із службовими словами між ними): довго-довго, ледве-ледве.