8. Супровід інформаційної системи

Під час супроводу ІС виконуються роботи згідно з гарантійними зобов’язаннями розробника системи. У цей період можуть усуватися недоліки, які виявляються під час експлуатації.

Стадії та етапи, які мають бути пройдені під час створення АС, обумовлюються в договорах і технічному завданні. Дозволяється виключати стадію ”Ескізний проект” та окремі етапи робіт на всіх стадіях, об’єднувати стадії ”Технічний проект” та ”Робоча документація” в одну стадію ”Техноробочий проект”.

7.3. Підходи до створення автоматизованих іс

Основними підходами до проектування ІСМ є функціональний, об’єктно-орієнтований та процесно-орієнтований.

Функціональний підхід передбачає, що проблемна область менеджменту поділяється на окремі функціональні частини, які далі автоматизуються у вигляді функціональних підсистем ІСМ, блоків задач і окремих задач. По суті, функціональні задачі ІС відповідають конкретним функціям користувача.

Об’єктно-орієнтований підхід (ООП) передбачає проектування ІС як сукупності об’єктів, що взаємодіють один з одним, є екземплярами певного класу, причому класи створюють ієрархію. ООП відображує топологію об’єктно-орієнтованих мов високого рівня, як-от: Smalltalk, Object Pascal, C+ +, Ada тощо. Ці мови забезпечують можливість багаторазового використання створених раніше програмних компонентів, що полегшує процес створення і налаштовування програмного забезпечення ІС. Це стає можливим завдяки тому, що дані та операції розглядаються пов’язаними в одне ціле і приховані в окремих модулях – об’єктах, доступ до яких здійснюється за допомогою певних інтерфейсів. Перевага такого підходу полягає у тому, що дані захищаються від прямого доступу, а тому довільні зміни у внутрішньому поданні якоїсь структури даних не впливають на решту модулів, якщо не змінюється інтерфейс.

Принциповим питанням за об’єктно-орієнтованого підходу є визначення об’єктів (класів об’єктів), важливих для проектованої ІС. Ідентифікація об’єктів здійснюється через аналіз характеристик проблемної області і включає розпізнавання доречних інформаційних об’єктів, а також їхніх властивостей, функцій та подій, що стосуються розв’язуваної задачі.

Основні принципи ООП – абстрагування, обмеження доступу, модульність, ієрархічність, типізація, паралелізм, стійкість.

Абстрагування передбачає зосередження уваги на зовнішніх особливостях об’єкта і дає змогу відокремити його суттєві характеристики від несуттєвих.

Обмеження доступу вимагає, щоб обраний спосіб реалізації абстракції був схований і захищений для більшості об’єктів-користувачів, які можуть звертатися до даної абстракції.

Модульність – це розділення програм на фрагменти, які окремо компілюються і мають між собою засоби сполучення. Структура модуля включає тіло модуля та інтерфейсну частину.

Ієрархічність – це ранжирована або упорядкована система абстракцій. Видами ієрархії є просте успадкування – коли один клас об’єктів використовує структурну або функціональну частину одного іншого класу, та множинне успадкування – коли клас об’єктів успадковує характеристики декількох інших класів.

Типізація – це обмеження, яке накладається на клас об’єктів і запобігає взаємозаміні різних класів. Статична типізація встановлює незмінність типів усіх змінних і виразів уже під час компіляції програми, а динамічна дозволяє визначення типів під час виконання програми. Принципи успадкування та динамічної типізації породжують властивість поліморфізму – певна об’явлена змінна може означати об’єкт будь-якого класу, який у свою чергу належить до певного суперкласу.

Паралелізм характеризує можливість одночасного функціонування об’єктів, а стійкість означає можливість існування об’єкта у часі (пов’язана з технологією баз даних) і у просторі (у багатопроцесорних системах).

Процесно-орієнтований підхід до створення ІСМ передбачає дослідження та автоматизацію бізнес-процесів, що відбуваються на підприємстві. Під бізнес-процесом розуміється множина у просторі та послідовність у часі внутрішніх видів діяльності підприємства (організації), яка закінчується реалізацією потрібного клієнту продукту або послуги. З погляду керування підприємством (організацією) такий підхід точніше відображає і характеризує особливості та зміст управлінської діяльності.

Для цілей автоматизації використовуються різні типи моделей, найбільш повна класифікація яких міститься у стандартах IDEF (Integrated Computer Automated Manufacturing DEFinition). IDEF розглядається як сімейство методів і технологій для створення моделей складних систем і проектування комп’ютерних систем. Усього передбачалося створити 14 стандартів, у тому числі:

– IDEF0 – Моделювання функцій;

– IDEF1 – Інформаційне моделювання (з 1985 р. – IDEF1Х);

– IDEF1Х – Моделювання даних;

– IDEF2 – Динамічне моделювання (не став стандартом де-факто);

– IDEF4 – Об’єктно-орієнтовані методи проектування та ін.

Стандарт IDEF0 створено на базі технології моделювання SADT (Structured Analysis & Design Technique), широко використовуваної для розроблення комп’ютерних систем.

Принципи створення динамічних ІСМ. Концепція динамічного моделювання підприємства полягає у тому, що структура організації має бути достатньо гнучкою, щоб реагувати на зміни середовища підприємництва. Відповідно до цього мають створюватися та упроваджуватися динамічні інформаційні системи, що підтримують динамічну модель підприємства. До основних принципів створення динамічних ІС належать принципи: структурної гнучкості, наближеності до кінцевого користувача, глибокої структурної декомпозиції задачі, багатократності використання модулів.

Для створення динамічних моделей процесів сьогодні найширше використовуються методи, що базуються на застосуванні мереж Петрі, кінцевих автоматів, диференційних рівнянь, теорії автоматичного регулювання.