70.Методика проведення комп’ютерного аудиту

Під комп’ютерним аудитом мають на увазі оцінку поточного стану комп’ютерної системи на відповідність стандарту або запропонованим вимогам. Він потрібен, коли використовуються комп’ютерні системи для обробки конфіденційної інформації.Вести мову про застосу­вання комп'ютерних інформаційних технологій в аудиті можна, коли:

а)проводиться аудит фінансової звітності підприємств,що використовують комп'ютерні облікові системи; своїй діяльності використовують комп'ютери і певне програмне забезпечення

Види аудиту:

Audit automation (автоматизація аудиту) Використання інформаційної технології в плануванні, контролюванні та документуванні аудиторської роботи

Комп’ютерний аудит Означає використання комп’ютерів і сучасних інформаційних технологій для організації аудиторської діяльності, включаючи аудиторські перевірки фінансової звітності та підготовку аудиторського висновку, а також надання супутніх аудиту послуг

Audit approach to computers (аудиторський підхід до комп’ютерів)

Аудит інформаційних систем, який полягає у визначенні аудиторської стратегії, у розумінні та опису комп’ютерної системи, оцінюванні внутрішніх засобів контролю, тестуванні цих контролів та виявленні їх слабких місць, та у детальному тестуванні

Information systems auditing(аудит інформаційних систем)

Процес збирання та оцінювання доказів для того, щоб визначити, чи комп’ютерна система зберігає цілісність даних, забезпечує ефективне виконання цілей організації та ефективне використання ресурсів

Computer-Assisted Audit Techniques – CAATs (комп’ютеризо-вані методи аудиту)

Застосування аудиторських процедур із використанням комп’ютера як аудиторського інструмента.

Методи перевірки в складних інформаційних системах: робота в реальному режимі часу з реаьними даними, робота із статистичними данимиЮ робота з імітаційними даними, проведення аналізу спеціальними програмними засобами. Аудиторський окнтроль правильності обробки даних охоплює прийоми наскрізного тестування і контрольних прикладів, що виконуються у середовищі ЕОД, а також прийом порівняння паперових реєстрів з іх компютерними аналогами.

71Організація і вимоги до аудиту в умовах КОД На сьогодні аудиторам у своїй роботі часто доводиться використовувати автоматизовані системи обліку. Засіб обробки господарських операцій і ведення обліку істотно впливає на організаційну структуру підприємства, процедури і методи проведення аудиту. При проведенні аудиту слід враховувати такі особливості:

♦ рівень автоматизації завдань бухгалтерського обліку;

♦ наявність методик проведення аудиту на підприємстві;

♦ доступність облікових даних;

♦ складність наявної автоматизовано! системи обліку, контролю й аудиту. Класифікація бухгалтерських програмних продуктів

Важливу роль при плануванні аудиторської перевірки відіграє рівень автоматизації облікових завдань. При оцінці складності автоматизованої обробки бухгалтерських даних необхідно враховувати як ступінь інтеграції інформаційних систем, так і ступінь спільного використання різними системами однієї і тієї ж облікової бази даних.

Для підприємств, із якими аудиторська фірма має довгострокові договірні відносини, розробляються спеціальні аудиторські модулі, що вбудовуються в наявні програмні засоби обліку, контролю й аудиту. За допомогою цих модулів проводиться добір операцій, що є цікавими з погляду постійних аудиторських перевірок. Обрані операції зберігаються для їх подальшого вивчення аудитором. Відібрані при цьому дані позначаються і групуються за операціями у спеціальну аудиторську базу даних для подальшого опрацювання.

Стандарти: Стандарт 15 «Аудит середовища електроної обробки даних», МСА 401 «Аудит середовища компютерних інформаційних систем», Стандарт 1002 «Середовище ЕОД, окремі мікрокомпютери», 1003 «Середовище ЕОД, компютерні системи онлайн», ПМПА 1001 «Середовище ІТ автономні персональні компютери», 1002 « інтерактивні системи», 1003 «Бази даних».

