Огляд варіантів відновлення екосистеми водосховища

Відновлення може бути представлено термінами, які показують різноманітні його сторони: реставрацію, відтворення та реабілітацію [3, 4]. Усі вони характеризують повернення деградованих у результаті антропогенного впливу екосистем ВБУ в початкове чи наближений до природного стан (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Типи відновлення водних об’єктів після перетворення

Так як в більшості випадків відновити природні функції та умови в повному обсязі неможливо, то частіш за все під ренатуралізацією чи відновленням розуміють відтворення, а не реставрацію.

Розвиток території та об’єкту ренатуралізації звичайно проходить три стадії:

І. До антропогенного впливу (природні умови);

ІІ. Сучасна стадія (штучно змінені умови існування);

а. Будівництво об’єкта без впливу на суміжну територію;

б. Порушені об’єкт і суміжна територія;

ІІІ. Стадія відновлення.

Отже, схема процесу ренатуралізації зміненої внаслідок діяльності людини водойми є простою, та потребує детальної оцінки як сучасного стану екосистеми водного об’єкту, так і аналізу її початкових характеристик. Основними моментами моделювання процесу відновлення є визначення основного фактора впливу, ключового процесу і його впливу на суміжну з об’єктом територію.

Напрямки подальшого використання водойми. Гідрологічний режим Сасикського водосховища, що є ключовою компонентою існування даної водної екосистеми, часто змінювався.

Внаслідок існування такого непостійного режиму зв’язку з морем і виникли розбіжності в літературних даних не лише відносно інтенсивності водообміну, а й самого визначення Сасику до будівництва ДДЗС – «солоноватоводне озеро» чи «лиман». Місцеві жителі завжди називали водойму озером (інша назва Кундук, що в перекладі с тюркської означає «гниле озеро»), так як на відміну від лиманів воно часто було відокремлено від моря. Можливо, саме тому було прийнято рішення його одамбування й використання у складі ДДЗС як накопичувача дунайської води.

У останній час, без зміни статусу водойми, як накопичувача дунайської води, вона використовується у рибогосподарських цілях при практично повному припиненні забору води на зрошення. Рівень поверхні водойми знижено і підтримується він на відносно стабільному рівні. Водообмін уповільнений; кратність річного в 2001 році становила 1,3, в 2002 році – 1,04, в 2003 році – 0,8. Різке падіння об’ємів водозабору і замулення каналу вимагає додаткових затрат на промивання водойми. Екологічна ситуація у водоймі залишається напруженою, має тенденцію до погіршення.

Наразі стан водойми є регіональною екологічною проблемою, що підтверджує екологічна оцінка (див. розділ 1). Також такий стан водойми викликав загострення й соціальної ситуації. Тому необхідність ренатуралізації водойми є очевидною. Але існує декілька можливих шляхів подальшого існування водойми (рис. 2.2).

Питання щодо відновлення екосистеми Сасикського водосховища було вже неодноразово розглянуто на різних рівнях. Також на виконання доручення Кабінету Міністрів України № 73703 від 29.12.2003 р. Мінприроди України замовило у 2004 році науково-дослідну роботу: «Розробка соціально-економічного та екологічного обґрунтування відновлення гідрологічного режиму оз. Сасик», яка виконана Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (м. Харків). Проведені дослідження дійшли висновку, що варіантом обґрунтування гідрологічного режиму (з точки зору необхідності покращення соціально-економічної та екологічної ситуації в регіоні) може бути лише роздамбування Сасику і повернення йому статусу морського лиману. Кошторисна вартість проекту за зведеним кошторисним розрахунком – 75 млн. грн. (в цінах 2008 р.).

Рис. 2.2. Варіанти та напрямки подальшого використання водойми

Наразі майже всі вчені, які займалися проблемою водосховища, прийшли до висновку, що власне відновленням з цих трьох варіантів можна вважати лише роздамбування водосховища (інші назви – «реабілітація», «реставрація», «морський варіант»), але напрямки використання водосховища у господарській сфері ще досконально не вивчені. Та й усі три варіанти потребують проведення детального моделювання як гідрологічного режиму, так і загалом стану екосистеми водного об’єкту.

Висновки за розділом. Сасикське водосховища потребує ренатуралізації, а подальше його існування може бути розглянуте у трьох варіантах та декількох напрямках.