Розділ 4 характеристика соціально-екологічної напруженості регіону
Розглянувши соціально-економічну ситуацію регіону Сасикського водосховища (див. розділ 1) можна припустити, що будівництво Дунай-Дністровської зрошувальної системи та спроба опріснення солоноватоводного лиману мали й соціально-екологічні наслідки. Та вивчення їх у наукових працях [11, 12] зводилося до характеристики соціально-демографічної сфери Татарбунарського району Одеської області. Тому в даній роботі представлено аналіз літературних джерел з соціальної екології та результати соціально-екологічних досліджень, проведених у с. Приморське Кілійського району Одеської області.
Сучасний стан Сасикського водосховища можна вважати екологічною проблемою регіонального рівня, яка призвела до загострення соціально-економічної ситуації у південному регіоні Одеської області (рис. 4.1).
Рис. 4.1. Взаємозв’язок екологічних та соціально-економічних
Проблем регіону
Рівень захворюваності тут збільшився, а демографічна ситуація погіршилася.
Наразі безпосередньо біля берегів водосховища проживає 18,4 тис. чоловік у п’яти селах та м. Татарбунари (рис. 4.2).
Рис. 4.2. Схема розміщення населених
Пунктів навколо водосховища
В 1996 році в м. Татарбунари була створена районна громадська екологічна організація (РГЕО) «Відродження», яка своєю діяльністю неодноразово намагалася привернути увагу як місцевого населення, так і органів державного управління до проблеми Сасикського водосховища. Але проведення акцій та опитувань було зосереджено в населених пунктах Татарбунарського району, а відношення до проблеми жителів с. Приморського Кілійського району не було враховано.
Обґрунтуванням вибору об’єктом соціально-екологічних досліджень саме громаду села Приморського Кілійського району Одеської області є те, що
діяльність РГЕО «Відродження» зосереджена в Татарбунарському районі області (села Глибоке, Борисівка та ін.);
насосна станція сільського водогону (комунальне підприємство «Приморське») розташована на каналі Дунай-Сасик (трьома насосами загальною потужністю 104 кВт/год. забезпечується подача води як до с. Приморське (55 тис. м3 за рік), так і до рекреаційної зони на березі Жебриянівської бухти Чорного моря (45 тис. м3 за рік)), тому при будь-якому з обраних шляхів відновлення Сасикського водосховища, гідрологічний режим в каналі та гідрохімічні показники води можуть змінитися, а отже постраждають люди;
громада даного села має велику кількість сільськогосподарських угідь (більше 3 тис. га), що межують з абрадуючим західним берегом, а також зрошуються водою з каналу Дунай-Сасик;
саме тут в минулому існував один з найбільших рибоколгоспів у регіоні («ім. Котовського»), рибалки якого працювали як безпосередньо на лимані Сасик, так і в Стенцовсько-Жебриянівських плавнях (екосистема цих ВБУ, які мають міжнародне значення, також постраждала через будівництво каналу Дунай-Сасик);
громада с. Приморського за кількістю населення є найбільшою з сіл, які розташовані навколо Сасикського водосховища, і нараховує 1,8 тис. чол.
В рамках даної роботи було проведене інтерв’ювання (в основному, рибалок) та анкетування жителів с. Приморського, а також інтерв’ювання експертів-екологів.
Опитування жителів обраного населеного пункту проводилося у березні-травні 2011 року.
Інструментарій дослідження – анкета з 15 питань, які різним чином стосувалися соціальних і екологічних проблем регіону, та бланк для відповідей (див. додатки 3,4). Усі запитання припускали одну, або декілька із запропонованих відповідей. Бланк відповідей вимагав надання респондентом додаткової інформації: дата заповнення, вік, стать, рід діяльності та ін.
У опитуванні взяли участь 73 чоловіки віком від 13 років.
Основну частину опитуваних – більше 40% склали респонденти віком 13-20 років – в основному, учні та жителі, вік яких 30 – 50 років (рис. 4.3). Мало врахована категорія 20-30 років, бо її складає молодь, яка на даний час не проживає в селі (студенти й ін.), і мало цікавиться проблемами регіону.
Рис. 4.3. Вікові категорії респондентів
Аналізуючи отримані дані, можна виокремити деякі особливості оцінки проблеми респондентами.
«Екологічною проблемою вважається зміна навколишнього середовища під дією людини, що може привести та (або) приводить до порушення природних екосистем, має негативні соціальні наслідки» – таке визначення надавалося у додатку до анкети. 75% респондентів охарактеризували стан водосховища саме як екологічну проблему, складові якої були розміщені за пріоритетністю для спільноти наступним чином: на першому місці – проблема активізації процесів абразії берегів водосховища внаслідок зміни його гідрологічного режиму та підвищення рівня води, на другому – забруднення води та зміна іхтіофауни водойми; на третьому – «цвітіння» води та заростання акваторії водойми.
Такий результат пояснюється значною площею родючих земель, що належали громаді села, але були втрачені внаслідок абразійних процесів. Проблема «цвітіння» води для населення тут є не настільки актуальна, як, наприклад для с. Глибоке, де воно сягає критичних розмірів і внаслідок токсичних випаровувань тут підвищилися показники дитячої захворюваності.
Розуміючи необхідність вирішення сучасної екологічної ситуації, що склалася на водосховищі, 97% респондентів висловилися у підтримку одного з варіантів відновлення екосистеми водойми (рис. 4.4).
Рис. 4.4. Загальна оцінка проблеми
Що ж до взаємозв’язку між відновленням Сасику та соціальним життям, то лише 7% анкетованих заявили, що це ніяким чином не вплине на спільноту. При тому, що на питання «чи пов’язані хтось з вашої родини за родом діяльності з Сасикським водосховищем», відповідь «ні» надало набагато більше - 37%.
95% респондентів відзначили, що вони б узяли участь в обговоренні екологічної проблеми, з них 59% висловили бажання бути більш проінформованими з цього приводу. Цікаво, що лише 40% населення знають про дослідження водосховища і лише 4% приймало участь в акціях РГЕО «Відродження».
Тому не дивно, що 92% анкетованих заявило, що місцевим ЗМІ потрібно приділяти більше уваги екологічному стану території нашого регіону, так як основні види діяльності пов’язані саме з природно-ресурсним потенціалом місцевості.
Майбутній економічний розвиток регіону найбільше респондентів зв’язали із рибним та сільським господарством (зрошення сільськогосподарських земель проводиться водою з каналу Дунай-Сасик) (рис. 4.5).
У вирішення питання щодо Сасикського водосховища активну участь бере населення Татарбунарського району, які піднімали його на засіданнях сільських та районних рад. Але людей більше хвилює питання водозабезпечення та повернення робочих місць рибалкам, а не сам стан водосховища.
Рис. 4.5. Характеристика пріоритетності галузей