Програмне забезпечення : системні програми( операційна система, обслуговуючі програми( антивірус), прикладні програми: програми загального призначення( драйвер,архіватор, ворд, ексель), спеціальні програми ( 1с,аудиторські програми, бухгалтерські програми).

В умовах КОД аудит може проводитися з використанням машинно-орієнтованих і (або) ручних процедур.

Машинно-орієнтовані процедури повинні включати:

1. програмні засоби, що використовуються аудитором для перевірки вмісту комп'ютерних файлів економічного суб'єкта;

2. контрольні приклади, використовувані аудитором для тестування алгоритмів КОД.

При застосуванні машинно-орієнтованих процедур керівник аудиторської перевірки, або особа, якій він це доручив, повинен забезпечити контроль за роботою, що виконується персоналом, що має спеціальні знання та навички в умовах роботи КОД, та іншим персоналом, зайнятим в аудиті.

Проведення аудитором машинно-орієнтованих процедур щодо копій комп'ютерних файлів допускається за умов, що аудитор має достатню впевненість у тому, що вони дійсно повністю відповідають оригіналам файлів економічного суб'єкта.

Аудитор може проводити машинно-орієнтовані процедури щодо комп'ютерних файлів, отриманих від третьої особи, яка здійснює за договором КОД економічного суб'єкта.

19. Використання роботи інших фахівців в аудиті - 20 балів. Освіта і досвід дають аудитору загальне уявлення про аспектах бізнесу, але аудитор не зобов'язаний мати професійними знаннями, якими володіє особа, що отримало підготовку або кваліфікацію для іншої професії або роду заняття, наприклад, інженер. Тому при перевірці аудитор може залучати інших фахівців. Це робиться для більш достовірної обробки інформації, з урахуванням особливостей галузі, виду діяльності. Метою даного МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо використання аудитором роботи іншого аудитора стосовно фінансової інформації одного або кількох компонентів суб’єкта господарювання, включеної у фінансові звіти суб’єкта господарювання при підготовці висновку щодо фінансових звітів суб’єкта господарювання. Цей МСА не стосується випадків, коли два і більше аудиторів призначаються спільними аудиторами; він не стосується відносин аудитора з попереднім аудитором. Крім того, якщо головний аудитор робить висновок, що фінансові звіти компонентів є несуттєвими, положення цього МСА не застосовуються. Проте, якщо кілька компонентів окремо несуттєві, а разом є суттєвими, треба розглянути процедури, викладені в цьому МСА. Розглядаються такі аспекти: прийняття призначення в якості основного аудитора; процедури, виконувані основним аудитором; співпраця між аудиторами; питання, що вимагають розгляду при складанні звіту; розподіл відповідальності. Метою цього МСА є встановлення положень і надання рекомендацій щодо використання роботи експерта як аудиторського доказу. В даному МСА розглядається визначення необхідності використання роботи експерта ,професійна компетентність і об'єктивність експерта, масштаб роботи експерта, оцінка роботи експерта ,посилання на експерта в аудиторському звіті. Під час отримання аудитором уявлення про суб'єкта і виконання подальших процедур по оціненим ризикам, може виникнути необхідність для аудитора отримання аудиторських доказів у вигляді звітів, думок, оцінок і заяв експерта. При визначенні необхідності використання роботи експерта, аудитор враховує: знання команди за проектом і минулий досвід відносно розглянутого питання; ризик суттєвих викривлень, який визначається виходячи з характеру, складності та істотності розглядуваного аспекту; кількість і якість інших доступних аудиторських доказів. При видачі немодифицированного аудит. звіту, аудитор не має посилатися на роботу експерта. Таке посилання може бути прийняте за обмовку в аудиторській думці або твердженні про розподіл відповідальності, притому що ні те, ні інше не передбачалося. Якщо в результаті роботи експерта аудитор приймає рішення випустити модифікований ауд. звіт, то в деяких обставин при поясненні характеру модифікації може виявитися корисним послатися на роботу експерта або описати її (включаючи вказівку особи експерта і ступеня його участі). У цих випадках аудиторові слід отримати дозвіл експерта на таке посилання. Якщо у вирішенні відмовлено, а аудитор вважає, що посилання обов'язкове, аудитор може звернутися за юрид. Консультацією.

19. Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків (МСА 330) - 20 Аудиторські процедури щодо ризику істотних спотворень на рівні тверджень . Аудитор має розробити і виконати подальші аудиторські процедури, характер, терміни виконання і масштаб яких відповідають оціненим ризикам істотних викривлень на рівні тверджень. Метою є встановлення чітких зв'язків між характером, термінами і масштабом аудиторських процедур і оцінкою ризику. При розробці аудиторських процедур аудитор розглядає наступні питання:

• Значущість ризику.

• Імовірність виникнення суттєвих викривлень.

• Характеристики класу операцій, сальдо рахунків або пов'язаних розкриттів.

• Характер певних засобів контролю, використовуваних суб'єктом, зокрема, здійснюються чи він вручну або автоматично.

• Чи очікує аудитор отримати аудиторські докази для визначення ефективності системи контролю суб'єкта в запобіганні, виявленні або виправлення суттєвих викривлень.

Характер аудиторських процедур є найбільш важливим аспектом у відношенні оцінених ризиків.

Аудитор повинен виконати тести контролю, якщо оцінка ризику включає припущення про ефективність системи контролю або якщо процедури перевірки по суті не надають достатні та відповідні аудиторські докази на рівні тверджень.

Якщо оцінка ризику тверджень містить припущення про ефективність системи контролю, аудитор повинен виконати тести контролю для отримання достатніх та належних аудиторських доказів того, що система контролю функціонує ефективно на відповідно дати протягом аудируемого періоду.

Тести ефективності засобів контролю виконуються тільки щодо тих засобів контролю, за якими аудитор визначив, що вони належним чином розроблені з метою запобігання, виявлення або виправлення суттєвих перекручень у затвердженні. Якщо аудитор визначив, що знизити ризики істотних викривлень неможливо, аудитор повинен виконати тести відповідних засобів контролю для отримання аудиторських доказів про ефективність функціонування системи контролю. Процедури перевірки по суті виконуються з метою виявлення суттєвих перекручень на рівні тверджень і включають детальні тести класів операцій, сальдо рахунків та розкриттів, а також аналітичні процедури по суті. Аудитор планує і виконує аналітичні процедури по суті у відповідь на оцінку ризиків суттєвих викривлень. Процедури перевірки по суті повинні включати наступні аудиторські процедури, пов'язані з процесом закриття фінансової звітності:

• Узгодження або звірення фінансової звітності з обліковими записами, що лежать в її основі; і

• Перевірка істотних журнальних проводок та інших коригувань, зроблених у ході підготовки фінансової звітності.

Грунтуючись на виконаних аудиторських процедурах та отриманих аудиторських доказах, аудитор повинен визначити, чи залишається правомірною оцінка ризиків суттєвих викривлень на рівні тверджень. На судження аудитора стосовно того, що представляють собою достатні та відповідні аудиторські докази, впливають такі чинники як:

• Значущість потенційних спотворень в утвердженні і ймовірність того, що такі спотворення будуть робити істотний вплив.

• Ефективність дій керівництва суб'єкта і засобів контролю щодо ризиків.

• Досвід, отриманий при попередньому аудиті у зв'язку з аналогічними потенційними спотвореннями.

• Результати виконаних аудиторських процедур, включаючи те, виявили такі аудиторські процедури конкретні випадки шахрайства або помилок.

• Джерела і надійність доступної інформації.

