17. Розуміння суб’єкта господарювання і його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень (мса 315)

Необхідність та сутність розуміння суб’єкта господарювання і його середовища у тому числі і внутрішнього контролю у відповідності до вимог МСА (10). Процедури оцінки ризику і джерела інформації щодо розуміння суб’єкта господарювання і його середовища (10).

Аудитор повинен отримати уявлення про суб'єкта і його середовищі, включаючи його систему внутрішнього контролю, в обсязі, достатньому для визначення та оцінки ризиків суттєвих викривлень у фінансовій звітності, викликаних шахрайством або помилкою, а також для розробки і виконання аудиторських процедур.

Уява аудитора про суб'єкта і його середовищі передбачає розуміння наступних аспектів: 1.Фактори, пов'язані з вимогами галузі, регулюючих органів, та інші зовнішні фактори, включаючи застосовувану основу подання фінансової звітності. 2. Характер суб'єкта, включаючи вибір та застосування суб’єктом облікової політики. 3. Цілі та стратегії, а також пов'язані з ними бізнес ризики, які можуть викликати істотні викривлення фінансової звітності. 4. Вимір і огляд фінансових результатів діяльності суб'єкта. 5. Система внутрішнього контролю.

Аудитор повинен отримати уявлення про засоби внутрішнього контролю, що мають відношення до аудиту. Аудитор використовує знання системи внутрішнього контролю для

визначення типів потенційних спотворень, розгляду факторів, що впливають на ризики суттєвих викривлень, і визначення характеру, термінів виконання і масштабу аудиторських процедур.

Процедури оцінки ризику і джерела інформації щодо розуміння суб’єкта господарювання і його середовища (10).

Згідно з МСА 315 аудитор повинен виявити й оцінити ризики суттєвого викривлення на рівні фінансових звітів і на рівні твердження за класами операцій, залишками на рахунках та на рівні розкриття інформації. Аудитор використовує оцінку ризиків для визначення характеру, часу та обсягу подальших процедур аудиторської перевірки, які слід виконати.

Аудитор повинен виконати наступні процедури оцінки ризиків для отримання уявлення про суб'єкта і його середовищі, включаючи його систему внутрішнього контролю: 1)Опитування керівництва суб'єкта та іншого персоналу; 2) Аналітичні процедури; 3) Спостереження та інспектування.

Аудитор може використовувати інформацію про суб’єкта та його середовищі, отриману в попередніх періодах. Також доцільне вивчення звітів, підготовлених керівництвом суб'єкта (таких як квартальні звіти і проміжна фінансова звітність) і особами, наділеними керівними повноваженнями (таких як протоколи зборів ради директорів).

18.Врахування законів та нормативних актів під час аудиту фінансових звітів (мса 250) -20 балів

Керівництво суб'єкта несе відповідальність за забезпечення того, що діяльність суб'єкта ведеться у відповідності з законодавством та нормативними актами. Також на керівництво суб'єкта покладена відповідальність за запобігання та виявлення фактів недотримання законодавства і нормативних актів. Процедури, які можуть допомогти керівництву суб'єкта при виконанні обов'язків за запобігання та виявлення фактів недотримання законодавства і нормативних актів: * Моніторинг вимог законодавства і забезпечення того, що операційні процедури відповідають таким вимогам. * Розробка і функціонування належних систем внутрішнього контролю. * Розробка, опублікування і дотримання Кодексу корпоративної етики. * Забезпечення того, що співробітники навчені і розуміють Кодекс корпоративної етики. * Моніторинг дотримання Кодексу корпоративної етики та застосування дисциплінарних заходів до працівників, які порушують Кодекс. * Залучення юридичних консультантів для допомоги в моніторингу вимог законодавства. * Ведення реєстру найбільш важливих законів, які повинні дотримуватися суб'єктом у рамках його галузі, а також реєстру скарг.

Для планування аудиту аудитор повинен мати загальне уявлення про нормативно-правової бази, вимоги якої поширюються на суб’єкт та галузь, а також про те, чи дотримується суб'єкт ці вимоги. Після отримання загального уявлення аудитор повинен виконати аудиторські процедури, спрямовані на виявлення випадків недотримання законодавства і нормативних актів, які слід врахувати при складанні фінансової звітності, а саме: 1) Запросити керівництво суб'єкта про те, чи дотримується суб'єкт такі закони і нормативні акти; 2) Перевірити листування з відповідними регулюючими і лицензирующими органами.

Далі аудитору необхідно отримати достатні та належні аудиторські докази дотримання тех. законів і нормативних актів, які, на думку аудитора, впливають на визначення істотних величин і розкриття у фінансовій звітності. Аудитор повинен досить добре розуміти ці закони та нормативне акти для того, щоб враховувати їх у ході аудиту тверджень, пов'язаних з визначенням величин, підлягають відображенню в обліку, та інформації, що підлягає розкриттю.

Аудитор повинен якомога коротший термін повідомити про виявлені факти недотримання законодавства або нормативних актів особам, наділеним керівними повноваженнями, або отримати докази того, що вони належним чином поінформовані про факти недотримання, які привернули увагу аудитора.

Аудитор може прийняти рішення про відмову від виконання угоди в тому випадку, якщо суб'єкт не приймає ніяких дій щодо виправлення ситуації, які аудитор вважає необхідними в даних обставинах, навіть якщо наслідки недотримання не є істотними для фінансової звітності.