Розділ 3 соціальний підхід до вирішення екологічних проблем

Зміни НПС, викликані антропогенною діяльністю, в наш час стали визначальним фактором формування стану не тільки екосистем, а й соціально-економічної ситуації регіонів. Тому вирішення екологічних проблем, як загальнопланетарного масштабу, так і локальних, полягає у комплексному підході до вивчення ситуації.

Тобто динамічна рівновага системи «екологічне-економічне-соціальне» набуває обов’язкового характеру, а втілення в життя висновків екологічної оцінки завжди супроводжується соціальними заходами.

Реакція соціальних спільнот на екологічні проблеми в сучасних умовах,як правило, має опосередкований характер: її викликає не сама екологічна проблема як така, а соціальні наслідки – зниження рівня зайнятості, підвищення рівня захворюваності та інше. Та дії людей, направлені на вирішення таких проблем і ліквідацію цих загроз, носять вже не специфічний «суто екологічний» характер, а соціальний, тобто мають місце демонстрації, пікетування конкретних об’єктів, використання правових механізмів та інше. Тому при будь-якому плануванні впливу на природні об’єкти, необхідно враховувати й наслідки для соціуму. Для цього треба проводити соціально-екологічні дослідження, за результатами яких можна було б визначити зв'язок екологічної та соціальної ситуації як для окремого населеного пункту, так і для цілої країни.

Предметом конкретного соціально-екологічного дослідження є різноманітні аспекти соціально-екологічної ситуації, основними характеристиками якої вважаються ступінь соціально-екологічної напруженості, об’єктивна гострота екологічних проблем, стан суспільної свідомості з проблем екології та природоохоронної діяльності [13].

Число сфер прояву соціально-екологічних проблем наразі безперервно збільшується. Найголовнішими з них є:

• екологія та здоров'я (високі рівні захворювань населення певної території часто є наслідком її забруднення);

• екологія та трудова діяльність (вплив на регіональну зайнятість населення, наприклад, різкого зменшення рибних запасів, як на Сасикському водосховищі, чи навпаки – втрата робочих місць унаслідок закриття екологічно шкідливих підприємств);

• екологія та рекреаційна діяльність (наприклад, внаслідок втручання у екосистему лиману Сасик було втрачено бальнеологічні запаси грязей);

• екологічна ситуація та політична стабільність (екологічні катастрофи інколи використовуються в політичних кампаніях);

• екологія та міграція населення (цей зв'язок може бути як прямим внаслідок певної катастрофи,наприклад аварії на Чорнобильській АЕС, так і опосередкованим – екологічні проблеми викликали скорочення робочих місць, а це в свою чергу – переселення населення) та інше.

Фактори управління соціально-екологічної ситуацією. Реальна соціально-екологічна ситуація в регіоні формується в результаті дії великої кількості соціальних суб’єктів: окремих соціальних спільнот, інститутів влади, виробничих колективів, ЗМІ, системи освіти, політичних партій та громадських рухів та ін.

Включення цих суб’єктів в процес зростання соціально-екологічної напруженості чи соціально-екологічний конфлікт обумовлює формування системи їх поглядів на бажаний розвиток ситуації та її окремих елементів. Також саме від зацікавленості суб’єктів залежить й вибір факторів управління соціально-екологічної ситуацією, до яких за даними [13] належать:

• фактории, які знижують абсолютну величину антропогенного впливу на біосферу та здоров'я людей (наприклад, природоохоронна діяльність);

• компенсуючи фактори (наприклад, субсидії для покращення системи охорони здоров'я чи інші в залежності від конкретної соціально-екологічної ситуації);

• розвиток екологічного права;

• фактори впливу на суспільну думку, в першу чергу діяльність ЗМІ;

• діяльність системи екологічної освіти;

• діяльність органів державної влади з впровадження екологічної політики;

• діяльність партій та рухів, в тому числі екологічної спрямованості.

Висновки за розділом. Отже, соціальна-екологічна ситуація та використання факторів її управління залежать як від екологічних проблем, так і соціально-демографічного стану певної території. Тому для вирішення конкретних екологічних проблем, наприклад, при розгляді варіантів відновлення екосистеми Сасикського водосховища, необхідно враховувати такі соціальні сфери можливого впливу як стан здоров'я та зайнятість населення регіону, рекреаційну діяльність та розвиток промисловості.