• Переконливість аудиторських доказів.

• Знання суб'єкта та його середовища, включаючи його систему внутрішнього контролю.

72. Якщо аудитор не отримав достатні та відповідні аудиторські докази то він повинен отримати додаткові аудиторські докази. Якщо аудитор не може отримати достатні та відповідні аудиторські докази, аудитор повинен висловити думку з застереженням або відмовитися від висловлення думки( МСА 701 «Модифікація звіту (висновку) незалежного аудитора».)

19. Аналітичні процедури (МСА 520) Метою даного МСА є встановлення стандартів та надання керівництва відносно застосування аналітичних процедур в ході аудиту. Аудитор повинен застосовувати аналітичні процедури як процедури з оцінки ризику з метою отримання уявлення про суб'єкта і його середовищі, а також у ході спільного огляду на стадії завершення аудиту. Аналітичні процедури можуть застосовуватися також і в якості процедур перевірки по суті.

Аналітичні процедури включають розгляд результатів порівняння фінансової інформації суб'єкта, наприклад, з: Порівнянням інформації за попередні періоди; Очікуваними результатами діяльності суб'єкта, наприклад, бюджетами або прогнозами, а також очікуваннями аудитора, наприклад, оцінкою зносу; Аналогічної галузевої інформацією, наприклад, порівняння відносини виручки від продажів суб'єкта до суми дебіторської заборгованості з середніми галузевими показниками.

Аналітичні процедури включають також розгляд взаємозв'язків:

• Між фінансовою інформацією і відповідною інформацією нефінансового характеру, наприклад витратами на оплату праці та чисельністю працівників.

• Між елементами фінансової інформації, які приблизно повинні відповідати прогнозованому зразку, заснованому на досвіді суб'єкта, наприклад, норма валового прибутку у відсотках.

Аналітичні процедури використовуються для таких цілей:

(А) Як процедури з оцінки ризиків для отримання подання про суб'єкта і його середовищі

(Б) У якості процедур перевірки по суті, якщо їх застосування може бути більш дієвим або ефективним, ніж проведення детальних тестів з метою зниження ризику суттєвого викривлення до прийнятного рівня.

(В) В якості загального огляду фінансової звітностіна останньої, оглядової стадії аудиту

Аудитор повинен застосовувати аналітичні процедури в якості процедур з оцінки ризиків для отримання знання про суб'єкта і його середовищі. Застосування аналітичних процедур може вказувати на такі аспекти бізнесу суб'єкта, про які аудитор не знав, і допомогти при оцінці ризиків суттєвих викривлень з метою визначення характеру, строків і масштабу подальших аудиторських процедур. Аналітичні процедури, застосовувані в якості процедур з оцінки ризиків, використовують як фінансову так і не фінансову інформацію. При розробці та виконанні аналітичних процедур в якості процедур перевірки по суті, він повинен розглянути, наприклад, такі фактори:

• Прийнятність використання аналітичних процедур перевірки по суті за даних твердженнях.

• Надійність даних, внутрішніх або зовнішніх, на основі яких розраховуються прогнози по відображених сумах.

• Чи достатньо точний прогноз для виявлення суттєвих перекручень при бажаному рівні впевненості.

Аудитор повинен застосовувати аналітичні процедури в кінці аудиту в процесі формування спільного висновки щодо того, чи відповідає фінансова звітність в цілому знанням аудитора про суб'єкт. Висновки, зроблені в результаті таких аудиторських процедур, призначені для підтвердження висновків, сформульованих в ході аудиту окремих елементів фінансової звітності, і допомагають при підведенні загального висновку. Можуть також виявляти раніше невизнані ризики суттєвих викривлень. За таких обставин аудитору може знадобитися переоцінити заплановані аудиторські процедури, грунтуючись на переглянутих оцінених ризики по всіх або певних класів операцій, сальдо рахунків або розкриттям і відповідним твердженнями.