
- •7. Сучасні підходи та організаційно-методичні основи створення інформаційних систем
- •7.1. Моделі життєвого циклу інформаційних систем підприємств
- •7.2. Стадії та етапи створення іс за державним стандартом України
- •1. Формування вимог до інформаційної (автоматизованої) системи
- •2. Розробка концепції іс
- •3. Технічне завдання
- •4. Ескізний проект
- •5. Технічний проект
- •6. Розробка робочої документації
- •7. Введення в експлуатацію
- •8. Супровід інформаційної системи
- •7.3. Підходи до створення автоматизованих іс
- •7.4. Структурний аналіз систем
- •7.4.1. Графічні засоби відображення результатів структурного аналізу: діаграми потоків даних (dfd), діаграми ”суть-зв'язок” (erd) та діаграми переходів стану (std)
- •7.4.2. Структурне проектування
- •7.5. Об'єктно-орієнтовані методи проектування
- •7.6. Процесно-орієнтований підхід до створення інформаційних систем менеджменту
- •7.6.1. Реінжиніринг бізнесу як основа процесно-орієнтованого підходу до створення інформаційних систем
- •7.6.2. Методика інтегрованого процесно-орієнтованого проектування іс (aris)
- •7.6.3. Процесно-орієнтоване (динамічне) моделювання підприємства на основі мереж Петрі
- •Конструктивні елементи мереж петрі
- •Конструктивні блоки мереж петрі
- •7.7. Конвергенція управлінських та інформаційних технологій
- •7.8. Case–інструментарій створення іс
- •7.9. Реінжиніринг бізнес-процесів під час впровадження іс
- •7.10. Case-технології bPwin компанії Computer Associates
Конструктивні елементи мереж петрі
Конструктивний елемент |
Характеристика |
|
Стани: Стани несуть у собі символи роботи, що повинні допрацюватися в діяльності, яка йде за символом стану. Приклад символу в стані – комерційне замовлення, що буде прийняте і підтверджене. Стан може фіксувати певний тип символу роботи, описаний при визначенні стану |
|
Дії управління: Дії управління відповідають за пересування символу роботи в потоці процесу. Є три можливості: • (X) ОК – розвилка (напрям 1 або 2); • AND – розвилка (паралельний); • АКВ – поєднання (синхронізація) |
|
Процеси: Ручні або автоматизовані дії, що перетворюють символ роботи зі стану входу в інший символ роботи в стані виходу |
|
Підпроцеси: Підпроцеси дозволяють структурувати процеси на більш низькому рівні
|
Таблиця 7.4
Конструктивні блоки мереж петрі
Конструктивний блок |
Характеристика |
|
Розподіл дій: Діяльність розбита на дві дії В і С, виконані у зазначеному порядку
|
|
Дії, виконані паралельно: Діяльність розбита на дві дії В і С. Послідовність, у якій виконуються В і С, не має ніякого значення. Проте обидві повинні бути виконані до закінчення процесу
|
|
Спеціалізовані дії: Діяльність розбита на дві альтернативні дії В або С. На підставі визначеної діяльності стану В або С відібрані (не обидві, тому тільки або) R – поєднанням – єдиним місцем виходу наприкінці процесу |
|
Ітерація дій: Виконання дії припускає виконання діяльності В один або більшу кількість разів. Число ітерацій урегульоване під час визначення стану |
• вони можуть множити один символ роботи зі стану входу і поміщати їх у два або більшу кількість станів виходу. Для цього будується конструкція AND-розвилка;
• вони можуть маршрутизувати символ роботи через процес, розміщаючи цей символ в один із поєднаних станів виходу, заснованих на певних станах. Цей засіб реалізується через конструкції OR-розвилки;
• вони можуть синхронізувати дії, виконані в рівнобіжних кроках. Для цього використовується конструкція AND-поєднання.
На основі досвіду моделювання процесів у потоках мереж Петрі можна зробити декілька рекомендацій:
– кожен потік процесу починається і закінчується тільки одним станом;
– вхід і вихід потоку повинні мати чітке й однозначне формування. Потрібно використовувати лише стандартні блоки. Це гарантує коректні мережі Петрі, що можуть бути реалізовані системою керування потоками;
– процес слід обмежувати п'ятьма-десятьма кроками. Якщо потрібна більша кількість кроків – будується підпроцес;
– поєднання сторінок не використовується. Достатньо структурувати процес ієрархічним методом.
Наведемо приклад бізнес-процесу „Циклічна інвентаризація на складах”, скориставшись розглянутими вище засобами та правилами побудови мереж Петрі (рис. 7.14).
Рис. 7.14 Приклад бізнес-процесу ”Циклічна інвентаризація на складах”