Основні напрямки філософії Нового часу на Українських землях – особливості розвитку (народна філософські релігійно-містичні традиції – ісихазм, суфізм, кабалістичне месіанство).
Основні напрямки філософії Нового часу на Українських землях – особливості розвитку (академічна філософія)
Ренесанс (Річ Посполита)
Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський,
Острозька академія
Герасим Смотрицький, Христофор Філалет, Василь Суразький, Христофор Бронський, Клірик Острозький, Іван Вишенський
Основні напрямки філософії Нового часу на Українських землях – особливості розвитку (академічна філософія)
Просвітництво Києво-Могилянська Академія
Петро Могила, Йосип Кононович- Горбацький, Інокентій Гізель, Стефан Яворський, Феофан Прокопович, Пилип Орлик, Георгій Кониський.
Григорій Сковорода
Основні напрямки філософії Нового часу на Українських землях – особливості розвитку (романтична філософія та романтична філософська література)
Данило Веланський
Михайло Максимович
Олександр Потебня
Микола Гоголь
Тарас Шевченко
Микола Костомаров
Пантелеймон Куліш
Професійно-академічна філософія на Україні: духовний та академічний напрями
Петро Дмитрович Лодій
Йоган Баптист Шад
Іван Михайлович Скворцов
Орест Маркович Новицький
Сильвестр Сильвестрович Новицький
Памфіл Данилович Юркевич
Петро Іванович Ліницький
Філософія архітектури Нового часу – Ренесанс
Леон Батиста Альберті (Десть книг про зодчество)
Антоніо Аверліно (Філарете) (Трактат про архітектуру
Джакомо Бароцці да Віньйоли (Правило п'яти ордерів архітектури«Академія доблесті»)
Андреа Палладіо (Чотири книги про архітектуру)
Філософія архітектури Нового часу – Просвітництво
Л. Берніні (засновник стилю бароко)
Фр. Борроміні (засновник стилю бароко)
Фр. Блондель (“Курс архітектури”)
Е. Л. Буллє (“Архітектура: Спроба про мистецтво”)
К Н. Лєду (“Архітектура, розглянута в її відношенні до мистецтва, натур та державного устрою”)
Тема для обговорення на семінарі
Нове розуміння науки та суперечка про метод у філософії Нового часу.
Особливості нового розуміння сутності науки за доби Відродження.
Раціоналістичне вчення про метод пізнання.
Емпіричне вчення про метод пізнання.
Кантівський критицизм.
Німецький ідеалізм.
Додаткова література.
Бичко ,А.К. Бичко І.В. Табачковський В.Г. Історія філософії: [Підруч. для студ. вищ.закл. освіти]/А.К.Бичко, І.В.Бичко, В.Г.Табачковський : К. :Либідь, 2001
Гусєв В.І. Західна філософія нового часу XVII – XVIII ст. – К., 2000.
Історія філософії .: Підручник Ярошовець В.І., Бичко І.В., Бугров В.А., та ін. – К., 2002.
Покотило К.М., Таранов С.В. Філософські мандри (Антологія текстів з історії філософії). – Бровари ПВНЗ „ЕТУ”, 2005.
Татаркевич В. Історія філософії: В 3 т.- Т.2.Філософія нового часу. – Львів, 1999.
Завдання для тестового контролю.
1. Поясніть назву „Відродження”.
2. Виберіть хронологічні рамки філософії Нового часу:
а) 2 ст. – 15 ст.;
б) 16 ст. – 19 ст.;
в) 17 ст. – 18 ст.;
г) 15 ст. – 16 ст.
3. Із названих імен виберіть імена представників ренесансного гуманізму:
а) Р. Декарт;
б) Ф. Петрарка;
в) І. Кант;
г) Тома Аквінський.
4. Виділіть основні напрями філософії Ренесансу:
а) гуманізм;
б) неоплатонізм;
в) натурфілософія;
г) екзистенціалізм.
5. У яких галузях знання найбільш відомі досягнення Ренесансу?
6. Твори кого із названих філософів було по новому відкрито у часи Ренесансу?
а) Геракліта;
б) Епікура;
в) Платона;
г) Сократа.
7. У чому полягало нове розуміння науки у часи Ренесансу.
8. Із названих філософів виберіть тих, які розвивали природничі науки у часи Ренесансу:
а) Макіавеллі;
б) Петрарка;
в) Фічіно;
г) Галілей.
9. Назвіть найважливіші досягнення науки і техніки доби Ренесансу.
10. Із названих філософів виберіть тих, які розвивали політичні і соціальні науки у часи Ренесансу:
а) Макіавеллі;
б) Бруно;
в) Боккаччо;
г) Лютер.
11. Яка найважливіша подія сталася у Католицькій церкві за доби Ренесансу?
12. З ім’ям якого із названих філософів пов’язана традиція європейського раціоналізму?
а) Бекон;
б) Галілей;
в) Локк;
г) Декарт.
13. У чому полягає основна різниця у розумінні процесу пізнання між раціоналізмом і емпіризмом?
14. Хто із названих філософів Нового часу уподібнював свідомість людини „чистій дошці”?
а) Бекон;
б) Декарт;
в) Руссо;
г) Локк.
15. Що виступає вихідним пунктом філософського мислення Декарта?
а) чуттєве сприйняття;
б) апріорні форми розсудку;
в) сумнів;
г) інтуїція.
16. Дайте визначення індукції. Хто із філософів Нового часу вважав її найважливішим методом пізнання?
17. Дайте визначення дедукції. Хто із філософів Нового часу вважав її найважливішим методом пізнання?
18. Напишіть відому фразу Декарта, значення якої, на його думку, не може бути піддане сумніву.
19. Вставте пропущені слова:
Дійсність складається з ..... (Декарт) .......... (Спіноза) ................(Ляйбніць) субстанцій і Бог створив її досконалою.
20. Який підхід характерний для Канта в теорії пізнання?
а) скептицизм;
б) догматизм;
в) критицизм;
г) релятивізм.
21. Апріорні форми за Кантом це:
а) вроджені ідеї;
б) чуттєве сприйняття;
в) до досвідне знання;
г) силогізми.
22. Кант заперечує можливість пізнання:
а) людини;
б) світу явищ;
в) природи;
г) речей як вони є „самі по собі”.
23. Виберіть основні поняття, які характеризують філософію Фіхте:
а) самосвідомість Я;
б) абсолютна ідея;
в) категоричний імператив;
г) філософія природи.
24. Виберіть основні поняття, які характеризують філософію Гегеля:
а) самосвідомість Я;
б) абсолютна ідея;
в) категоричний імператив;
г) філософія природи.
25. Виберіть основні поняття, які характеризують філософію Шеллінга:
а) самосвідомість Я;
б) абсолютна ідея;
в) категоричний імператив;
г) філософія природи.
26. Філософський метод Гегеля є:
а) метафізичним;
б) догматичним;
в) діалектичним;
г) скептичним.
Тема для обговорення на семінарі
Нове розуміння науки та суперечка про метод у філософії Нового часу.
Особливості нового розуміння сутності науки за доби Відродження.
Раціоналістичне вчення про метод пізнання.
Емпіричне вчення про метод пізнання.
Кантівський критицизм.
Німецький ідеалізм.
Першоджерела для самостійного читання.