44. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників. Аналітична і синтетична форми у науковому й офіційно-діловому стилях

Прикметники — це слова, що вказують на ознаку предмета і відповідають на питання який? яка? Як? чий? чия? чиє?

Ступені порівняння прикметників

Якісні прикметники мають два ступені порівняння: вищий і найвищий.

Вищнй ступінь порівняння вказує, що ознака властива одній людині чи одному предмету в більшій мірі, ніж іншим: красивіший, молодший, більший.

Вищий ступінь утворюється від основи чи кореня метника за допомогою суфіксів -ш-, -іш-: довший, дешевший. При цьому в основі чи корені втрачаються суфікси -к-, -ок-, -ек- перед суфіксом -ш- (тонкий - тонший, глибокий– глибший). Перед суфіксом -іш- суфікси -к-, -ок-, -ек- зберігаються (чіткий – чіткіший, стрункий–стрункіший) тощо.

Найвищий ступінь порівняння виражає найвищу міру ознаки предмета і утворюється додаванням до вищого рівня префікса най-: найближчий, найдорожчий. Форма найвищого' ступеня може підсилюватися частками як, що, які з прикметниками пишуться разом: якнайбільший, щонайзручніший.

Аналітичні форми вищого ступеня прикметників утворюються за допомогою слів більш, менш (менш зручний, більш здібний), найвищого — додаванням до форми звичайного ступеня слова найбільш (найбільш приємний, найбільш веселий).

Форми вищого і найвищого ступенів прикметників відмінюються за родами, числами і відмінками.

Деякі прикметникові форми виявляють стилістич­не забарвлення. У діловому стилі використовуються прикметники з префіксами архі-, гіпер-, ультра-, над-: архіважливий, ультрамодний, надтвердий, гіперінфляційний. Якщо ці прикметники потрапляють у художні тексти, то набувають різних емоційно-експресивних відтінків.

За структурно-морфологічним типом творення існує проста, або синтетична, і скадена, або аналітична, форма вищого ступеня. Синтетична форма вищого ступеня утворюється від основ первинних і похідних якісних прикметників додаванням суфікса –іш- або –ш-, напр.: молодий– молодший, густий – густіший. Аналітична форма вищого ступеня інтенсивності ознаки утворюється додаванням до прикметника із самою помірної ознаки слів більш або менш, напр.: менш вдалий, більш кваліфікований.

Найвищий ступінь інтенсивності ознаки, його синтетична форма утворюється додаванням префікса най- до форми прикметника вищого ступеня, напр.: потужніший – найпотужніший. Аналітична форма найвищого ступеня утворюється шляхом поєднання прислівника найбільш з формою неступеневого прикметника, напр.: найбільш вивчений.

45. Числівник. Відмінювання числівників в українській мові. Способи передавання цифрової інформації у наукових текстах і текстах документів правопис та відмінювання числівників

1. Числівники п'ять, шість, дев'ять, десять, одинадцять, двана­дцять, тринадцять, шістнадиять, сімнадцять, вісімнадцять, дев 'ят-надиять, двадцять, тридцять пишуться у кінці з м'яким знаком.

2. Складні числівники п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісім­десят, а також складні числівники п 'ятсбт, шістсот, сімсдт, вісімсот, дев'ятсот пишуться без м'якого знака.

3. Числівник п'ять пишеться з апострофом та м'яким зна­ком: при відмінюванні в усіх непрямих відмінках він має дві форми, а саме: у родовому — п 'ятй і п 'ятьох,

у давальному — п 'ятй і п 'ятьом,

у знахідному — п 'ять або п 'ятьох,

в орудному — п 'ятьма і п 'ятьома,

у місцевому — п 'ятй і п 'ятьох.

Другу форму вживають переважно з іменниками — назвами осіб.

4. Як числівник п'ять відмінюються числівники дев'ять, десять, одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять, п'ятнадцять, шістнадцять, сімнадцять, вісімнадцять, дев'ят­надцять, двадцять, тридцять.

5. Складні числівники п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісім­десят при відмінюванні також мають дві форми, причому в них відмінюється лише друга частина. Наприклад, числівник п 'ятдесят у родовому відмінку має форму п'ятдесяти і п 'ятдесятьох, у давальному — п'ятдесяти і п'ятдесятьом, у знахідному — п'ятдесят або п'ятдесятьох, в орудному – п'ятдесятьма і п'ятдесятьома, у місцевому — п 'ятдесятй і п'ятдесятьох.

6. При відмінюванні складних числівників двісті, триста, чотириста, п'ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев'ятсот змінюються обидві частини, наприклад: у називному відмінку – двісті, в родовому – двохсот (пор. рос. – двухсот), у давальному – двомстам, у знахідному – двісті, в орудному – дво­мастами, у місцевому – (на) двохстах.

Числівник п'ятсот в орудному відмінку має дві форми: п'ятьмастами і п 'ятьомастами.

7. У складених кількісних числівниках відмінюються усі скла­дові частини: з чотирьохсот шістдесяти семи тисяч шестисот п 'ятдесятй дев 'яти (гривень).

8. Числівники сорок, дев 'яносто, сто в усіх відмінках, крім на­зивного і знахідного, мають закінчення -а: сорока, дев'яноста, ста.

9. Збірні числівники двоє, обоє, троє в непрямих відмінках мають форми від два і оба, три: двох, двом, обох, обом.

10. Збірний числівник обидва (обидві) має в непрямих відмін­ках такі форми: обох, обом, обома, на обох.

11. Збірні числівники четверо, п 'ятеро, шестеро, семеро, восьмеро та под. в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників: чотирьох, чотирьом.

12. Числові назви тисяча, мільйон, мільярд відмінюються як іменники.

13.Неозначено-кількісні числівники кільканадцять, кількадесят відмінюються як числівник п'ять: кільканадцяти й кільканадцятьох, кількадесятьма і кількадесятьома.

14. Порядкові числівники, які закінчуються на -ий, відмінюю­ться як прикметники твердої групи: перший, першого, першому, першого, першим і т. д.

Числівник третій відмінюється як прикметник м'якої групи: третій, третього, третьому і т. д.

15. У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово: сто двадцять перший (студент), сто двадцять першого (студента) і т. д.

16. Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.