МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
КІЛІЙСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ МАН УКРАЇНИ
Відділення: ХІ. Екології та аграрних наук
Секція: Екології
Базова дисципліна: Біологія
СОЦІАЛЬНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОСИСТЕМИ САСИКСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА
Роботу виконала:
Краснобаєва Єлізавета Сергіївна,
член МАН, учениця 9 класу
Приморської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Кілійської районної ради Одеської області
Науковий керівник
Іванова Наталія Олександрівна,
аспірант Інституту гідробіології НАН України
Педагогічний керівник
Іванова Віра Миколаївна, вчитель біології та хімії Приморської ЗОШ І-ІІІ стенів,
вчитель-методист
Приморське
– 201
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ …………………………………………………… |
3 |
ВСТУП ……………………………………………………………………… |
4 |
РОЗДІЛ 1. НАСЛІДКИ БУДІВНИЦТВА ДУНАЙ-ДНІСТРОВСЬКОЇ ЗРОШУВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ……………………………………………. |
6 |
1.1. Фізико-географічні особливості території …………................. 1.2. Економічна ефективність реалізації проекту зрошувальної системи ……………………………………………………………………… 1.3. Екологічні наслідки перетворення лиману Сасик ……………. 1.3.1. Сучасний екологічний стан водойми …………………. 1.3.2. Вплив на властивості ґрунтів території ДДЗС ……… 1.3.3. Вплив на гідрологічний режим Стенцовсько-Жебріянівських плавнів …………………………………………….. |
6
7 9 9 11
13 |
РОЗДІЛ 2. ОГЛЯД ВАРІАНТІВ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОСИСТЕМИ ВОДОСХОВИЩА ………………………………………………………… |
15 |
РОЗДІЛ 3. СОЦІАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ВИРІШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ ………………………………………………………………….. |
18 |
РОЗДІЛ 4. ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ РЕГІОНУ ……………………………………………… |
21 |
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………. |
27 |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………….. |
29 |
ДОДАТКИ ………………………………………………………………...... |
31 |
Перелік умовних скорочень
ВБУ – водно-болотні угіддя;
ВВР – вищі водні рослини;
ВЖР – водні живі ресурси;
ГДК – гранично допустима концентрація;
ДДЗС – Дунай-Дністровська зрошувальна система;
НПР – нормальний підпірний рівень;
НПС – навколишнє природне середовище;
НС – насосна станція;
НСВ – насосна станція відкачки;
РГЕО – районна громадська екологічна організація;
СЖП – Стенцовсько-Жебріянівські плавні.
ВСТУП
Раціональне та невиснажливе використання водних об’єктів у наш час є однією з найбільш гострих екологічних проблем. Зміни навколишнього природного середовища, викликані антропогенною діяльністю, стали визначальним фактором формування стану водних екосистем. У більшості випадків природні водойми та водотоки зазнають реконструкції і вже у перетвореному вигляді використовуються за призначенням.
Одним з унікальних та наймасштабніших прикладів такої діяльності є сучасний стан Сасикського водосховища, який став не лише екологічною, а й соціально-економічною проблемою півдня Одеської області. Відокремлення солоноватоводного лиману Сасик від Чорного моря було початковим етапом будівництва Дунай-Дністровської зрошувальної системи (ДДЗС). Це – перший і єдиний досвід опріснення такої великої водойми в СРСР.
Причина її створення – забезпечення прісною водою полів і населених пунктів південного засушливого регіону Одеської області (Татарбунарський, Саратський та Кілійський райони). Заплановане будівництво системи мало стати підґрунтям для соціально-економічного розвитку території в 70-80 роках ХХ століття, який передбачав інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва на зрошуваних землях.
Та проект ДДЗС у повному обсязі так і не був втілений в життя. А лиман Сасик, з 1982 року перетворений на водосховище, залишився елементом системи, якої не існує. Водойму відокремили від моря та з’єднали каналом з річкою Дунай.
За 1979-1984 роки з водосховища відкачали 4 млрд. м3 води. Мінералізація знизилася майже в десять разів, та все ж у зрошувальний період 1984 року склала 1,2 – 1,5 г/л.
Отже, водойма так і не стала прісною – насосні станції через деякий час перестали виконувати свою функцію, а дунайська вода, що надходить до відокремленого від моря водосховища, насичується солями з покладів на дні та високо мінералізованими ґрунтовими водами.
Деградація ґрунтового покриву на площі більше 28 тис. га, яка зрошувалася водою з Сасику; активізація процесів евтрофікації у Стенцовсько-Жебріянівських плавнях (СЖП), розділених каналом Дунай-Сасик, та у самому водосховищі; «цвітіння» води у літній період, активізація абразійних процесів та інші негативні наслідки зміни гідрологічного режиму природної водойми й обумовлюють актуальність вибору даної теми. І це лише екологічний аспект проблеми. Вплив стану Сасикського водосховища на розвиток соціально-економічної сфери регіону також потребує вивчення, зокрема через визначення рівня соціально-екологічного напруження.
Наукове та практичне значення проведених досліджень полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані в подальшому моніторингу стану екосистеми водойми, а також при прийнятті рішення відносно ренатуралізації водойми та її подальше використання у господарській діяльності.
Метою даної роботи є оцінка соціально-екологічної напруженості регіону Сасикського водосховища як одного з наслідків перетворення водойми. Визначену мету можна досягти вирішенням наступних завдань:
оцінка сучасного стану регіону Сасикського водосховища та наслідків будівництва зрошувальної системи;
збір матеріалів та визначення методик для проведення досліджень;
характеристика екологічного стану водойми;
вплив екологічної проблеми на соціальне життя населення.
Предметом даного дослідження є екосистема Сасикського водосховища, а об’єктом – її екологічна оцінка.
Також були проведені соціально-екологічні дослідження методом анкетування населення, результати яких мали підтвердити наявність зв'язку між екологічним станом водойми та соціальним життям регіону.